
Гемоглобін — це складний білок, який відіграє ключову роль у транспорті кисню в організмі хребетних тварин, включаючи людину. Він міститься в еритроцитах (червоних кров’яних тільцях) і забезпечує доставку кисню з легень до тканин, а також зворотний транспорт вуглекислого газу. Ось докладний опис гемоглобіну з хімічної, структурної, біологічної та функціональної точок зору.
Хімічна структура
- Тип білка: Гемоглобін є металопротеїном (гемопротеїном), що належить до класу складних білків (білок + простетична група).
- Склад:
- Globins (глобіни): Поліпептидні ланцюги, які формують білкову частину.
- Heme (гем): Простетична група — порфіринове кільце з атомом заліза (Fe²⁺) у центрі.
- Молекулярна маса: Близько 64,5 кДа (для гемоглобіну дорослої людини, HbA).
- Гем:
- Складається з порфіринового кільця (тетрапірол), до якого через координаційні зв’язки приєднаний Fe²⁺.
- Залізо може зв’язувати молекулярний кисень (O₂), але не окислюється до Fe³⁺ у нормальних умовах завдяки захисту білковою структурою.
- Амінокислотний склад: Містить ~574 амінокислоти (залежить від виду гемоглобіну).
Структурна організація
1. Первинна структура:
- Послідовність амінокислот у поліпептидних ланцюгах (α- і β-ланцюги в HbA).
2. Вторинна структура:
- Переважно α-спіралі (близько 75% структури), стабілізовані водневими зв’язками.
3. Третинна структура:
- Кожен ланцюг (субодиниця) згортається в компактну глобулярну форму з гідрофобним ядром, де розміщений гем.
- Гем утримується в “кишені” за допомогою координаційного зв’язку між Fe²⁺ і гістидином (F8 у спіралі F).
4. Четвертинна структура:
- Гемоглобін людини (HbA) — тетрамер, що складається з 4 субодиниць:
- Дві α-ланцюги (141 амінокислота кожна).
- Дві β-ланцюги (146 амінокислот кожна).
- Субодиниці зв’язані нековалентними взаємодіями (водневі зв’язки, гідрофобні контакти, іонні зв’язки).
Типи гемоглобіну
- HbA (дорослий): 95-98% гемоглобіну в крові дорослих (α₂β₂).
- HbF (фетальний): Переважає у плода (α₂γ₂), має вищу спорідненість до кисню.
- HbA₂: Менш поширений у дорослих (~2-3%, α₂δ₂).
- Патологічні форми:
- HbS: Серповидноклітинний (мутація в β-ланцюзі, Glu6 → Val).
- MetHb: Окиснений гемоглобін (Fe³⁺), не зв’язує кисень.
Фізичні властивості
- Колір:
- Оксигемоглобін (HbO₂): Яскраво-червоний (артеріальна кров).
- Дезоксигемоглобін (Hb): Темно-червоний (венозна кров).
- Розчинність: Розчинений у цитоплазмі еритроцитів, не розчиняється у воді як ізольована молекула через гідрофобні ділянки.
- Спектр поглинання: Характерні смуги в УФ-видимому спектрі (залежить від стану заліза і зв’язування O₂).
Функціональні властивості
1. Зв’язування кисню:
- Кожна молекула гемоглобіну може зв’язати до 4 молекул O₂ (по одній на кожен Fe²⁺ у гемі).
- Кооперативність: Зв’язування першого O₂ полегшує зв’язування наступних завдяки конформаційним змінам (перехід від T-форми, напруженої, до R-форми, розслабленої).
- Крива насичення: Сигмоїдна, що відображає алостеричну регуляцію.
2. Транспорт CO₂:
- ~20% вуглекислого газу переноситься у вигляді карбаміно-гемоглобіну (CO₂ зв’язується з -NH₂ групами).
- Решта CO₂ розчиняється в плазмі або переноситься як HCO₃⁻.
3. Буферна функція:
- Гемоглобін регулює pH крові, зв’язуючи H⁺ (ефект Бора): зниження pH зменшує спорідненість до O₂, сприяючи його вивільненню в тканинах.
4. Зв’язування інших лігандів:
- CO (чадний газ): Зв’язується з Fe²⁺ у 200 разів сильніше, ніж O₂, утворюючи карбоксигемоглобін (HbCO).
- NO (оксид азоту): Зв’язується з гемом, регулюючи тонус судин.
Регуляція спорідненості до кисню
- Ефект Бора: Зниження pH (більше H⁺) і підвищення CO₂ зменшують спорідненість до O₂.
- 2,3-Бісфосфогліцерат (2,3-BPG): Зв’язується з β-ланцюгами в T-формі, знижуючи спорідненість до кисню (особливо важливий для адаптації до висот).
- Температура: Підвищення температури сприяє вивільненню O₂.
Біологічна роль
- Транспорт кисню: Доставляє O₂ від легень до тканин (~98% кисню в крові переноситься гемоглобіном).
- Транспорт CO₂: Зворотне перенесення вуглекислого газу до легень.
- Гомеостаз pH: Допомагає підтримувати кислотно-лужний баланс крові.
- Детоксикація: Зв’язує NO і CO, зменшуючи їх токсичний вплив.
Синтез
- Місце: Еритробласти в кістковому мозку.
- Глобіни: Кодуються генами HBA (α-ланцюги) і HBB (β-ланцюги) на хромосомах 16 і 11 відповідно.
- Гем: Синтезується в мітохондріях і цитоплазмі з гліцину та сукциніл-КоА через шлях синтезу порфіринів.
- Регуляція: Залежить від наявності заліза і кисню.
Метаболізм і деградація
- Тривалість життя: ~120 днів (в еритроцитах).
- Розпад:
- Старі еритроцити фагоцитуються макрофагами в селезінці та печінці.
- Гем розщеплюється на Fe²⁺ (зберігається у феритині) і білірубін (виводиться з жовчю).
- Глобіни гідролізуються до амінокислот.
Патології
- Анемія: Низький рівень гемоглобіну (залізодефіцит, таласемія).
- Серповидноклітинна анемія: Мутація в HBB гені (HbS), призводить до деформації еритроцитів.
- Метгемоглобінемія: Fe²⁺ окислюється до Fe³⁺, втрачається здатність зв’язувати O₂.
- Отруєння CO: Блокування зв’язування кисню.
Джерела
- Синтезується організмом, але рівень заліза залежить від дієти (м’ясо, шпинат).
Застосування
- Медицина: Вимірювання рівня гемоглобіну (норма: 120-160 г/л у жінок, 130-180 г/л у чоловіків) для діагностики.
- Трансфузіологія: Розробка штучних замінників гемоглобіну.
Цікаві факти
- У різних видів гемоглобін адаптований до умов: у глибинних риб — висока спорідненість до O₂.
- Червоний колір крові зумовлений саме гемоглобіном.
- Одна молекула Hb переносить ~1.34 мл O₂/г.