Дев’ята пара черепно-мозкових нервів — язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus)

Від | 25.02.2025

Дев’ята пара черепно-мозкових нервів — язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus, IX)

Походження

Язикоглотковий нерв є змішаним нервом із кількома функціональними компонентами, які беруть початок у ядрах довгастого мозку (medulla oblongata):

  1. Рухове ядро (nucleus ambiguus): Розташоване в довгастому мозку, спільне з X нервом, відповідає за іннервацію м’язів глотки (зокрема шило-глоткового м’яза).
  2. Нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior): Парасимпатичне ядро, контролює секрецію привушної слинної залози.
  3. Чутливе ядро одиночного шляху (nucleus tractus solitarii): Отримує смакові сигнали від задньої третини язика та вісцеральну чутливість від глотки й внутрішніх органів (наприклад, каротидного синуса).
  4. Спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini): Частково бере участь у сприйнятті загальної чутливості (дотик, біль) від глотки, язика й середнього вуха.

Ці ядра інтегрують сигнали від кори мозку, трійчастого нерва (V) і блукаючого нерва (X) для координації ковтання, смаку та регуляції кров’яного тиску.

Шлях

Язикоглотковий нерв виходить із довгастого мозку через бічні борозни (sulci laterales), між оливою (oliva) і нижньою мозочковою ніжкою, у вигляді кількох корінців. Ці корінці зливаються в один стовбур і покидають череп через яремний отвір (foramen jugulare) разом із X і XI нервами та яремною веною.

У яремному отворі нерв утворює два ганглії:

  • Верхній ганглій (ganglion superius): Маленький, містить тіла чутливих нейронів для загальної чутливості.
  • Нижній ганглій (ganglion inferius): Більший, пов’язаний із смаковою та вісцеральною чутливістю.

Після виходу з черепа нерв розгалужується до своїх цільових зон:

  • Глотка: Іннервує слизову оболонку й м’язи (m. stylopharyngeus).
  • Язик: Задня третина для смаку й чутливості.
  • Середнє вухо: Через барабанний нерв (n. tympanicus) до слизової оболонки та слухової труби.
  • Привушна залоза: Через вушно-скроневу гілку й малий кам’янистий нерв до вушного ганглія (ganglion oticum), звідки парасимпатичні волокна досягають залози.
  • Каротидний синус і тіло: Чутливі волокна для регуляції тиску й рівня кисню в крові.

Функція

Язикоглотковий нерв виконує три основні функції:

  1. Рухова:
  • Іннервує шило-глотковий м’яз (m. stylopharyngeus), який піднімає глотку під час ковтання та мовлення.
  1. Парасимпатична:
  • Стимулює секрецію привушної слинної залози через вушний ганглій, сприяючи слиновиділенню перед їжею.
  1. Чутлива:
  • Смак: Сприймає смакові відчуття (гірке, солодке тощо) від задньої третини язика.
  • Загальна чутливість: Передає сигнали дотику, болю й температури від глотки, задньої частини язика, середнього вуха й слухової труби.
  • Вісцеральна чутливість: Моніторить тиск крові (baroreceptors у каротидному синусі) і рівень кисню/CO₂ (chemoreceptors у каротидному тілі), беручи участь у каротидному рефлексі.

Анатомічні особливості

  • Змішаний характер: Поєднує рухові, чутливі й парасимпатичні волокна, але з акцентом на чутливість.
  • Короткий черепний шлях: Від довгастого мозку до яремного отвору — лише кілька сантиметрів, але периферичні гілки розгалужені.
  • Ганглії: Два чутливі ганглії в яремному отворі нагадують структуру спинномозкових нервів.
  • Зв’язок із іншими нервами: Тісно співпрацює з X нервом у глотці та середньому вусі.

Клінічне значення

  • Тестування:
  • Смак: Перевірка відчуттів на задній третині язика (гірке, солоне).
  • Ковтання: Оцінка рухів глотки, голосу (хриплість).
  • Рефлекси: Глотковий рефлекс (торкання задньої стінки глотки викликає ковтання) і каротидний рефлекс (масаж синуса знижує пульс).
  • Патології:
  • Параліч IX нерва: Рідкісний ізольовано, частіше з X нервом. Проявляється:
    • Втратою смаку на задній третині язика.
    • Слабкістю глотання, відхиленням язичка (uvula) у здоровий бік через слабкість глотки.
    • Втратою глоткового рефлексу.
  • Невралгія язикоглоткового нерва: Рідкісний стан із нападоподібним болем у глотці, язиці чи вусі, що провокується ковтанням чи розмовою.
  • Пухлини: Ураження в яремному отворі (наприклад, гломусна пухлина) може здавити IX, X, XI нерви.
  • Гіперсалівація чи сухість: Порушення парасимпатичної функції.
  • Діагностика: МРТ для виявлення компресії, тести на смак і рефлекси.

Цікаві факти

  • Назва “glossopharyngeus” (язикоглотковий) відображає його основні зони — язик (glossa) і глотку (pharynx).
  • IX нерв відіграє роль у рефлексі блювання, передаючи сигнали подразнення глотки до мозку.
  • Його чутливість до тиску крові пов’язана з гомеостазом, що робить його важливим для виживання.

Таким чином, язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus) — це багатогранна структура, яка об’єднує смак, ковтання, слиновиділення й регуляцію кровообігу, відіграючи ключову роль у взаємодії з їжею та навколишнім середовищем!