Дисдіадохокінез

Від | 24.02.2025

Дисдіадохокінез — це нездатність або утруднення у виконанні швидких, ритмічних і чергуючих рухів, таких як швидке обертання кисті, згинання-розгинання пальців чи поплескування долонею. Цей симптом був описаний у контексті мозочкових розладів і відображає порушення координації та синергії м’язів, необхідних для плавного переходу між протилежними рухами.

Техніка виявлення

1. Тест на чергування рухів кисті:

  • Положення: Пацієнт сидить, руки витягнуті вперед або лежать на колінах.
  • Інструкція: Пацієнту пропонують швидко повертати долоню однієї руки вгору (супінація), а потім вниз (пронація) у ритмічному темпі, ніби “вкручуючи лампочку”.
  • Виконання: Тест проводиться спочатку однією рукою, потім другою, а потім обома руками одночасно для оцінки симетрії.

2. Тест на поплескування:

  • Пацієнт кладе одну руку долонею вниз на стіл або на іншу долоню і швидко поплескує, чергуючи верхню та нижню поверхню долоні (пронація-супінація).

3. Тест на чергування пальців:

  • Пацієнту пропонують швидко згинати і розгинати пальці (наприклад, стискати кулак і розтискати) або торкатися великим пальцем до інших по черзі.

4. Тест для ніг (рідше):

  • Пацієнт у положенні сидячи чи лежачи швидко чергувує згинання і розгинання стопи або постукування п’ятою і носком по поверхні.

Спостереження:

  • Лікар звертає увагу на швидкість, ритмічність, амплітуду і плавність рухів.
  • У нормі чергування відбувається швидко, рівномірно і без збоїв.
  • При дисдіадохокінезі рухи стають повільними, неритмічними, незграбними, з пропусканням фаз або надмірною амплітудою.

Патофізіологія

Дисдіадохокінез виникає через порушення функції мозочка, який координує послідовність і синергію м’язових скорочень. Основні механізми:

1. Порушення синергії м’язів:

  • Мозочок забезпечує плавний перехід між активацією агоністів (наприклад, згиначів) і антагоністів (розгиначів). При його ураженні чергування стає розщепленим або хаотичним.

2. Дефект планування рухів:

  • Мозочок регулює часову послідовність моторних команд через зв’язки з корою головного мозку (кортико-понто-церебелярні шляхи). При дисфункції рухи втрачають ритм.

3. Знижений м’язовий тонус:

  • Гіпотонія, характерна для мозочкових уражень, ускладнює швидке перемикання між протилежними рухами.

4. Порушення зворотного зв’язку:

  • Мозочок не може вчасно коригувати рухи на основі пропріоцептивних сигналів, що призводить до “затримок” або надмірних коливань.

Оскільки мозочок регулює рухи іпсилатерально, дисдіадохокінез у правій руці вказує на ураження правої півкулі мозочка, а в лівій — лівої.


Інтерпретація результатів

1. Норма:

  • Швидкі, ритмічні, симетричні рухи з однаковою амплітудою і без пропусків.
  • Обидві руки (або ноги) виконують тест однаково добре.

2. Позитивний симптом (дисдіадохокінез):

  • Рухи повільні, нерегулярні, з перебоями в ритмі.
  • Амплітуда нерівномірна: то надмірна, то недостатня.
  • Пацієнт може пропускати фази (наприклад, застрягати в супінації) або виконувати рухи незграбно, ніби “розщеплюючи” їх.
  • Асиметрія між сторонами вказує на одностороннє ураження мозочка.

3. Супутні ознаки:

  • Часто поєднується з інтенційним тремором (у пальце-носовій пробі), дисметрією (у п’ято-колінній пробі) і атактичною ходою.

Клінічне значення

Дисдіадохокінез є специфічним маркером мозочкової дисфункції і допомагає:

  • Локалізувати ураження: Порушення в одній кінцівці вказує на іпсилатеральну патологію півкулі мозочка.
  • Оцінити тяжкість: Ступінь неритмічності та незграбності корелює з прогресом захворювання.
  • Діагностувати причини: Симптом характерний для широкого спектра мозочкових розладів.

Можливі причини:

1. Судинні ураження:

  • Інсульт у басейні задньої нижньої мозочкової артерії (PICA) або верхньої мозочкової артерії (SCA).

2. Об’ємні процеси:

  • Пухлини мозочка (гліома, медулобластома, метастази).

3. Дегенеративні захворювання:

  • Спиноцеребелярні атаксії, множинна системна атрофія (MSA-C), хвороба Фрідрейха.

4. Токсичні стани:

  • Алкогольна дегенерація мозочка, інтоксикація антиконвульсантами (фенітоїн), літієм.

5. Запальні та демієлінізуючі процеси:

  • Розсіяний склероз, гострий дисемінований енцефаломієліт, постінфекційний церебеліт.

6. Метаболічні порушення:

  • Дефіцит вітаміну E (рідше).

Диференційна діагностика

1. Мозочкова атаксія vs Пірамідна дисфункція:

  • Мозочкова: Дисдіадохокінез супроводжується гіпотонією, тремором і дисметрією.
  • Пірамідна (наприклад, інсульт у корі): Рухи повільні через слабкість і спастичність, але чергування можливе, хоч і утруднене.

2. Сенсорна атаксія:

  • При пропріоцептивному дефіциті (полінейропатія, B12-дефіцит) рухи погіршуються із закритими очима, але дисдіадохокінез не характерний.

3. Паркінсонізм:

  • Рухи уповільнені (брадикінезія), є тремор спокою, але чергування може бути збережене, хоч і повільне, без атактичного компонента.

4. Слабкість м’язів:

  • При міопатії чи периферичній нейропатії швидкість страждає через слабкість, але ритм і синергія не порушені.

5. Функціональні розлади:

  • Рухи можуть бути нерегулярними, але непослідовними і без типового мозочкового патерну.

Діагностичний підхід

  • Додаткові тести:
    • Пальце-носова проба (оцінка дисметрії рук).
    • П’ято-колінна проба (дисметрія ніг).
    • Симптом Стюарта-Холмса (феномен відскоку).
    • Проба Ромберга (статична координація).
    • Оцінка ходи (атактична хода).
  • Нейровізуалізація:
    • МРТ мозочка для виявлення інфарктів, пухлин, атрофії чи демієлінізації.
  • Лабораторні дослідження:
    • Токсикологічний скринінг, рівень вітамінів (B12, E), маркери запалення.
  • Електрофізіологія:
    • ЕМГ/ЕНГ для виключення периферичної нейропатії.

Висновок

Дисдіадохокінез — це чутливий неврологічний симптом, який вказує на порушення мозочкової координації, зокрема здатності швидко чергувати протилежні рухи. Він проявляється як неритмічність, незграбність і розщеплення рухів, що є прямим наслідком дисфункції мозочкових півкуль. У поєднанні з іншими тестами (пальце-носова, п’ято-колінна проби, симптом Стюарта-Холмса) він забезпечує точну діагностику мозочкових розладів і допомагає визначити їхню причину.