Архів за день: 26.02.2025

Гастропарез (gastroparesis)

Гастропарез (лат. gastroparesis), або затримка спорожнення шлунка, — це хронічний стан, при якому порушена моторна функція шлунка, що призводить до уповільненого проходження їжі в тонкий кишківник за відсутності механічної обструкції (наприклад, стенозу чи пухлини). Етіологія Гастропарез виникає через порушення роботи гладких м’язів шлунка, ентеральної нервової системи (ЕНС) або зовнішньої нервової регуляції. Основні причини: 1. Цукровий діабет (30–50% випадків): 2. Ідіопатичний гастропарез (35–40%): 3. Післяопераційний: 4. Неврологічні захворювання: 5. Системні хвороби: 6. Медикаментозний: 7. Інфекційний: Патогенез […]

Синдром подразненого кишківника (СПК, irritable bowel syndrome, IBS)

Синдром подразненого кишківника (СПК, лат. irritable bowel syndrome, IBS) — це хронічне функціональне розлад шлунково-кишкового тракту (ШКТ), яке характеризується рецидивуючим болем у животі, змінами у дефекації (діарея, закреп або їх чергування) та відсутністю органічних уражень (запалення, пухлин, структурних аномалій). Етіологія СПК є багатофакторним захворюванням із не до кінця з’ясованими причинами. Основні фактори: 1. Дисрегуляція осі “мозок-кишківник”: 2. Психоемоційні фактори: 3. Мікробіота: 4. Генетична схильність: 5. Дієта: 6. Запалення низького ступеня: Патогенез СПК не має єдиного […]

Хвороба Гіршпрунга (morbus Hirschsprung)

Хвороба Гіршпрунга (лат. morbus Hirschsprung), також відома як вроджений агангліонарний мегаколон, є рідкісним вродженим захворюванням шлунково-кишкового тракту, що характеризується відсутністю гангліїв (нервових клітин) у підслизовому сплетенні Мейсснера та м’язовому сплетенні Ауербаха в дистальних відділах товстої кишки. Це призводить до порушення перистальтики, хронічної обструкції та розширення проксимальних ділянок кишки. Етіологія Хвороба Гіршпрунга є результатом порушення ембріонального розвитку ентеральної нервової системи (ЕНС): Патогенез 1. Агангліоз: Відсутність гангліїв у сплетеннях Мейсснера (plexus submucosus) і Ауербаха (plexus myentericus) в […]

Сплетіння Мейсснера (plexus submucosus)

Сплетення Мейсснера, також відоме як підслизове сплетення (лат. plexus submucosus), є одним із двох основних нервових сплетень ентеральної нервової системи (ЕНС), що регулює функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Воно відіграє ключову роль у локальному контролі секреції, кровопостачання та чутливості слизової оболонки. Анатомічна будова Сплетення Мейсснера розташоване в підслизовому шарі (submucosa) стінки ШКТ, між слизовою оболонкою та м’язовим шаром. Воно присутнє по всій довжині травного тракту, але найбільш розвинене в тонкій і товстій кишках, де підслизовий шар […]

Ентеральна нервова система (ЕНС)

Ентеральна нервова система (ЕНС), яку часто називають “другим мозком”, є частиною вегетативної нервової системи, що спеціалізується на регуляції функцій шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вона унікальна своєю відносною автономністю, складною організацією та здатністю функціонувати незалежно від центральної нервової системи (ЦНС). Анатомічна будова ЕНС охоплює нервові структури, розташовані в стінках ШКТ — від стравоходу до анального каналу. Вона складається з двох основних нервових сплетень і численних нейронів, які утворюють складну мережу. Основні сплетення 1. Підслизове сплетення (): 2. […]

Парасимпатична нервова система (ПНС)

Парасимпатична нервова система (ПНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи (поряд із симпатичною) і відповідає за стан “відпочинку і травлення”, сприяючи відновленню енергії та підтримці гомеостазу в спокійних умовах. Як досвідчений лікар, я опишу її анатомію, фізіологію, функції та клінічне значення максимально докладно. Анатомічна будова Парасимпатична система має краніосакральне походження, тобто її центри розташовані в головному мозку (стовбур) і крижовому відділі спинного мозку. Центральні структури Периферичні структури Шляхи волокон Нейротрансмітери Функції Парасимпатична […]

Симпатична нервова система (СНС)

Симпатична нервова система (СНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи ( поряд із парасимпатичною), яка відіграє ключову роль у підготовці організму до стресових ситуацій, фізичних навантажень чи реакцій “боротьба або втеча”. Анатомічна будова Симпатична нервова система бере початок у центральній нервовій системі, а її периферичні компоненти розподілені по всьому тілу. Центральні структури Периферичні структури 1. Симпатичний стовбур (truncus sympathicus): 2. Превертебральні ганглії: 3. Постгангліонарні нейрони: Шляхи волокон Прегангліонарні аксони можуть: Нейротрансмітери Функції […]

Вегетативна нервова система (ВНС)

Вегетативна нервова система (ВНС), також відома як автономна нервова система, є частиною нервової системи, яка регулює функції внутрішніх органів, гладких м’язів, залоз і кровоносних судин, забезпечуючи гомеостаз організму. Вона працює переважно поза свідомим контролем, що вирізняє її від соматичної нервової системи. Загальна характеристика ВНС контролює “автоматичні” процеси в організмі, такі як: Вона поділяється на два основних функціональних підрозділи, які часто діють антагоністично: Анатомічна будова ВНС складається з центральних і периферичних компонентів: Шлях передачі сигналу На […]

Спинальний ганглій (ganglion spinale)

Спинальний ганглій (лат. ganglion spinale), також відомий як задній корінцевий ганглій (ganglion radicis posterioris), є важливою структурою периферичної нервової системи, пов’язаною зі спинномозковими нервами. Анатомія Спинальний ганглій — це невелике овальне або веретеноподібне потовщення, розташоване на задньому (дорсальному) корінці кожного спинномозкового нерва, зазвичай у межах міжхребцевого отвору або поблизу нього. Він присутній у всіх 31 парі спинномозкових нервів, за винятком першого шийного нерва (C1), де чутлива функція часто мінімальна або відсутня. Гістологічна будова Спинальний ганглій […]

Спинномозкові нерви

Спинномозкові нерви — це ключова частина периферичної нервової системи людини, яка забезпечує зв’язок між центральною нервовою системою (головним і спинним мозком) та рештою тіла. Загальна характеристика У людини є 31 пара спинномозкових нервів, які утворюються з корінців спинного мозку й виходять через міжхребцеві отвори хребта. Вони поділяються за сегментами спинного мозку: Кожен спинномозковий нерв є змішаним, тобто містить як чутливі (аферентні), так і рухові (еферентні) волокна, а також включає автономні (вегетативні) волокна, які регулюють функції […]