Сплетіння Ауербаха (лат. plexus myentericus), також відоме як міоентеральне сплетіння, — це частина ентеральної нервової системи (ЕНС), яка регулює моторику шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Розуміння його анатомії, фізіології та клінічного значення важливе для діагностики й лікування порушень травлення.
Анатомія
Сплетіння Ауербаха розташоване в стінці ШКТ між поздовжнім і циркулярним м’язовими шарами (тобто в tunica muscularis). Воно простягається від стравоходу до прямої кишки, утворюючи густу мережу нервових волокон і гангліїв.
Структура
- Нейрони: Містить тіла моторних нейронів, інтернейронів і чутливих нейронів. Основні типи:
- Еферентні (моторні): регулюють скорочення м’язів.
- Аферентні (чутливі): реагують на розтягнення, хімічний склад вмісту.
- Інтернейрони: координують локальні рефлекси.
- Глія: Підтримуючі клітини, схожі на астроцити ЦНС.
- Волокна: Нервові аксони, що з’єднують сплетіння Ауербаха з підслизовим сплетінням (Мейснера) та іншими структурами.
Зв’язки
- Підслизове сплетіння (Мейснера): Розташоване в submucosa, регулює секрецію і кровотік, тісно пов’язане з Ауербахом через нервові мости.
- Парасимпатична система: Через блукаючий нерв (X) і тазові нерви підсилює моторику.
- Симпатична система: Через чревні нерви пригнічує моторику (постгангліонарні волокна з чревного ганглія).
Локалізація
- Найгустіше в тонкій кишці, де перистальтика найактивніша.
- Менш виражене в стравоході (переважно поперечносмугасті м’язи) і шлунку (де моторика частково залежить від блукаючого нерва).
Фізіологія
Сплетіння Ауербаха є ключовим регулятором моторної функції ШКТ, координуючи перистальтику та сегментарні скорочення.
Основні функції
1. Перистальтика:
- Координація послідовних скорочень (циркулярний м’яз стискається, поздовжній розслабляється) для просування вмісту.
- Рефлекс запускається розтягненням стінки або хімічними подразниками (чутливі нейрони передають сигнал через інтернейрони до моторних).
2. Сегментарні скорочення:
- Змішування вмісту кишки без просування вперед.
3. Тонус м’язів:
- Підтримує базовий рівень напруги стінки ШКТ.
Нейротрансмітери
- Збуджуючі: Ацетилхолін (via парасимпатична стимуляція), субстанція P — викликають скорочення.
- Гальмівні: Нітроксид (NO), вазоактивний інтестинальний пептид (VIP) — розслабляють м’язи.
- Модулятори: Серотонін (5-HT), дофамін — впливають через інтернейрони.
Автономність
ЕНС, включно зі сплетінням Ауербаха, може функціонувати незалежно від ЦНС завдяки локальним рефлексам (так званий “другий мозок”). Проте модуляція з боку парасимпатичної (посилення) і симпатичної (гальмування) систем інтегрує його з організмом.
Клінічне значення
Порушення сплетіння Ауербаха призводять до дисмоторних розладів ШКТ.
Патології
1. Хвороба Гіршпрунга:
- Вроджена відсутність гангліїв у сплетінні Ауербаха (агангліоз) у дистальних відділах товстої кишки.
- Результат: спазм, кишкова непрохідність, мегаколон.
2. Ахалазія стравоходу:
- Дегенерація нейронів сплетіння в нижньому стравохідному сфінктері → порушення розслаблення → дисфагія.
3. Гастропарез:
- Зниження активності сплетіння в шлунку (часто при діабеті чи поствірусному ураженні) → затримка спорожнення.
4. Синдром подразненого кишківника (СПК):
- Дисрегуляція сплетіння через стрес чи запалення → спазми або діарея.
5. Хронічний псевдообструктивний синдром:
- Дисфункція сплетіння (вроджена чи набута) → імітація механічної непрохідності.
Діагностика
- Біопсія: Взяття зразків стінки кишки (наприклад, при Гіршпрунгу) для оцінки гангліїв.
- Манометрія: Вимірювання тиску в ШКТ (наприклад, при ахалазії).
- Рентген з контрастом: Виявлення затримки вмісту чи мегаколону.
- Ендоскопія: Виключення механічних причин.
Лікування при патологіях
- Хвороба Гіршпрунга: Хірургічна резекція агангліонарного сегмента (операція Свенсона чи Дюамеля).
- Ахалазія: Міотомія (розсічення сфінктера) або балонна дилатація.
- Гастропарез: Прокінетики (метоклопрамід), стимуляція блукаючого нерва.
- СПК: Спазмолітики (мебеверин), модуляція осі “мозок-кишка” (антидепресанти).
Гістологія
- Сплетіння складається з гангліїв (скупчень нейронів) і нервових пучків.
- Нейрони — мультиполярні, оточені гліальними клітинами.
- При гістологічному фарбуванні (наприклад, ацетилхолінестеразою) видно щільну мережу в м’язовому шарі.
Історична довідка
Сплетіння названо на честь німецького анатома Леопольда Ауербаха, який описав його в 1862 році, досліджуючи нервову регуляцію кишки.
Сплетіння Ауербаха — це “диригент” моторної активності ШКТ, і його дисфункція лежить в основі багатьох патологій — від вроджених аномалій до набутих розладів. Його автономність робить ЕНС унікальною системою, але також ускладнює терапію при системних ураженнях.