Вегетативна нервова система (ВНС)

Від | 26.02.2025

Вегетативна нервова система (ВНС), також відома як автономна нервова система, є частиною нервової системи, яка регулює функції внутрішніх органів, гладких м’язів, залоз і кровоносних судин, забезпечуючи гомеостаз організму. Вона працює переважно поза свідомим контролем, що вирізняє її від соматичної нервової системи.

Загальна характеристика

ВНС контролює “автоматичні” процеси в організмі, такі як:

  • Частота серцевих скорочень,
  • Травлення,
  • Дихання,
  • Виділення (сечовипускання, дефекація),
  • Регуляція температури тіла,
  • Секреція залоз (слина, піт, травні ферменти).

Вона поділяється на два основних функціональних підрозділи, які часто діють антагоністично:

  1. Симпатична нервова система — “боротьба або втеча”.
  2. Парасимпатична нервова система — “відпочинок і травлення”.
    Додатково виділяють ентеральна нервова система (ЕНС), яка регулює шлунково-кишковий тракт і частково автономна, але інтегрована з ВНС.

Анатомічна будова

ВНС складається з центральних і периферичних компонентів:

  • Центральні структури: Гіпоталамус, стовбур мозку (зокрема довгастий мозок) і спинний мозок є основними центрами регуляції ВНС.
  • Периферичні структури: Включають прегангліонарні та постгангліонарні нейрони, а також ганглії (скупчення тіл нейронів).

Шлях передачі сигналу

На відміну від соматичної системи, де один нейрон з’єднує спинний мозок із м’язом, у ВНС сигнал проходить через два нейрони:

  1. Прегангліонарний нейрон: Тіло розташоване в ЦНС (спинний або головний мозок), а аксон іде до ганглія.
  2. Постгангліонарний нейрон: Тіло лежить у ганглії, а аксон іде до органа-мішені.

Ця двонейронна структура дозволяє тонку регуляцію та координацію.

Симпатична нервова система

  • Центри: Розташовані в грудному (T1–T12) і верхньому поперековому (L1–L2) сегментах спинного мозку (бічні роги).
  • Ганглії: Симпатичний стовбур (ланцюжок парних гангліїв уздовж хребта) і превертебральні ганглії (чревний, верхній і нижній брижові).
  • Нейротрансмітери:
  • Прегангліонарні волокна виділяють ацетилхолін (холінергічні).
  • Постгангліонарні — норадреналін (адренергічні), за винятком потових залоз (ацетилхолін).
  • Функції:
  • Підвищення частоти серцевих скорочень і артеріального тиску,
  • Розширення зіниць і бронхів,
  • Пригнічення травлення,
  • Мобілізація енергії (викид глюкози з печінки).
  • Приклад: Активується під час стресу, фізичного навантаження чи небезпеки.

Парасимпатична нервова система

  • Центри: Розташовані в стовбурі головного мозку (черепно-мозкові нерви III, VII, IX, X) та крижовому відділі спинного мозку (S2–S4).
  • Ганглії: Лежать близько до або всередині органів-мішеней (інтрамуральні ганглії).
  • Нейротрансмітери: І пре-, і постгангліонарні волокна — холінергічні (ацетилхолін).
  • Функції:
  • Зниження частоти серцевих скорочень,
  • Стимуляція травлення (секреція слини, шлункового соку),
  • Звуження зіниць і бронхів,
  • Сприяння сечовипусканню та дефекації.
  • Приклад: Домінує в стані спокою, після їжі.

Ентеральна нервова система

  • Розташування: У стінках шлунково-кишкового тракту (підслизове та м’язове сплетення).
  • Функція: Локально регулює моторику, секрецію та кровопостачання кишківника.
  • Зв’язок із ВНС: Симпатична система гальмує, а парасимпатична стимулює її активність.

Регуляція та інтеграція

  • Гіпоталамус: Вищий центр ВНС, координує реакції на голод, спрагу, температуру, емоції.
  • Рефлекси: ВНС бере участь у барорефлексах (регуляція тиску), акті дефекації чи сечовипускання.
  • Взаємодія з ендокринною системою: Симпатична система активує наднирники для викиду адреналіну.

Клінічне значення

Порушення ВНС можуть проявлятися в різних формах:

  1. Дисавтономія: Загальний термін для розладів ВНС (наприклад, ортостатична гіпотензія — падіння тиску при вставанні).
  2. Синдром Горнера: Ураження симпатичних шляхів (птоз, міоз, ангідроз) через пухлину чи травму.
  3. Ваготомія: Перерізання блукаючого нерва (X парасимпатичний нерв) для лікування виразки шлунка в минулому.
  4. Гіперактивність симпатичної системи: Тахікардія, гіпертензія при хронічному стресі чи феохромоцитомі.
  5. Парасимпатичні розлади: Наприклад, порушення сечовипускання при травмах крижового відділу.

Цікаві особливості

  • Блукаючий нерв (X) забезпечує близько 75% парасимпатичної іннервації, впливаючи на серце, легені й травний тракт.
  • Симпатична система має ширше розподілення сигналів (один прегангліонарний нейрон може активувати багато постгангліонарних), тоді як парасимпатична — більш локальна.
  • ВНС реагує на емоції: страх активує симпатичну, а релаксація — парасимпатичну систему.

Висновок

Вегетативна нервова система — це складний механізм, який підтримує життєдіяльність організму, балансуючи між активацією та відновленням. Її симпатичний і парасимпатичний підрозділи діють як “газ” і “гальма”, адаптуючи організм до зовнішніх і внутрішніх умов. Розуміння її роботи є ключовим у діагностиці та лікуванні багатьох захворювань — від серцевих до шлунково-кишкових.