Симптом Россолімо (Rossolimo’s sign)

Від | 24.02.2025

Симптом Россолімо (Rossolimo’s sign) — це патологічний рефлекс, що належить до групи пірамідних симптомів і вказує на ураження верхнього моторного нейрона в кортикоспінальному (пірамідному) шляху центральної нервової системи (ЦНС). Його описав російський невролог Григорій Іванович Россолімо в 1900 році як специфічну ознаку пірамідної недостатності, яка проявляється на стопі. Цей симптом менш відомий, ніж Бабінського, але є важливим для комплексної оцінки неврологічного статусу.


Механізм виникнення

Симптом Россолімо виникає через порушення інгібіторного контролю верхнього моторного нейрона над спинними рефлекторними дугами, що характерно для ураження пірамідного шляху. У нормі:

  • Пірамідні нейрони моторної кори пригнічують примітивні спинальні рефлекси, забезпечуючи плавні та координовані рухи.
  • Легке постукування по кінчиках пальців стопи викликає слабку фізіологічну реакцію або її відсутність.

При ураженні пірамідного шляху (інсульт, травма, демієлінізація):

  1. Дизінгібіція: Втрата пригнічення з боку кори дозволяє проявитися спинальним рефлексам у патологічній формі.
  2. Рефлекторна реакція: Швидке постукування по дистальних фалангах пальців стопи стимулює рецептори шкіри та сухожиль, передаючи імпульс до спинного мозку (сегменти L5–S2). Це викликає швидке згинання пальців стопи (плантарне згинання) замість нормальної відсутності реакції чи слабкого розгинання.
  3. Патологічний рефлекс: Ця реакція є проявом підвищеної рефлекторної збудливості через порушення вищого контролю, що відрізняє її від симптому Бабінського, де домінує розгинання великого пальця.

На відміну від Бабінського, де стимуляція підошви викликає розгинання, Россолімо характеризується згинанням пальців, що робить його унікальним у групі пірамідних рефлексів.


Техніка виконання

1. Положення пацієнта: Пацієнт лежить на спині або сидить із розслабленою ногою. Стопа вільна, коліно злегка зігнуте, щоб м’язи стопи не були напруженими.

2. Інструмент: Використовують неврологічний молоточок або пальці руки для легкого постукування.

3. Процедура:

  • Лікар легким і швидким рухом постукує по кінчиках II–V пальців стопи (дистальні фаланги), уникаючи сильного тиску чи травмування.
  • Стимуляція має бути чіткою, але не болючою, спрямована на верхню чи бічну поверхню пальців.

4. Оцінка:

  • Позитивний симптом: Швидке, різке згинання (плантарне згинання) II–V пальців стопи, іноді включаючи великий палець. Реакція може бути короткочасною, але помітною.
  • Негативний симптом: Відсутність реакції або слабке, фізіологічне розгинання чи рух пальців.
  • Сумнівний результат: Ледве помітне згинання чи нечітка реакція без вираженої динаміки.

Тест виконують на обох стопах для порівняння, щоб виявити одностороннє чи двостороннє ураження.


Клінічне значення

Симптом Россолімо є маркером ураження пірамідного шляху і використовується для діагностики тих самих станів, що й інші пірамідні рефлекси:

1. Гострі ураження ЦНС:

  • Ішемічний чи геморагічний інсульт у моторній корі, внутрішній капсулі чи стовбурі мозку.
  • Черепно-мозкова травма з ушкодженням пірамідного шляху.

2. Хронічні захворювання:

  • Розсіяний склероз (демієлінізація кортикоспінального тракту).
  • Бічний аміотрофічний склероз (БАС) із ураженням верхнього моторного нейрона.
  • Пухлини головного чи спинного мозку (гліома, менінгіома).

3. Спинальні ураження:

  • Травма спинного мозку вище рівня L5–S1.
  • Компресійна мієлопатія (грижа диска, стеноз хребетного каналу).

4. Метаболічні чи токсичні стани:

  • Тимчасовий позитивний симптом при гіпоглікемії, енцефалопатії чи інтоксикації (алкоголь, наркотики).

Симптом Россолімо особливо корисний:

  • Як додатковий тест для підтвердження пірамідної недостатності, коли Бабінський чи Оппенгейм дають неоднозначні результати.
  • У випадках, коли підошва стопи нечутлива чи травмована, але пальці зберігають реактивність.
  • Для оцінки легких чи ранніх уражень пірамідного шляху, коли інші рефлекси ще не виражені.

