Спинальний ганглій (лат. ganglion spinale), також відомий як задній корінцевий ганглій (ganglion radicis posterioris), є важливою структурою периферичної нервової системи, пов’язаною зі спинномозковими нервами.
Анатомія
Спинальний ганглій — це невелике овальне або веретеноподібне потовщення, розташоване на задньому (дорсальному) корінці кожного спинномозкового нерва, зазвичай у межах міжхребцевого отвору або поблизу нього. Він присутній у всіх 31 парі спинномозкових нервів, за винятком першого шийного нерва (C1), де чутлива функція часто мінімальна або відсутня.
- Розташування: Спинальний ганглій лежить поза спинномозковим каналом, але все ще оточений оболонами спинного мозку (зокрема твердою мозковою оболонкою), що переходять у периневрій нерва. Він розташований ближче до спинного мозку, ніж місце злиття заднього та переднього корінців у спинномозковий нерв.
- Зв’язок із нервом: Задній корінець, на якому розташований ганглій, несе чутливі (аферентні) волокна від периферичних рецепторів до спинного мозку, а сам ганглій є скупченням тіл чутливих нейронів.
Гістологічна будова
Спинальний ганглій складається з кількох ключових компонентів:
- Псевдоуніполярні нейрони: Основний тип клітин у ганглії. Ці нейрони мають унікальну будову — від їхнього тіла відходить один відросток, який ділиться на два: периферичний (дендрит), що йде до рецепторів у шкірі, м’язах чи органах, і центральний (аксон), що прямує до спинного мозку. Тіла нейронів великі (20–100 мкм у діаметрі), округлі, з добре розвиненим ядром.
- Супутникові клітини (глія): Оточують тіла псевдоуніполярних нейронів, забезпечуючи їхню підтримку, захист і регуляцію обміну речовин. Ці клітини є аналогами шваннівських клітин у периферичних нервах.
- Сполучна тканина: Ганглій оточений тонкою капсулою зі щільної сполучної тканини, яка продовжується в ендоневрій і периневрій нерва. Всередині є мережа дрібних кровоносних судин для живлення нейронів.
На мікроскопічному рівні спинальний ганглій виглядає як скупчення великих нейронів із чіткими ядрами, оточених супутниковими клітинами, розділених тонкими прошарками сполучної тканини.
Функція
Спинальний ганглій відіграє ключову роль у передачі чутливої інформації:
- Чутливість: Тут розташовані тіла нейронів, які сприймають сигнали від усіх типів соматичних і вісцеральних рецепторів — механорецепторів (дотик, тиск), терморецепторів (температура), ноцицепторів (біль) і пропріоцепторів (положення тіла в просторі).
- Роль у рефлексах: Хоча сам ганглій не бере участі в обробці сигналів (це відбувається в спинному мозку), він є “перевалочним пунктом” для аферентних імпульсів, які можуть запускати рефлекторні дуги (наприклад, колінний рефлекс).
- Одностороння провідність: Волокна в ганглії передають інформацію лише в одному напрямку — від периферії до центральної нервової системи.
Важливо зазначити, що спинальний ганглій не містить синапсів — це просто скупчення тіл нейронів, а не центр обробки даних.
Розвиток (ембріогенез)
Спинальні ганглії походять із нервового гребеня — структури, що формується під час ембріонального розвитку. Клітини нервового гребеня мігрують до місця розташування майбутніх гангліїв і диференціюються в псевдоуніполярні нейрони та супутникові клітини. Цей процес завершується на ранніх етапах розвитку плоду.
Клінічне значення
Спинальний ганглій має важливе діагностичне та терапевтичне значення:
1. Патології:
- Радикуліт або радикулопатія: Компресія ганглія чи заднього корінця (наприклад, грижею міжхребцевого диска) може викликати біль, оніміння або поколювання в зоні іннервації відповідного нерва.
- Оперізувальний герпес: Вірус герпесу (Varicella zoster) може “спати” у спинальних гангліях після вітрянки, а при активації викликати болючий висип у дерматомі, іннервованому ураженим нервом.
- Травми: Пошкодження ганглія (наприклад, при переломі хребта) призводить до втрати чутливості в певній зоні.
2. Діагностика: Локалізація симптомів (наприклад, втрата чутливості в дерматомі L5) дозволяє визначити, який саме ганглій або корінець уражений.
3. Лікування: У деяких випадках хронічного болю застосовують блокади спинальних гангліїв (введення анестетиків чи стероїдів) для полегшення симптомів.
Цікаві факти
- Спинальні ганглії є еквівалентом черепних гангліїв для більшості черепно-мозкових нервів (наприклад, трійчастого ганглія для V нерва).
- Розмір ганглія варіює залежно від кількості волокон у нерві: найбільші ганглії — у попереково-крижовій ділянці, де нерви іннервують нижні кінцівки.
- На відміну від вегетативних гангліїв (наприклад, симпатичних), спинальні ганглії не беруть участі в автономній регуляції, а лише в чутливій функції.
Отже, спинальний ганглій — це не просто “вузол” на шляху нервових імпульсів, а важливий компонент чутливої системи, який забезпечує зв’язок між периферією та центральною нервовою системою. Його ураження може суттєво вплинути на якість життя, тому розуміння його будови й функцій є ключовим у неврології.