Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — одного з найпоширеніших і потенційно небезпечних станів у клінічній практиці. ЧМТ є провідною причиною смертності та інвалідизації серед молодих людей, особливо внаслідок дорожньо-транспортних пригод, падінь чи насильства. Використано настанови American Association of Neurological Surgeons (AANS) і Brain Trauma Foundation (BTF) станом на 2025 рік. Мета — надати цілісне розуміння для практичного застосування в екстреній медицині та нейрохірургії.

1. Визначення та класифікація

Черепно-мозкова травма — це ушкодження черепа, мозкових оболон, головного мозку або його судин, спричинене зовнішньою механічною силою (ударом, прискоренням/гальмуванням, проникненням). ЧМТ охоплює спектр від легкого струсу до летальних уражень стовбура мозку.

Класифікація:

За механізмом:
Закрита (без порушення цілісності черепа): струс, забій мозку, дифузна аксональна травма (ДАТ).
Відкрита (проникаюча): з переломом кісток черепа або пошкодженням твердих мозкових оболон.
За тяжкістю (за шкалою Глазго, GCS):
Легка (GCS 13–15): Струс, мінімальні неврологічні порушення.
Помірна (GCS 9–12): Забій мозку, втрата свідомості >30 хвилин.
Тяжка (GCS 3–8): Кома, значні неврологічні дефіцити.
За типом ураження:
Первинне: Безпосереднє пошкодження в момент травми (переломи, гематоми, забій, ДАТ).
Вторинне: Пізні ускладнення (набряк мозку, ішемія, гіпоксія, інфекція).
За локалізацією:
Фокальні: Гематоми (епідуральна, субдуральна, внутримозкова), контузія.
Дифузні: ДАТ, набряк мозку.

2. Етіологія

ЧМТ спричиняють:

Дорожньо-транспортні пригоди (50% випадків у молодих).
Падіння (особливо в дітей і літніх).
Спортивні травми (бокс, американський футбол).
Насильство (вогнепальні поранення, удари).
Виробничі чи побутові травми.

У 2024 році CDC повідомляє, що ЧМТ становить 2.8 млн випадків щорічно в США (в Україні приблизно 2000–4200 випадків ЧМТ на 1 млн населення на рік. прим. редактора), з 50,000 летальними наслідками. У глобальному масштабі — провідна причина травматичної смертності до 40 років.

3. Патогенез

ЧМТ викликає каскад первинних і вторинних ушкоджень:

Первинне ушкодження:
Переломи черепа: Лінійні, вдавлені, базилярні (з ураженням основи черепа, можливі витікання спинномозкової рідини).
Забій мозку (contusion): Локальні крововиливи в корі або підкіркових структурах, часто в лобовій чи скроневій ділянках через удари/контрудари (coup-contrecoup).
Дифузна аксональна травма (ДАТ): Розриви аксонів у білій речовині через ротаційні сили, особливо в мозолистому тілі, стовбурі мозку.
Гематоми:
- Епідуральна (між черепом і твердою оболонкою, артеріальна, часто від a. meningea media).
- Субдуральна (між твердою та павутинною оболонками, венозна).
- Внутримозкова (в паренхімі мозку).
Вторинне ушкодження:
Набряк мозку: Вазогенний (пошкодження гематоенцефалічного бар’єру) або цитотоксичний (накопичення рідини в нейронах).
Підвищення внутрішньочерепного тиску (ВЧТ): Компресія мозку, грижі (транстенторіальна, мигдаликова).
Гіпоксія/ішемія: Зниження перфузії через гіпертензію чи гіпотензію.
Запалення: Вивільнення цитокінів (IL-1, TNF-α), що посилює пошкодження.
Нейротоксичність: Надлишок глутамату викликає ексайтотоксичність.

Механізм: Ротаційні чи лінійні сили порушують нейрональні мембрани, викликають іонний дисбаланс (Ca²⁺, Na⁺), мітохондріальну дисфункцію та апоптоз. ВЧТ >20 мм рт. ст. є критичним і вимагає негайного втручання.

4. Клінічні прояви

Клініка залежить від тяжкості, локалізації та типу ЧМТ:

Легка ЧМТ (струс): Головний біль, запаморочення, нудота, короткочасна втрата свідомості (<30 хвилин), амнезія (ретроградна/антероградна), порушення концентрації. Симптоми зазвичай зникають за 7–14 днів.
Помірна/тяжка ЧМТ:
Втрата свідомості (>30 хвилин або кома).
Фокальні неврологічні дефіцити: геміпарез, афазія, судоми.
Зіничні зміни: Анізокорія (при грижі), фіксовані зіниці (стовбурове ураження).
Дихальні порушення: Чейн-Стокса, апное.
Постуральні ознаки: Децеребраційна (розгинання) або декортикаційна (згинання) постава.
Базилярні переломи: Ознаки “єнотних очей” (крововиливи навколо очей), кровотеча з вух/носа, витікання ліквору (лікворея).
Вторинні ускладнення: Посттравматичні судоми, інфекції (менінгіт), гідроцефалія.

Шкала Глазго (GCS) є стандартом оцінки: очі (1–4), вербальна відповідь (1–5), рухи (1–6). Наприклад, GCS 3 — глибока кома, GCS 15 — норма.

