Енцефалопатія є одним з найскладніших і багатогранних синдромів у неврології та внутрішній медицині, що характеризується порушенням функцій мозку через різноманітні причини.
Визначення та Історія
Енцефалопатія (від грецького “encephalon” — мозок і “pathos” — страждання) — це загальний термін, що позначає будь-яке захворювання, пошкодження або дисфункцію мозку, яка призводить до змін у рівні свідомості, когнітивних функціях чи поведінці. Це не окрема хвороба, а синдром, що може бути тимчасовим або постійним, оборотним або прогресуючим. Термін був введений у медичну літературу в XIX столітті, але систематичне вивчення почалося в XX столітті з розвитком неврології. Наприклад, печінкова енцефалопатія була описана ще в 1890-х роках, а гіпоксично-ішемічна — у контексті перинатальних ушкоджень у 1960-х. Сьогодні, завдяки прогресу в нейровізуалізації та молекулярній біології, ми краще розуміємо патогенез, але виклики в діагностиці залишаються через різноманіття форм.
Типи Енцефалопатії
Енцефалопатія класифікується за етіологією та клінічними особливостями. Основні типи включають:
- Печінкова енцефалопатія (hepatic encephalopathy): Пов’язана з печінковою недостатністю, коли токсини, такі як аміак, накопичуються в крові та впливають на мозок.
- Метаболічна енцефалопатія: Виникає через порушення електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпернатріємія), гіпоглікемію, уремію (ниркова недостатність) або гіпертиреоз.
- Токсична енцефалопатія: Спричинена отруєнням алкоголем, наркотиками, важкими металами (свинець, ртуть) або медикаментами.
- Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (hypoxic-ischemic encephalopathy): Результат дефіциту кисню або кровотоку, часто в новонароджених або після серцевої зупинки.
- Інфекційна енцефалопатія: Пов’язана з вірусами (наприклад, енцефаліт), бактеріями чи паразитами.
- Травматична енцефалопатія: Після черепно-мозкової травми, включаючи хронічну травматичну енцефалопатію в спортсменів.
- Інші: Верніке (дефіцит тіаміну), септична, аутоімунна чи онкологічна (паранеопластична).
Етіологія та Причини
Причини енцефалопатії різноманітні та часто пов’язані з системними захворюваннями. Основні фактори:
- Метаболічні порушення: Дисбаланс електролітів, гіпоглікемія, гіперосмолярність.
- Токсини: Алкоголь, наркотики, медикаменти (седативи, антиконвульсанти), промислові отрути.
- Інфекції: Вірусні (герпес, COVID-19), бактеріальні
менінгіти
. - Печінкова чи ниркова недостатність: Накопичення токсинів.
- Гіпоксія: Серцева зупинка, асфіксія, анемія.
- Травма чи судинні події:
Інсульт
, крововилив. - Генетичні чи аутоімунні фактори: У рідкісних випадках.
Ризик підвищується при хронічних хворобах, як діабет
, цироз печінки
чи хронічна ниркова хвороба (ХХН
).
Епідеміологія
Енцефалопатія не має точної глобальної статистики через її синдромальний характер, але окремі типи добре вивчені. Печінкова енцефалопатія вражає до 30-40% пацієнтів з цирозом печінки, з щорічною захворюваністю в США близько 100 000 випадків. Гіпоксично-ішемічна форма у новонароджених — 1-8 на 1000 пологів у розвинених країнах. Загалом, енцефалопатія частіша в літніх людей (через коморбідності) та в регіонах з високим рівнем алкоголізму чи інфекцій. За даними ВООЗ, токсична енцефалопатія зростає через забруднення довкілля. В Україні та Європі печінкова форма пов’язана з гепатитами B/C та алкоголем.
Клінічні Прояви
Симптоми варіюють залежно від типу та тяжкості, але загальні включають:
- Зміни свідомості: Спантеличеність, дезорієнтація, сонливість, кома.
- Когнітивні порушення: Порушення пам’яті, уваги, судження.
- Поведінкові зміни: Агресія, апатія, галюцинації.
- Неврологічні симптоми: Тремор (наприклад, астериксис у печінковій формі), судоми, парези, порушення мови.
- Системні прояви: Головний біль, нудота, блювота, зміни дихання.
Стадії: Легка (грейд 1-2) — мінімальні зміни; важка (грейд 3-4) — кома
.
Діагностика
Діагностика базується на клініці, анамнезі та інструментальних методах:
- Клінічний огляд: Оцінка рівня свідомості (
шкала Глазго
), неврологічний статус. - Лабораторні тести: Аналіз крові (електроліти, аміак, глюкоза, функція печінки/нирок), токсикологічний скринінг.
- Нейровізуалізація: КТ/МРТ для виключення структурних ушкоджень, ЕЕГ для виявлення епілептичної активності.
- Люмбальна пункція: Для інфекційних форм.
- Специфічні тести: Наприклад, APGAR для новонароджених у гіпоксичній формі.
Виклики: Диференціація з делірієм
, деменцією
чи психічними розладами.
Лікування
Лікування спрямоване на усунення причини та симптоматичну підтримку:
- Етіотропна терапія: Антибіотики для інфекцій, детоксикація для отруєнь, корекція метаболізму (наприклад, лактулоза для печінкової форми).
- Підтримуюча: Гідратація, вентиляція, антиконвульсанти (фенобарбітал), терапевтична гіпотермія для гіпоксичної форми.
- Реабілітація: Фізіотерапія, логопедія, когнітивна терапія для хронічних випадків.
Для печінкової: Лактулоза, рифаксимін; у важких — трансплантація печінки.
Профілактика та Ускладнення
Профілактика: Контроль хронічних хвороб, уникнення токсинів, вакцинація від інфекцій, моніторинг під час пологів. Ускладнення: Перманентні неврологічні дефіцити, епілепсія
, інвалідність, летальність у 10-50% важких випадків.
Висновок
Енцефалопатія — серйозний синдром, що вимагає мультидисциплінарного підходу. Рання діагностика та лікування значно покращують прогноз. Необхідні регулярні обстеження при ризиках і звернення до фахівців при перших симптомах. Дослідження тривають, включаючи нові терапії, як стовбурові клітини. Якщо ви помітили симптоми — негайно консультуйтеся з лікарем.