Парасимпатична нервова система (ПНС)

Від | 26.02.2025

Парасимпатична нервова система (ПНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи (поряд із симпатичною) і відповідає за стан “відпочинку і травлення”, сприяючи відновленню енергії та підтримці гомеостазу в спокійних умовах. Як досвідчений лікар, я опишу її анатомію, фізіологію, функції та клінічне значення максимально докладно.

Анатомічна будова

Парасимпатична система має краніосакральне походження, тобто її центри розташовані в головному мозку (стовбур) і крижовому відділі спинного мозку.

Центральні структури

  • Головний мозок: Парасимпатичні нейрони асоційовані з черепно-мозковими нервами:
  • III (окоруховий нерв) — ядро Едінгера-Вестфаля.
  • VII (лицевий нерв) — верхнє слиновидільне ядро.
  • IX (язикоглотковий нерв) — нижнє слиновидільне ядро.
  • X (блукаючий нерв) — дорсальне ядро блукаючого нерва та ядро одиночного шляху в довгастому мозку.
  • Спинний мозок: Крижові сегменти (S2–S4), бічні роги сірого речовини.
  • Прегангліонарні нейрони: Тіла цих нейронів лежать у ЦНС, а їхні довгі аксони йдуть до гангліїв.

Периферичні структури

  • Ганглії: На відміну від симпатичної системи, парасимпатичні ганглії розташовані близько до або всередині органів-мішеней (інтрамуральні ганглії). Наприклад:
  • Ганглії ока (війковий ганглій для III нерва).
  • Ганглії слинних залоз (піднижньощелепний, під’язиковий для VII, вушний для IX).
  • Інтрамуральні ганглії серця, легень, кишківника (для X нерва).
  • Ганглії малого тазу (для S2–S4).
  • Постгангліонарні нейрони: Тіла в гангліях, короткі аксони йдуть до тканин органу.

Шляхи волокон

  • Прегангліонарні волокна довгі, доходять до гангліїв біля або в органі.
  • Постгангліонарні волокна короткі, що забезпечує локальну, точкову дію.

Нейротрансмітери

  • Прегангліонарні волокна: Виділяють ацетилхолін (холінергічні), діють через нікотинові рецептори в гангліях.
  • Постгангліонарні волокна: Також холінергічні, діють через мускаринові рецептори на органах-мішенях.
  • Парасимпатична система не використовує норадреналін, на відміну від симпатичної.

Функції

Парасимпатична система сприяє відновленню та економії ресурсів:

1. Серцево-судинна система:

    • Зниження частоти серцевих скорочень (брадикардія) через дію на синоатріальний вузол.
    • Помірне звуження коронарних судин (зменшення потреб у кисні).

    2. Дихальна система:

      • Звуження бронхів, зменшення вентиляції (економія енергії).

      3. Очі:

        • Звуження зіниць (міоз) через скорочення кругового м’яза райдужки.
        • Акомодація ока для ближнього зору (скорочення війкового м’яза).

        4. Травна система:

          • Стимуляція секреції слинних (VII, IX нерви) і травних залоз (X нерв).
          • Посилення перистальтики кишківника й розслаблення сфінктерів.

          5. Сечостатева система:

            • Скорочення сечового міхура й розслаблення сфінктера для сечовипускання.
            • У чоловіків — ерекція (розширення судин статевого члена).

            6. Метаболізм:

              • Сприяння накопиченню енергії (глікогенез).

              Роль блукаючого нерва (X)

              Блукаючий нерв забезпечує близько 75% парасимпатичної іннервації, впливаючи на:

              • Серце (зменшення частоти скорочень).
              • Легені (регуляція дихання).
              • Травний тракт (від стравоходу до поперечної ободової кишки).

              Регуляція

              • Центральний контроль: Гіпоталамус (передні ядра), довгастий мозок.
              • Рефлекси: Парасимпатична система бере участь у:
              • Каротидному синусовому рефлексі (зниження тиску).
              • Рефлексі Геринга-Бреєра (регуляція дихання).
              • Акт дефекації й сечовипускання.
              • Локальність: На відміну від симпатичної, ПНС діє більш вибірково, без системного розподілу.

              Клінічне значення

              Порушення ПНС можуть призводити до різних станів:

              1. Вагусна дисфункція:

                • Надмірна активність: Вагусний непритомний стан (брадикардія, гіпотензія при стресі чи болю).
                • Недостатність: Тахікардія, порушення травлення.

                2. Травми спинного мозку:

                  • Ураження S2–S4 призводить до втрати контролю над сечовипусканням і дефекацією.

                  3. Офтальмологія:

                    • Параліч III нерва: Розширена зіниця, порушення акомодації.

                    4. Гастропарез (gastroparesis): Зниження моторики шлунка через ураження блукаючого нерва (наприклад, при діабеті).

                    5. Дисфункція малого тазу: Імпотенція чи нетримання через ураження крижових нервів.

                      Діагностика

                      • Тести: Вимірювання пульсу (вагусний тонус), реакція зіниць на світло, проби з атропіном (блокує мускаринові рецептори).
                      • Рефлекси: Оцінка роботи блукаючого нерва (наприклад, рефлекс при натисканні на каротидний синус).

                      Терапія

                      • Холіноміметики (пілокарпін): Стимулюють ПНС (наприклад, при глаукомі).
                      • Атропін: Блокує парасимпатичні ефекти (використовують при брадикардії).
                      • Ваготомія: Перерізання блукаючого нерва (раніше при виразці шлунка).

                      Цікаві особливості

                      • Блукаючий нерв — найдовший і найвпливовіший у ПНС, його гілки досягають навіть селезінки.
                      • Парасимпатична система не іннервує шкіру чи скелетні м’язи, на відміну від симпатичної.
                      • Її активність переважає під час сну, сприяючи відновленню.

                      Висновок

                      Парасимпатична нервова система — це “гальмо” організму, яке врівноважує симпатичну активність, сприяючи спокою, травленню й регенерації. Її краніосакральне походження, холінергічна природа та локальна дія забезпечують точкову регуляцію органів. У клінічній практиці її дисфункція може проявлятися як у гострих станах (наприклад, вагусний колапс), так і в хронічних порушеннях (гастропарез).