Особливості інтерпретації

  • Фізіологічна норма: У здорових дорослих постукування по пальцях стопи не викликає вираженого згинання чи рефлекторної реакції. У немовлят до 1–2 років позитивний симптом може бути нормою через незрілість пірамідного шляху.
  • Односторонність: Позитивний симптом лише з одного боку вказує на ураження протилежної півкулі чи спинного мозку на відповідному рівні (наприклад, лівий інсульт — правий Россолімо).
  • Чутливість і специфічність: Симптом має високу специфічність для ураження верхнього моторного нейрона, але менш чутливий, ніж Бабінський. Він частіше проявляється при легких чи хронічних ураженнях і може бути відсутнім у гострих чи тяжких випадках, коли домінує спастичність.
  • Помилкові результати:
  • Позитивний без патології: Судоми, локальний біль у пальцях чи гіперрефлексія через невралгію можуть імітувати рефлекс.
  • Негативний при ураженні: У гострій фазі спинального шоку чи при неповному ушкодженні шляху рефлекс може не проявитися.
  • Периферичні причини: Ураження нижнього моторного нейрона (поліневропатія, травма малогомілкового нерва) пригнічує реакцію через слабкість м’язів.

Диференціальна діагностика

Симптом Россолімо оцінюють у комплексі з іншими ознаками ураження верхнього моторного нейрона:

  • Симптом Бабінського: Розгинання великого пальця при подразненні підошви.
  • Симптом Оппенгейма: Розгинання при подразненні гомілки.
  • Симптом Гордона: Розгинання при стисканні литкового м’яза.
  • Симптом Шеффера: Розгинання при стисканні ахіллового сухожилля.
  • Гіперрефлексія: Посилення сухожильних рефлексів (колінного, ахіллового).
  • Спастичність: Підвищений м’язовий тонус із опором при пасивному русі.
  • Клонус: Ритмічні скорочення м’язів при розтягненні.
  • Інструментальні методи: МРТ чи КТ для локалізації ураження (кора, капсула, спинний мозок).

Відмінність від Бабінського:

  • Бабінський викликає розгинання великого пальця, тоді як Россолімо — згинання всіх пальців стопи.
  • Россолімо частіше проявляється при легших ураженнях чи хронічних станах, тоді як Бабінський — при виражених гострих ураженнях.

Відсутність симптому при підозрі на ураження може свідчити про:

  • Ураження нижнього моторного нейрона (атрофія, фасцикуляції, слабкість).
  • Локалізацію ураження нижче рівня L5–S1, де пірамідний шлях не впливає на стопу.

Історичний контекст

Григорій Іванович Россолімо, видатний російський невролог і психіатр, описав цей рефлекс у 1900 році під час своїх досліджень неврологічних розладів. Він розробив тест як частину комплексного підходу до оцінки пірамідного шляху, звернувши увагу на згинальні реакції, що доповнюють розгинальні рефлекси, такі як Бабінський. Россолімо також відомий внеском у дитячу неврологію та розробкою методик оцінки інтелекту.


Практичні застереження

  • Тест виконують легкими, чіткими постукуваннями, уникаючи надмірного тиску чи болю, щоб не спотворити реакцію.
  • Стопа має бути розслабленою; напруження м’язів може замаскувати рефлекс.
  • У пацієнтів із травмами пальців (переломи, артрити), набряком стопи чи вираженою слабкістю результат може бути неточним.

Висновок

Симптом Россолімо — це патологічний рефлекс, що підтверджує ураження пірамідного шляху через швидке згинання пальців стопи при постукуванні по їхніх кінчиках. Він є цінним доповненням до арсеналу пірамідних тестів (Бабінського, Оппенгейма, Гордона, Шеффера), особливо при легких чи хронічних ураженнях, коли розгинальні рефлекси менш виражені. Позитивний симптом вказує на органічне ураження ЦНС (інсульт, травма, демієлінізація), а його оцінка в комплексі з іншими ознаками (гіперрефлексія, спастичність) дозволяє точно локалізувати ураження. Простий у виконанні, він залишається корисним інструментом у неврологічному огляді для діагностики порушень верхнього моторного нейрона.