Розділ: Неврологія (67 публікацій)

Критерії МакДональда

Критерії МакДональда — це стандартизований набір діагностичних критеріїв, розроблений для встановлення діагнозу розсіяного склерозу (РС), хронічного аутоімунного демієлінізуючого захворювання центральної нервової системи. Ці критерії є ключовим інструментом для точної діагностики РС, оскільки вони дозволяють об’єктивно оцінити клінічні та інструментальні дані, уникаючи гіпер- чи гіподіагностики. Останнє оновлення критеріїв МакДональда було опубліковано в 2017 році Міжнародною групою з діагностики РС (International Panel on Diagnosis of Multiple Sclerosis), і вони враховують сучасні досягнення в нейровізуалізації та лабораторній діагностиці. […]

Сплетіння Мейсснера (plexus submucosus)

Сплетення Мейсснера, також відоме як підслизове сплетення (лат. plexus submucosus), є одним із двох основних нервових сплетень ентеральної нервової системи (ЕНС), що регулює функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Воно відіграє ключову роль у локальному контролі секреції, кровопостачання та чутливості слизової оболонки. Анатомічна будова Сплетення Мейсснера розташоване в підслизовому шарі (submucosa) стінки ШКТ, між слизовою оболонкою та м’язовим шаром. Воно присутнє по всій довжині травного тракту, але найбільш розвинене в тонкій і товстій кишках, де підслизовий шар […]

Ентеральна нервова система (ЕНС)

Ентеральна нервова система (ЕНС), яку часто називають “другим мозком”, є частиною вегетативної нервової системи, що спеціалізується на регуляції функцій шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вона унікальна своєю відносною автономністю, складною організацією та здатністю функціонувати незалежно від центральної нервової системи (ЦНС). Анатомічна будова ЕНС охоплює нервові структури, розташовані в стінках ШКТ — від стравоходу до анального каналу. Вона складається з двох основних нервових сплетень і численних нейронів, які утворюють складну мережу. Основні сплетення 1. Підслизове сплетення (): 2. […]

Парасимпатична нервова система (ПНС)

Парасимпатична нервова система (ПНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи (поряд із симпатичною) і відповідає за стан “відпочинку і травлення”, сприяючи відновленню енергії та підтримці гомеостазу в спокійних умовах. Як досвідчений лікар, я опишу її анатомію, фізіологію, функції та клінічне значення максимально докладно. Анатомічна будова Парасимпатична система має краніосакральне походження, тобто її центри розташовані в головному мозку (стовбур) і крижовому відділі спинного мозку. Центральні структури Периферичні структури Шляхи волокон Нейротрансмітери Функції Парасимпатична […]

Симпатична нервова система (СНС)

Симпатична нервова система (СНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи ( поряд із парасимпатичною), яка відіграє ключову роль у підготовці організму до стресових ситуацій, фізичних навантажень чи реакцій “боротьба або втеча”. Анатомічна будова Симпатична нервова система бере початок у центральній нервовій системі, а її периферичні компоненти розподілені по всьому тілу. Центральні структури Периферичні структури 1. Симпатичний стовбур (truncus sympathicus): 2. Превертебральні ганглії: 3. Постгангліонарні нейрони: Шляхи волокон Прегангліонарні аксони можуть: Нейротрансмітери Функції […]

Вегетативна нервова система (ВНС)

Вегетативна нервова система (ВНС), також відома як автономна нервова система, є частиною нервової системи, яка регулює функції внутрішніх органів, гладких м’язів, залоз і кровоносних судин, забезпечуючи гомеостаз організму. Вона працює переважно поза свідомим контролем, що вирізняє її від соматичної нервової системи. Загальна характеристика ВНС контролює “автоматичні” процеси в організмі, такі як: Вона поділяється на два основних функціональних підрозділи, які часто діють антагоністично: Анатомічна будова ВНС складається з центральних і периферичних компонентів: Шлях передачі сигналу На […]

Спинальний ганглій (ganglion spinale)

Спинальний ганглій (лат. ganglion spinale), також відомий як задній корінцевий ганглій (ganglion radicis posterioris), є важливою структурою периферичної нервової системи, пов’язаною зі спинномозковими нервами. Анатомія Спинальний ганглій — це невелике овальне або веретеноподібне потовщення, розташоване на задньому (дорсальному) корінці кожного спинномозкового нерва, зазвичай у межах міжхребцевого отвору або поблизу нього. Він присутній у всіх 31 парі спинномозкових нервів, за винятком першого шийного нерва (C1), де чутлива функція часто мінімальна або відсутня. Гістологічна будова Спинальний ганглій […]

Спинномозкові нерви

Спинномозкові нерви — це ключова частина периферичної нервової системи людини, яка забезпечує зв’язок між центральною нервовою системою (головним і спинним мозком) та рештою тіла. Загальна характеристика У людини є 31 пара спинномозкових нервів, які утворюються з корінців спинного мозку й виходять через міжхребцеві отвори хребта. Вони поділяються за сегментами спинного мозку: Кожен спинномозковий нерв є змішаним, тобто містить як чутливі (аферентні), так і рухові (еферентні) волокна, а також включає автономні (вегетативні) волокна, які регулюють функції […]

Дванадцята пара черепно-мозкових нервів — під’язиковий нерв (Nervus hypoglossus)

Дванадцята пара черепно-мозкових нервів — під’язиковий нерв (Nervus hypoglossus, XII) Походження Під’язиковий нерв є виключно руховим і бере початок у довгастому мозку (medulla oblongata). Його джерелом є ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), розташоване в сірій речовині під дном четвертого шлуночка, у так званому трикутнику під’язикового нерва (trigonum nervi hypoglossi) в ромбоподібній ямці. Це ядро простягається вздовж довгастого мозку й складається з мотонейронів, які іннервують м’язи язика. Ядро отримує сигнали від моторної кори головного мозку […]

Одинадцята пара черепно-мозкових нервів — додатковий нерв (Nervus accessorius)

Одинадцята пара черепно-мозкових нервів — додатковий нерв (Nervus accessorius, XI) Походження Додатковий нерв є виключно руховим і має унікальне походження, яке поєднує структури як мозкового стовбура, так і спинного мозку: Черепна частина приєднується до блукаючого нерва (X) для іннервації гортані, тоді як спинна частина формує основний стовбур додаткового нерва для іннервації м’язів шиї та плечей. Ядра отримують сигнали від моторної кори головного мозку через кортико-спинальні тракти для контролю рухів. Шлях Додатковий нерв має складний шлях […]