Вегетативна нервова система (ВНС), також відома як автономна нервова система, є частиною нервової системи, яка регулює функції внутрішніх органів, гладких м’язів, залоз і кровоносних судин, забезпечуючи гомеостаз організму. Вона працює переважно поза свідомим контролем, що вирізняє її від соматичної нервової системи.
Загальна характеристика
ВНС контролює “автоматичні” процеси в організмі, такі як:
- Частота серцевих скорочень,
- Травлення,
- Дихання,
- Виділення (сечовипускання, дефекація),
- Регуляція температури тіла,
- Секреція залоз (слина, піт, травні ферменти).
Вона поділяється на два основних функціональних підрозділи, які часто діють антагоністично:
Симпатична нервова система
— “боротьба або втеча”.Парасимпатична нервова система
— “відпочинок і травлення”.
Додатково виділяютьентеральна нервова система (ЕНС)
, яка регулює шлунково-кишковий тракт і частково автономна, але інтегрована з ВНС.
Анатомічна будова
ВНС складається з центральних і периферичних компонентів:
- Центральні структури: Гіпоталамус, стовбур мозку (зокрема довгастий мозок) і спинний мозок є основними центрами регуляції ВНС.
- Периферичні структури: Включають прегангліонарні та постгангліонарні нейрони, а також ганглії (скупчення тіл нейронів).
Шлях передачі сигналу
На відміну від соматичної системи, де один нейрон з’єднує спинний мозок із м’язом, у ВНС сигнал проходить через два нейрони:
- Прегангліонарний нейрон: Тіло розташоване в ЦНС (спинний або головний мозок), а аксон іде до ганглія.
- Постгангліонарний нейрон: Тіло лежить у ганглії, а аксон іде до органа-мішені.
Ця двонейронна структура дозволяє тонку регуляцію та координацію.
Симпатична нервова система
- Центри: Розташовані в грудному (T1–T12) і верхньому поперековому (L1–L2) сегментах спинного мозку (бічні роги).
- Ганглії: Симпатичний стовбур (ланцюжок парних гангліїв уздовж хребта) і превертебральні ганглії (чревний, верхній і нижній брижові).
- Нейротрансмітери:
- Прегангліонарні волокна виділяють ацетилхолін (холінергічні).
- Постгангліонарні — норадреналін (адренергічні), за винятком потових залоз (ацетилхолін).
- Функції:
- Підвищення частоти серцевих скорочень і артеріального тиску,
- Розширення зіниць і бронхів,
- Пригнічення травлення,
- Мобілізація енергії (викид глюкози з печінки).
- Приклад: Активується під час стресу, фізичного навантаження чи небезпеки.
Парасимпатична нервова система
- Центри: Розташовані в стовбурі головного мозку (черепно-мозкові нерви III, VII, IX, X) та крижовому відділі спинного мозку (S2–S4).
- Ганглії: Лежать близько до або всередині органів-мішеней (інтрамуральні ганглії).
- Нейротрансмітери: І пре-, і постгангліонарні волокна — холінергічні (ацетилхолін).
- Функції:
- Зниження частоти серцевих скорочень,
- Стимуляція травлення (секреція слини, шлункового соку),
- Звуження зіниць і бронхів,
- Сприяння сечовипусканню та дефекації.
- Приклад: Домінує в стані спокою, після їжі.
Ентеральна нервова система
- Розташування: У стінках шлунково-кишкового тракту (підслизове та м’язове сплетення).
- Функція: Локально регулює моторику, секрецію та кровопостачання кишківника.
- Зв’язок із ВНС: Симпатична система гальмує, а парасимпатична стимулює її активність.
Регуляція та інтеграція
- Гіпоталамус: Вищий центр ВНС, координує реакції на голод, спрагу, температуру, емоції.
- Рефлекси: ВНС бере участь у барорефлексах (регуляція тиску), акті дефекації чи сечовипускання.
- Взаємодія з ендокринною системою: Симпатична система активує наднирники для викиду адреналіну.
Клінічне значення
Порушення ВНС можуть проявлятися в різних формах:
- Дисавтономія: Загальний термін для розладів ВНС (наприклад, ортостатична гіпотензія — падіння тиску при вставанні).
- Синдром Горнера: Ураження симпатичних шляхів (птоз, міоз, ангідроз) через пухлину чи травму.
- Ваготомія: Перерізання блукаючого нерва (X парасимпатичний нерв) для лікування виразки шлунка в минулому.
- Гіперактивність симпатичної системи: Тахікардія, гіпертензія при хронічному стресі чи феохромоцитомі.
- Парасимпатичні розлади: Наприклад, порушення сечовипускання при травмах крижового відділу.
Цікаві особливості
- Блукаючий нерв (X) забезпечує близько 75% парасимпатичної іннервації, впливаючи на серце, легені й травний тракт.
- Симпатична система має ширше розподілення сигналів (один прегангліонарний нейрон може активувати багато постгангліонарних), тоді як парасимпатична — більш локальна.
- ВНС реагує на емоції: страх активує симпатичну, а релаксація — парасимпатичну систему.
Висновок
Вегетативна нервова система — це складний механізм, який підтримує життєдіяльність організму, балансуючи між активацією та відновленням. Її симпатичний і парасимпатичний підрозділи діють як “газ” і “гальма”, адаптуючи організм до зовнішніх і внутрішніх умов. Розуміння її роботи є ключовим у діагностиці та лікуванні багатьох захворювань — від серцевих до шлунково-кишкових.