5. Діагностика

Діагностика ЧМТ — це невідкладний процес, що поєднує клінічну оцінку та інструментальні методи:

Анамнез: Механізм травми, тривалість втрати свідомості, супутні захворювання.
Фізикальне обстеження:
Оцінка GCS.
Перевірка зіниць, рефлексів (рогівковий, окулоцефалічний), дихання.
Виявлення зовнішніх травм (гематоми, переломи).
Інструментальні методи:
КТ (комп’ютерна томографія): Золотий стандарт для виявлення переломів, гематом, набряку. Критерії Canadian CT Head Rule для легкої ЧМТ.
МРТ: Для ДАТ, мікрокрововиливів, хронічних змін.
Вимірювання ВЧТ: Інвазивний моніторинг (вентрикулярний катетер, паренхіматичний датчик) при GCS <8.
ЕЕГ: Для оцінки судомної активності.
Рентген черепа: Для базилярних переломів (рідко).
Лабораторія: Глюкоза, електроліти, коагулограма (для виключення коагулопатії), маркери пошкодження мозку (S100B, GFAP — перспективні).

Диференціальна діагностика: Відрізнити від інсульту, метаболічної коми, епілепсії, інтоксикації.

6. Лікування

Лікування ЧМТ поділяється на невідкладне, етіологічне та підтримуюче, з акцентом на запобігання вторинним ушкодженням:

Невідкладні заходи (Алгоритм "ABCD"):
A (Airway): Забезпечення прохідності дихальних шляхів, інтубація при GCS <8.
B (Breathing): Оксигенація, ШВЛ при гіпоксії (SpO2 <90%).
C (Circulation): Стабілізація тиску (САТ 100–140 мм рт. ст. для підтримки церебральної перфузії).
D (Disability): Оцінка GCS, зіниць, неврологічного статусу.
E (Exposure): Контроль температури, профілактика гіпотермії.
Контроль ВЧТ:
Манітол (0.25–1 г/кг в/в) або гіпертонічний розчин (3% NaCl) для зниження набряку.
Гіпервентиляція (тимчасово, PaCO2 30–35 мм рт. ст.).
Хірургічна декомпресія (краніотомія, видалення гематоми).
Етіологічне:
Гематоми: Хірургічне видалення (епідуральна — терміново, субдуральна — за показаннями).
Переломи: Стабілізація, при базилярних — профілактика менінгіту.
Судоми: Лоразепам (0.1 мг/кг в/в), леветирацетам (20 мг/кг).
Підтримуюча терапія:
Нейропротекція: Контроль глюкози (4–10 ммоль/л), профілактика гіпертермії.
Профілактика тромбозів (гепарин низькомолекулярний після 48 год).
Реабілітація: Рання фізіотерапія, логопедія.

7. Прогноз і ускладнення

Прогноз залежить від тяжкості, віку, швидкості втручання:

Легка ЧМТ: Повне відновлення у 90% за 1–3 місяці.
Помірна: 30–50% мають когнітивні/неврологічні дефіцити.
Тяжка: Смертність 30–50%, вегетативний стан у 5–10%.
Ускладнення: Посттравматична епілепсія, гідроцефалія, хронічна субдуральна гематома, когнітивні порушення, депресія.

8. Сучасні дослідження та перспективи

У 2025 році фокус на:

Біомаркери: S100B, GFAP для прогнозування (Brain Trauma Foundation).
Нейропротекція: Гіпотермія (32–34°C), нейротрофічні фактори.
Технології: Нейромоніторинг (неінвазивний ВЧТ), транскраніальна магнітна стимуляція для реабілітації.
AI у діагностиці: Аналіз КТ/МРТ для раннього виявлення ДАТ.

У висновку, ЧМТ — це багатогранний стан, що вимагає швидкої діагностики, міждисциплінарного підходу та тривалої реабілітації. Розуміння її механізмів рятує життя.

Черепно-мозкова травма: короткий огляд

Визначення

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — ушкодження черепа, мозкових оболон, мозку або судин, спричинене механічною силою. Охоплює струс, забій, гематоми, дифузну аксональну травму (ДАТ).

Класифікація

Механізм: Закрита, відкрита (проникаюча).
Тяжкість (GCS):
Легка (13–15).
Помірна (9–12).
Тяжка (3–8).
Тип:
Первинне: Переломи, гематоми, ДАТ.
Вторинне: Набряк, ішемія.
Локалізація: Фокальна, дифузна.

Етіологія

ДТП (50%), падіння, спорт, насильство.
2.8 млн випадків/рік у США, 50,000 смертей (CDC, 2024).

Патогенез

Первинне: Переломи, забій (coup-contrecoup), ДАТ, гематоми (епідуральна, субдуральна, внутримозкова).
Вторинне: Набряк, підвищення ВЧТ (>20 мм рт. ст.), гіпоксія, запалення, ексайтотоксичність.

Клінічні прояви

Легка: Головний біль, запаморочення, амнезія.
Помірна/тяжка: Кома, фокальні дефіцити, анізокорія, патерни дихання.
Базилярні переломи: Лікворея, “єнотні очі”.

Діагностика

Анамнез: Механізм, втрата свідомості.
Фізикально: GCS, зіниці, рефлекси.
Інструментально:
КТ (гематоми, переломи).
МРТ (ДАТ).
ВЧТ-моніторинг (GCS <8).
ЕЕГ (судоми).
Лабораторія: Глюкоза, коагулограма, S100B, GFAP.

Лікування

Невідкладне:
Дихальні шляхи, ШВЛ (SpO2 >90%).
Гемодинаміка (САТ 100–140 мм рт. ст.).
Контроль ВЧТ: Манітол, гіпертонічний NaCl, декомпресія.
Етіологічне: Хірургія (гематоми), протисудомні (леветирацетам).
Підтримка: Нейропротекція, профілактика тромбозів.

Прогноз

Легка: 90% відновлення.
Тяжка: 30–50% смертність.
Ускладнення: Епілепсія, гідроцефалія, когнітивні порушення.

Перспективи

Біомаркери (S100B, GFAP).
Гіпотермія, нейротрофічні фактори.
AI для аналізу КТ/МРТ.