Розділ: Глосарій (424 публікацій)

Фасцикуляція

Фасцикуляція — це мимовільні, короткочасні скорочення окремих пучків м’язових волокон (фасцикул), які видно під шкірою як легкі посмикування. Це явище може мати різноманітні причини та клінічне значення, залежно від контексту. Механізм виникнення Фасцикуляції виникають через спонтанну активацію моторних нейронів або їх аксонів у спинному мозку, периферичних нервах чи м’язових волокнах. Це може бути спричинено: Клінічна оцінка Діагностичний підхід Диференційна діагностика Лікування Прогноз Доброякісні фасцикуляції не загрожують життю і часто минають самостійно. При підозрі на серйозну… … »

Мітохондріальні міопатії

Мітохондріальні міопатії — це гетерогенна група спадкових або набутих захворювань, спричинених дисфункцією мітохондрій, які є ключовими органелами для виробництва енергії у вигляді АТФ у клітинах, зокрема в м’язах. Патогенез Мітохондріальні міопатії виникають через порушення в роботі мітохондріального дихального ланцюга, який відповідає за окисне фосфорилювання — основний шлях синтезу АТФ. Ці порушення можуть бути спричинені: 1. Генетичні мутації: 2. Гетероплазмія: 3. Енергетичний дефіцит: Класифікація Мітохондріальні міопатії можуть бути ізольованими (уражають лише м’язи) або частиною системних синдромів.… … »

М’язова дистрофія

М’язова дистрофія (МД) — це загальна назва для групи спадкових захворювань, що характеризуються прогресуючою дегенерацією та слабкістю скелетних м’язів через порушення структури або функції білків, необхідних для підтримки м’язової цілісності. Класифікація М’язова дистрофія включає кілька підтипів, які розрізняються за генетичними причинами, локалізацією ураження м’язів і віком початку. Основні форми: 1. Дистрофія Дюшена (ДМД): 2. Дистрофія Беккера (ДМБ): 3. Міотонічна дистрофія (ДМ1 і ДМ2): 4. Лице-лопатково-плечова м’язова дистрофія (ЛЛПД): 5. Дистрофія Емері-Дрейфуса (ЕДМД): 6. Кінцівково-поясна дистрофія… … »

Злоякісна гіпертермія

Злоякісна гіпертермія (ЗГ) — це рідкісне, але потенційно летальне фармакогенетичне захворювання, яке виникає у генетично схильних осіб під впливом певних анестетиків або деполяризуючих міорелаксантів. Етіологія та генетика Злоякісна гіпертермія спричинена генетичними мутаціями, які порушують регуляцію кальцієвого гомеостазу в скелетних м’язах. Найчастіше вона пов’язана з: 1. Мутації в гені RYR1: 2. Мутації в гені CACNA1S: 3. Тип успадкування: Тригери ЗГ запускається в основному під час анестезії такими агентами: Патогенез Основний механізм ЗГ — це неконтрольоване вивільнення… … »

Саркоплазматичний ретикулум

Саркоплазматичний ретикулум (СР) — це спеціалізована форма ендоплазматичного ретикулуму, притаманна м’язовим клітинам (міоцитам), яка відіграє ключову роль у регуляції кальцієвого гомеостазу та м’язовому скороченні. Анатомія саркоплазматичного ретикулуму Саркоплазматичний ретикулум — це мережа мембранних трубочок, везикул і цистерн, що оточує міофібрили в м’язових волокнах. Його структура адаптована до швидкого транспорту і зберігання іонів кальцію (Ca²⁺). Основні анатомічні компоненти включають: 1. Поздовжні трубочки: 2. Термінальні цистерни: 3. Мережа СР: Молекулярний склад СР складається з фосфоліпідної подвійної мембрани,… … »

Саркоплазма

Саркоплазма — це цитоплазма м’язових клітин (міоцитів), яка має унікальні властивості та спеціалізовані функції, пов’язані з м’язовим скороченням і метаболізмом. Що таке саркоплазма? Саркоплазма — це внутрішнє середовище м’язового волокна, що оточує міофібрили (структури, які складаються з актину, міозину та інших білків скорочення). Вона є гелеподібною субстанцією, яка заповнює простір між міофібрилами, сарколемою (плазматичною мембраною м’язової клітини) і внутрішньоклітинними органелами. Її склад і організація адаптовані для забезпечення швидкого скорочення, релаксації та енергетичного обміну м’язів. Склад… … »

Міозин

Міозин — це значно більший і складніший моторний білок, ніж взаємодіючий з ним актин. Міозин належить до суперсімейства АТФаз. Найвідоміший тип у м’язовому скороченні — це міозин II, хоча існує понад 20 класів міозину з різними функціями. Структура міозину II включає: У скелетних м’язах молекули міозину II об’єднуються в товсті філаменти, де численні голівки спрямовані до актинових мікрофіламентів. Кожна голівка може “крокувати” по актину, використовуючи енергію АТФ. Механізм взаємодії: Теорія ковзних ниток Взаємодія актину і… … »

Актин

Актин є глобулярним білком із молекулярною масою приблизно 42 кДа, який належить до сімейства консервативних білків, присутніх у всіх еукаріотичних клітинах. Він існує у двох основних формах: Актин утворює основу тонких фібрил у м’язових волокнах (саркомерах), де він взаємодіє з міозином. У скелетних м’язах актин асоціюється з регуляторними білками — тропоміозином і тропоніном, які контролюють доступність зв’язувальних сайтів для міозину залежно від рівня кальцію. Висновок Актин і міозин — це не просто структурні елементи, а… … »

Адреналін

Адреналін (з лат. adrenaline, або епінефрін з англ. epinephrine) — це гормон і нейротрансмітер, який відіграє ключову роль у регуляції фізіологічних реакцій організму, зокрема в ситуаціях стресу. Хімічна природа Адреналін належить до класу катехоламінів — органічних сполук, що є похідними амінокислоти тирозину. Його хімічна формула — C₉H₁₃NO₃, а структурно він є 3,4-дигідрокси-α-[(метиламіно)метил] бензиловим спиртом. Адреналін має ароматичне бензольне кільце з двома гідроксильними групами (-OH) у позиціях 3 і 4, а також бічний ланцюг з аміно-… … »

Яремний отвір (foramen jugulare)

Яремний отвір (foramen jugulare) — це анатомічна структура черепа, яка має важливе значення в нейроанатомії та судинній системі. Анатомічне розташування Яремний отвір розташований у задній черепній ямці, на межі між скроневою кісткою (pars petrosa ossis temporalis) та потиличною кісткою (os occipitale). Він знаходиться нижче і медіальніше від сосковидного відростка (processus mastoideus) і латеральніше від потиличного виростка (condylus occipitalis). Отвір утворюється внаслідок з’єднання двох частин: яремної вирізки скроневої кістки (incisura jugularis ossis temporalis) та яремної вирізки… … »