П’ята пара черепно-мозкових нервів — трійчастий нерв (Nervus trigeminus, V)
Походження
Трійчастий нерв є найбільшим черепно-мозковим нервом і бере початок у кількох ядрах, розташованих у різних частинах мозкового стовбура:
- Головне чутливе ядро (nucleus sensorius principalis nervi trigemini): Розташоване в мосту (pons), відповідає за сприйняття дотику й тиску.
- Спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini): Простягається від мосту до верхнього шийного відділу спинного мозку (С2–С3), обробляє больові та температурні відчуття.
- Мезенцефалічне ядро (nucleus mesencephalicus nervi trigemini): У середньому мозку (mesencephalon), унікальне тим, що містить первинні чутливі нейрони (а не синапси), пов’язані з пропріоцепцією жувальних м’язів.
- Рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini): У мосту, контролює рухи жувальних м’язів.
Таким чином, трійчастий нерв є змішаним — має як чутливі, так і рухові компоненти, що координуються цими ядрами.
Шлях
Трійчастий нерв виходить із бічної поверхні мосту (pons) у вигляді двох корінців:
- Великий чутливий корінець (radix sensoria): Несе чутливі волокна від обличчя.
- Менший руховий корінець (radix motoria): Несе рухові волокна до м’язів.
Після виходу з мосту нерв утворює трійчастий ганглій (ganglion trigeminale), або півмісяцевий ганглій, який розташований у заглибині на верхівці піраміди скроневої кістки (в трійчастій ямці, impressio trigeminalis), у так званій печері Меккеля — дуплікатурі твердої мозкової оболонки. Цей ганглій містить тіла чутливих нейронів (аналог спинномозкових гангліїв) і є розподільним пунктом для трьох основних гілок трійчастого нерва:
- Очна гілка (nervus ophthalmicus, V1):
- Виходить із черепа через верхню очну щілину (fissura orbitalis superior).
- Іннервує шкіру лоба, верхньої повіки, слизову носа, рогівку, кон’юнктиву, а також частково тверду мозкову оболонку.
- Лише чутлива.
- Верхньощелепна гілка (nervus maxillaris, V2):
- Виходить через круглий отвір (foramen rotundum) у крилопіднебінну ямку.
- Іннервує шкіру середньої частини обличчя (щоки, верхня губа), верхні зуби, ясна, піднебіння, слизову носа й гайморову пазуху.
- Лише чутлива.
- Нижньощелепна гілка (nervus mandibularis, V3):
- Виходить через овальний отвір (foramen ovale).
- Іннервує шкіру нижньої частини обличчя (підборіддя, нижня губа), нижні зуби, ясна, язик (чутливість, не смак), скроневу ділянку.
- Має рухові волокна до жувальних м’язів (m. masseter, m. temporalis, m. pterygoideus medialis et lateralis), а також до m. tensor tympani (натягувач барабанної перетинки) і m. tensor veli palatini (натягувач піднебінної завіски).
Руховий корінець приєднується лише до V3, минаючи ганглій, і прямує до м’язів.
Функція
Трійчастий нерв має дві основні функції:
- Чутлива:
- Забезпечує соматичну чутливість (дотик, біль, температура, тиск) шкіри обличчя, слизових оболонок рота й носа, зубів, язика (крім смаку), рогівки й частини твердої мозкової оболонки.
- Через мезенцефалічне ядро також відповідає за пропріоцепцію (положення) жувальних м’язів.
- Рухова:
- Контролює рухи жувальних м’язів (жування), а також дрібні м’язи середнього вуха й піднебіння.
Ці функції роблять його ключовим для таких дій, як кусання, ковтання, міміка (опосередковано) і захист ока (рогівковий рефлекс).
Анатомічні особливості
- Три гілки: Назва “trigeminus” (трійчастий) відображає поділ на три основні гілки, кожна з яких має чітко визначену зону іннервації.
- Ганглій: Трійчастий ганглій є одним із найбільших чутливих гангліїв в організмі й легко доступний для патологічних процесів.
- Зв’язок із ЦНС: Як і інші черепно-мозкові нерви, він оточений оболонками ЦНС, але його периферичні гілки належать до периферичної нервової системи.
- Рефлекси: Бере участь у рогівковому рефлексі (V1 → VII нерв), жувальному рефлексі та слізному рефлексі.
Клінічне значення
- Тестування:
- Чутливість: Перевіряють дотиком, уколом, температурою по зонах V1, V2, V3.
- Рухи: Оцінюють силу жування, симетрію щелеп.
- Рефлекси: Рогівковий (торкання рогівки викликає моргання) і щелепний (постукування по підборіддю).
- Патології:
- Трійчаста невралгія: Сильний, нападоподібний біль у зонах іннервації (часто V2 або V3), викликаний компресією нерва (наприклад, судиною) або демієлінізацією.
- Параліч жувальних м’язів: Слабкість або відхилення щелепи при ураженні рухової частини V3.
- Герпес оперізувальний: Вірус може вражати ганглій, викликаючи біль і висип у зоні іннервації.
- Травми: Переломи черепа (особливо крилопіднебінної ямки) можуть пошкодити гілки.
- Діагностика: МРТ для виявлення компресії, електроміографія для оцінки рухової функції.
Цікаві факти
- Трійчастий нерв іннервує близько 50% поверхні голови, що робить його найважливішим чутливим нервом цієї зони.
- Його подразнення може викликати “мозковий чихальний рефлекс” (наприклад, при яскравому світлі через V1).
- Ураження нерва історично лікували радикально — аж до перерізу ганглія в XIX столітті.
Таким чином, трійчастий нерв (Nervus trigeminus) — це складна й багатогранна структура, яка забезпечує чутливість обличчя та рухи щелеп, відіграючи незамінну роль у повсякденному житті, від їжі до сприйняття болю!