Кровоносні судини — це складна мережа трубчастих структур, які забезпечують транспорт крові по організму, підтримуючи гомеостаз і забезпечуючи тканини киснем, поживними речовинами та видаленням продуктів обміну. Їхня структура адаптована до функцій, які вони виконують, і варіює залежно від типу судини: артерії, вени чи капіляри.

Загальна структура стінки кровоносних судин

Більшість кровоносних судин (за винятком капілярів) мають тришарову будову стінки, яка включає:

1. Туніка інтима (tunica intima):

• Внутрішній шар, що контактує з кров’ю.
• Складається з:
  • Ендотелію: одношарового плоского епітелію (простого плоского епітелію), який утворює гладку поверхню для зменшення тертя та запобігання тромбоутворення.
  • Субендотеліального шару: тонкого прошарку пухкої сполучної тканини, що містить колагенові та еластичні волокна, а також рідкісні фібробласти.
  • Внутрішньої еластичної мембрани (у великих судинах): щільної еластичної пластинки, що відокремлює інтиму від середнього шару. У дрібних судинах вона може бути слабо вираженою або відсутньою.

2. Туніка медіа (tunica media):

• Середній шар, найтовстіший у артеріях.
• Складається з:
  • Гладком’язових клітин, розташованих циркулярно, що забезпечують скоротливість і регуляцію діаметра судини.
  • Еластичних і колагенових волокон, які надають пружність і міцність.
  • У великих артеріях (наприклад, аорті) переважають еластичні волокна, тоді як у м’язових артеріях домінують гладком’язові клітини.
  • Зовнішньої еластичної мембрани (у деяких артеріях), що відокремлює медіа від зовнішнього шару.

3. Туніка адвентиція (tunica adventitia):

• Зовнішній шар, що складається з пухкої сполучної тканини.
• Містить:
  • Колагенові волокна для міцності.
  • Еластичні волокна (у меншій кількості).
  • Фібробласти, макрофаги та інші клітини сполучної тканини.
  • У великих судинах — дрібні кровоносні судини (vasa vasorum), які живлять стінку самої судини, та нерви (nervi vasorum), що регулюють скоротливість.

Особливості структури залежно від типу судин

1. Артерії:

• Еластичні артерії (аорта, легенева артерія):
  • Товста туніка медіа з великою кількістю еластичних пластинок (до 50–70 шарів), що дозволяє витримувати високий тиск і розтягуватися під час систоли.
  • Туніка інтима відносно тонка, але з чіткою внутрішньою еластичною мембраною.
  • Адвентиція тонка, але містить vasa vasorum.
• М’язові артерії (середні та дрібні артерії, наприклад, променева чи стегнова):
  • Туніка медіа багата гладком’язовими клітинами, що забезпечують вазоконстрикцію та вазодилатацію для регуляції кровотоку.
  • Еластичні мембрани (внутрішня та зовнішня) чітко виражені.
• Артеріоли:
  • Дуже тонка стінка, де туніка медіа складається з 1–2 шарів гладком’язових клітин.
  • Регулюють опір кровотоку та артеріальний тиск.

2. Капіляри:

• Найпростіша структура: стінка складається лише з ендотелію та базальної мембрани.
• Діаметр 5–10 мкм, що дозволяє проходження еритроцитів по одному.
• Типи капілярів:
  • Неперервні: щільний ендотелій, характерний для м’язів, шкіри, легень.
  • Фенестровані: ендотелій із порами (фенестрами), що полегшують обмін речовин (нирки, кишечник).
  • Синусоїдні: з великими проміжками між ендотеліальними клітинами, що дозволяють проходження великих молекул і клітин (печінка, селезінка).
• Туніка медіа та адвентиція відсутні, але капіляри оточені перицитами, які регулюють їхню функцію.

3. Вени:

• Мають тоншу стінку порівняно з артеріями, але більший діаметр.
• Туніка медіа тонка, з меншою кількістю гладком’язових клітин і еластичних волокон.
• Туніка адвентиція часто найтовстіший шар, що забезпечує міцність.
• У венах середнього та великого калібру є клапани, утворені складками туніки інтими, які запобігають зворотному току крові.
• Венулі: дуже тонка стінка, де туніка медіа може бути відсутньою, а адвентиція зливається з навколишньою сполучною тканиною.

Функціонально-структурні особливості

• Еластичність: у великих артеріях (аорта, легенева артерія) висока частка еластичних волокон дозволяє амортизувати пульсовий тиск, перетворюючи пульсуючий кровотік у більш рівномірний.
• Скоротливість: гладком’язові клітини в артеріях і артеріолах забезпечують регуляцію кровотоку шляхом зміни діаметра судини.
• Проникність: капіляри є основним місцем обміну речовин між кров’ю та тканинами завдяки тонкій стінці та спеціалізованим структурам (фенестри, щілини).
• Міцність: колагенові волокна в туніці адвентиції захищають судини від надмірного розтягнення чи розриву.

Клінічне значення

Розуміння структури кровоносних судин має вирішальне значення для діагностики та лікування судинних патологій. Наприклад:

• Атеросклероз вражає туніку інтиму артерій, викликаючи її потовщення та втрату еластичності.
• Варикозна хвороба пов’язана з ослабленням стінки вен та дисфункцією клапанів.
• Капілярна проникність відіграє ключову роль у запальних процесах та набряках.

Таким чином, структура кровоносних судин є ідеально адаптованою до їхньої функції, що забезпечує ефективний транспорт крові та підтримку гомеостазу. Кожен тип судин має унікальні гістологічні особливості, які відображають їхню роль у кровообігу.