Дисдіадохокінез — це нездатність або утруднення у виконанні швидких, ритмічних і чергуючих рухів, таких як швидке обертання кисті, згинання-розгинання пальців чи поплескування долонею. Цей симптом був описаний у контексті мозочкових розладів і відображає порушення координації та синергії м’язів, необхідних для плавного переходу між протилежними рухами.
Техніка виявлення
1. Тест на чергування рухів кисті:
- Положення: Пацієнт сидить, руки витягнуті вперед або лежать на колінах.
- Інструкція: Пацієнту пропонують швидко повертати долоню однієї руки вгору (супінація), а потім вниз (пронація) у ритмічному темпі, ніби “вкручуючи лампочку”.
- Виконання: Тест проводиться спочатку однією рукою, потім другою, а потім обома руками одночасно для оцінки симетрії.
2. Тест на поплескування:
- Пацієнт кладе одну руку долонею вниз на стіл або на іншу долоню і швидко поплескує, чергуючи верхню та нижню поверхню долоні (пронація-супінація).
3. Тест на чергування пальців:
- Пацієнту пропонують швидко згинати і розгинати пальці (наприклад, стискати кулак і розтискати) або торкатися великим пальцем до інших по черзі.
4. Тест для ніг (рідше):
- Пацієнт у положенні сидячи чи лежачи швидко чергувує згинання і розгинання стопи або постукування п’ятою і носком по поверхні.
Спостереження:
- Лікар звертає увагу на швидкість, ритмічність, амплітуду і плавність рухів.
- У нормі чергування відбувається швидко, рівномірно і без збоїв.
- При дисдіадохокінезі рухи стають повільними, неритмічними, незграбними, з пропусканням фаз або надмірною амплітудою.
Патофізіологія
Дисдіадохокінез виникає через порушення функції мозочка, який координує послідовність і синергію м’язових скорочень. Основні механізми:
1. Порушення синергії м’язів:
- Мозочок забезпечує плавний перехід між активацією агоністів (наприклад, згиначів) і антагоністів (розгиначів). При його ураженні чергування стає розщепленим або хаотичним.
2. Дефект планування рухів:
- Мозочок регулює часову послідовність моторних команд через зв’язки з корою головного мозку (кортико-понто-церебелярні шляхи). При дисфункції рухи втрачають ритм.
3. Знижений м’язовий тонус:
- Гіпотонія, характерна для мозочкових уражень, ускладнює швидке перемикання між протилежними рухами.
4. Порушення зворотного зв’язку:
- Мозочок не може вчасно коригувати рухи на основі пропріоцептивних сигналів, що призводить до “затримок” або надмірних коливань.
Оскільки мозочок регулює рухи іпсилатерально, дисдіадохокінез у правій руці вказує на ураження правої півкулі мозочка, а в лівій — лівої.
Інтерпретація результатів
1. Норма:
- Швидкі, ритмічні, симетричні рухи з однаковою амплітудою і без пропусків.
- Обидві руки (або ноги) виконують тест однаково добре.
2. Позитивний симптом (дисдіадохокінез):
- Рухи повільні, нерегулярні, з перебоями в ритмі.
- Амплітуда нерівномірна: то надмірна, то недостатня.
- Пацієнт може пропускати фази (наприклад, застрягати в супінації) або виконувати рухи незграбно, ніби “розщеплюючи” їх.
- Асиметрія між сторонами вказує на одностороннє ураження мозочка.
3. Супутні ознаки:
- Часто поєднується з інтенційним тремором (у пальце-носовій пробі), дисметрією (у п’ято-колінній пробі) і атактичною ходою.
Клінічне значення
Дисдіадохокінез є специфічним маркером мозочкової дисфункції і допомагає:
- Локалізувати ураження: Порушення в одній кінцівці вказує на іпсилатеральну патологію півкулі мозочка.
- Оцінити тяжкість: Ступінь неритмічності та незграбності корелює з прогресом захворювання.
- Діагностувати причини: Симптом характерний для широкого спектра мозочкових розладів.
Можливі причини:
1. Судинні ураження:
- Інсульт у басейні задньої нижньої мозочкової артерії (PICA) або верхньої мозочкової артерії (SCA).
2. Об’ємні процеси:
- Пухлини мозочка (гліома, медулобластома, метастази).
3. Дегенеративні захворювання:
- Спиноцеребелярні атаксії, множинна системна атрофія (MSA-C), хвороба Фрідрейха.
4. Токсичні стани:
- Алкогольна дегенерація мозочка, інтоксикація антиконвульсантами (фенітоїн), літієм.
5. Запальні та демієлінізуючі процеси:
- Розсіяний склероз, гострий дисемінований енцефаломієліт, постінфекційний церебеліт.
6. Метаболічні порушення:
- Дефіцит вітаміну E (рідше).
Диференційна діагностика
1. Мозочкова атаксія vs Пірамідна дисфункція:
- Мозочкова: Дисдіадохокінез супроводжується гіпотонією, тремором і дисметрією.
- Пірамідна (наприклад, інсульт у корі): Рухи повільні через слабкість і спастичність, але чергування можливе, хоч і утруднене.
2. Сенсорна атаксія:
- При пропріоцептивному дефіциті (полінейропатія, B12-дефіцит) рухи погіршуються із закритими очима, але дисдіадохокінез не характерний.
3. Паркінсонізм:
- Рухи уповільнені (брадикінезія), є тремор спокою, але чергування може бути збережене, хоч і повільне, без атактичного компонента.
4. Слабкість м’язів:
- При міопатії чи периферичній нейропатії швидкість страждає через слабкість, але ритм і синергія не порушені.
5. Функціональні розлади:
- Рухи можуть бути нерегулярними, але непослідовними і без типового мозочкового патерну.
Діагностичний підхід
- Додаткові тести:
- Пальце-носова проба (оцінка дисметрії рук).
- П’ято-колінна проба (дисметрія ніг).
- Симптом Стюарта-Холмса (феномен відскоку).
- Проба Ромберга (статична координація).
- Оцінка ходи (атактична хода).
- Нейровізуалізація:
- МРТ мозочка для виявлення інфарктів, пухлин, атрофії чи демієлінізації.
- Лабораторні дослідження:
- Токсикологічний скринінг, рівень вітамінів (B12, E), маркери запалення.
- Електрофізіологія:
- ЕМГ/ЕНГ для виключення периферичної нейропатії.
Висновок
Дисдіадохокінез — це чутливий неврологічний симптом, який вказує на порушення мозочкової координації, зокрема здатності швидко чергувати протилежні рухи. Він проявляється як неритмічність, незграбність і розщеплення рухів, що є прямим наслідком дисфункції мозочкових півкуль. У поєднанні з іншими тестами (пальце-носова, п’ято-колінна проби, симптом Стюарта-Холмса) він забезпечує точну діагностику мозочкових розладів і допомагає визначити їхню причину.