Сьома пара черепно-мозкових нервів — лицевого нерва (Nervus facialis)

Від | 25.02.2025

Сьома пара черепно-мозкових нервів — лицевого нерва (Nervus facialis, VII)

Походження

Лицевий нерв є змішаним нервом із кількома функціональними компонентами, які беруть початок у різних ядрах у мосту (pons):

  1. Рухове ядро лицевого нерва (nucleus motorius nervi facialis): Розташоване в нижній частині мосту, відповідає за іннервацію мімічних м’язів і деяких інших м’язів.
  2. Верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior): Парасимпатичне ядро в мосту, контролює секрецію слинних залоз (піднижньощелепної та під’язикової) і слізної залози.
  3. Чутливе ядро одиночного шляху (nucleus tractus solitarii): Розташоване в довгастому мозку, отримує смакові сигнали від передніх 2/3 язика (через барабанну струну).

Ці ядра отримують сигнали від кори головного мозку (моторна кора для рухів, лімбічна система для емоцій), мозочка та трійчастого нерва (для рефлексів).

Шлях

Лицевий нерв виходить із мозкового стовбура на межі між мостом і довгастим мозком, у мостомозочковому куті (angulus pontocerebellaris), поруч із присінково-завитковим нервом (VIII). Він складається з двох корінців:

  • Руховий корінець: Основна частина нерва, яка несе рухові волокна.
  • Проміжний нерв (nervus intermedius): Менший корінець, що несе чутливі (смакові) і парасимпатичні волокна.

Після виходу нерв прямує в внутрішній слуховий прохід (meatus acusticus internus) разом із VIII нервом. Далі він входить у канал лицевого нерва (canalis nervi facialis) у скроневій кістці, який має три сегменти:

  1. Лабіринтовий сегмент: Короткий, від входу до першого вигину.
  2. Тимпанічний сегмент: Проходить через середнє вухо вздовж барабанної порожнини, над овальним вікном.
  3. Соскоподібний сегмент: Спускається вертикально до шило-соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum), де нерв виходить із черепа.

У каналі лицевий нерв утворює колінце (geniculum nervi facialis) — перший вигин, де розташований колінчастий ганглій (ganglion geniculi), який містить чутливі нейрони для смаку. Тут же відходять перші гілки:

  • Великий кам’янистий нерв (n. petrosus major): Парасимпатичні волокна до слізної залози й слизових носа через крилопіднебінний ганглій.
  • Нерв натягувача барабанної перетинки (n. stapedius): До однойменного м’яза в середньому вусі.

Після виходу через шило-соскоподібний отвір нерв іннервує мімічні м’язи через п’ять основних гілок: скроневу, виличну, щічну, крайову нижньощелепну й шийну. Також від нього відходить:

  • Барабанна струна (chorda tympani): Відгалужується в каналі, проходить через середнє вухо, несе смакові волокна до язика та парасимпатичні — до слинних залоз.

Функція

Лицевий нерв має три основні функції:

  1. Соматична рухова:
  • Іннервує всі мімічні м’язи обличчя (m. orbicularis oculi, m. orbicularis oris, m. buccinator тощо), які відповідають за вирази обличчя.
  • Контролює m. stapedius (гасить гучні звуки в середньому вусі), m. stylohyoideus і задній черевець m. digastricus.
  1. Парасимпатична:
  • Стимулює секрецію слізної залози (через n. petrosus major), піднижньощелепної та під’язикової слинних залоз (через chorda tympani).
  • Іннервує слизові носа й піднебіння.
  1. Чутлива:
  • Забезпечує смакове сприйняття від передніх 2/3 язика (через chorda tympani).
  • Невелика зона шкірної чутливості біля зовнішнього слухового проходу.

Анатомічні особливості

  • Складний шлях: Проходження через скроневу кістку робить його вразливим до травм і запалень.
  • Двостороннє керування: Верхня частина обличчя (лоб) іннервується обома півкулями мозку, нижня — лише протилежною, що впливає на симптоми при ураженні.
  • Ганглій: Колінчастий ганглій — ключовий чутливий вузол, але менший за трійчастий.

Клінічне значення

  • Тестування:
  • Рухи: Попросити наморщити лоб, заплющити очі, надути щоки, посміхнутися.
  • Смак: Перевірити сприйняття солодкого, солоного на передній частині язика.
  • Слух: Оцінити гіперакузію (підвищену чутливість до звуків).
  • Патології:
  • Параліч Белла: Односторонній параліч через запалення (вірусне, часто герпес), проявляється асиметрією обличчя, неможливістю заплющити око, сухістю ока чи рота, гіперакузією.
  • Центральний параліч: Ураження кори чи шляхів над ядром (наприклад, інсульт) паралізує лише нижню частину обличчя протилежного боку.
  • Травми: Переломи скроневої кістки можуть пошкодити нерв у каналі.
  • Пухлини: Акустична невринома в мостомозочковому куті часто вражає VII і VIII нерви.
  • Діагностика: МРТ, електроміографія, тести на смак і слух.

Цікаві факти

  • Лицевий нерв називають “нервом емоцій” через контроль міміки.
  • Його параліч може призводити до “крокодилячих сліз” — мимовільної сльозотечі під час їжі через неправильне відновлення волокон.
  • Барабанна струна названа так через проходження біля барабанної перетинки.

Таким чином, лицевий нерв (Nervus facialis) — надзвичайно багатогранна структура, яка об’єднує рухи обличчя, смак, секрецію та слухові функції, відіграючи незамінну роль у взаємодії з навколишнім світом!