Дев’ята пара черепно-мозкових нервів — язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus, IX)
Походження

Язикоглотковий нерв є змішаним нервом із кількома функціональними компонентами, які беруть початок у ядрах довгастого мозку (medulla oblongata):
- Рухове ядро (nucleus ambiguus): Розташоване в довгастому мозку, спільне з X нервом, відповідає за іннервацію м’язів глотки (зокрема шило-глоткового м’яза).
- Нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior): Парасимпатичне ядро, контролює секрецію привушної слинної залози.
- Чутливе ядро одиночного шляху (nucleus tractus solitarii): Отримує смакові сигнали від задньої третини язика та вісцеральну чутливість від глотки й внутрішніх органів (наприклад, каротидного синуса).
- Спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini): Частково бере участь у сприйнятті загальної чутливості (дотик, біль) від глотки, язика й середнього вуха.
Ці ядра інтегрують сигнали від кори мозку, трійчастого нерва (V) і блукаючого нерва (X) для координації ковтання, смаку та регуляції кров’яного тиску.
Шлях
Язикоглотковий нерв виходить із довгастого мозку через бічні борозни (sulci laterales), між оливою (oliva) і нижньою мозочковою ніжкою, у вигляді кількох корінців. Ці корінці зливаються в один стовбур і покидають череп через яремний отвір (foramen jugulare) разом із X і XI нервами та яремною веною.
У яремному отворі нерв утворює два ганглії:
- Верхній ганглій (ganglion superius): Маленький, містить тіла чутливих нейронів для загальної чутливості.
- Нижній ганглій (ganglion inferius): Більший, пов’язаний із смаковою та вісцеральною чутливістю.
Після виходу з черепа нерв розгалужується до своїх цільових зон:
- Глотка: Іннервує слизову оболонку й м’язи (m. stylopharyngeus).
- Язик: Задня третина для смаку й чутливості.
- Середнє вухо: Через барабанний нерв (n. tympanicus) до слизової оболонки та слухової труби.
- Привушна залоза: Через вушно-скроневу гілку й малий кам’янистий нерв до вушного ганглія (ganglion oticum), звідки парасимпатичні волокна досягають залози.
- Каротидний синус і тіло: Чутливі волокна для регуляції тиску й рівня кисню в крові.
Функція
Язикоглотковий нерв виконує три основні функції:
- Рухова:
- Іннервує шило-глотковий м’яз (m. stylopharyngeus), який піднімає глотку під час ковтання та мовлення.
- Парасимпатична:
- Стимулює секрецію привушної слинної залози через вушний ганглій, сприяючи слиновиділенню перед їжею.
- Чутлива:
- Смак: Сприймає смакові відчуття (гірке, солодке тощо) від задньої третини язика.
- Загальна чутливість: Передає сигнали дотику, болю й температури від глотки, задньої частини язика, середнього вуха й слухової труби.
- Вісцеральна чутливість: Моніторить тиск крові (baroreceptors у каротидному синусі) і рівень кисню/CO₂ (chemoreceptors у каротидному тілі), беручи участь у каротидному рефлексі.
Анатомічні особливості
- Змішаний характер: Поєднує рухові, чутливі й парасимпатичні волокна, але з акцентом на чутливість.
- Короткий черепний шлях: Від довгастого мозку до яремного отвору — лише кілька сантиметрів, але периферичні гілки розгалужені.
- Ганглії: Два чутливі ганглії в яремному отворі нагадують структуру спинномозкових нервів.
- Зв’язок із іншими нервами: Тісно співпрацює з X нервом у глотці та середньому вусі.
Клінічне значення
- Тестування:
- Смак: Перевірка відчуттів на задній третині язика (гірке, солоне).
- Ковтання: Оцінка рухів глотки, голосу (хриплість).
- Рефлекси: Глотковий рефлекс (торкання задньої стінки глотки викликає ковтання) і каротидний рефлекс (масаж синуса знижує пульс).
- Патології:
- Параліч IX нерва: Рідкісний ізольовано, частіше з X нервом. Проявляється:
- Втратою смаку на задній третині язика.
- Слабкістю глотання, відхиленням язичка (uvula) у здоровий бік через слабкість глотки.
- Втратою глоткового рефлексу.
- Невралгія язикоглоткового нерва: Рідкісний стан із нападоподібним болем у глотці, язиці чи вусі, що провокується ковтанням чи розмовою.
- Пухлини: Ураження в яремному отворі (наприклад, гломусна пухлина) може здавити IX, X, XI нерви.
- Гіперсалівація чи сухість: Порушення парасимпатичної функції.
- Діагностика: МРТ для виявлення компресії, тести на смак і рефлекси.
Цікаві факти
- Назва “glossopharyngeus” (язикоглотковий) відображає його основні зони — язик (glossa) і глотку (pharynx).
- IX нерв відіграє роль у рефлексі блювання, передаючи сигнали подразнення глотки до мозку.
- Його чутливість до тиску крові пов’язана з гомеостазом, що робить його важливим для виживання.
Таким чином, язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus) — це багатогранна структура, яка об’єднує смак, ковтання, слиновиділення й регуляцію кровообігу, відіграючи ключову роль у взаємодії з їжею та навколишнім середовищем!