Лінії Янісвея (Janeway lesions)

Від | 28.07.2025

Лінії Янісвея (Janeway lesions) — це рідкісний, але важливий клінічний прояв, що асоціюється переважно з інфекційним ендокардитом (ІЕ), хоча може спостерігатися і при інших системних захворюваннях.


1. Визначення

Лінії Янісвея — це безболісні, еритематозні або геморагічні макули чи папули, зазвичай розміром 1–5 мм, що локалізуються на долонях або підошвах, рідше на інших ділянках шкіри. Вони є одним із класичних периферичних проявів інфекційного ендокардиту і включені до малих критеріїв Дюка для діагностики ІЕ. Лінії Янісвея були вперше описані американським лікарем Едвардом Янісвеєм у 1899 році як ознака септичних емболій, асоційованих з ІЕ.


2. Етіологія

Лінії Янісвея найчастіше пов’язані з інфекційним ендокардитом, але можуть виникати при інших станах, що викликають септичні емболії або судинні ураження.

Інфекційний ендокардит (ІЕ):

  • Збудники:
  • Staphylococcus aureus (особливо при гострому ІЕ, найпоширеніша причина).
  • Streptococcus viridans (частіше при підгострому ІЕ).
  • Enterococcus spp., HACEK-група (Haemophilus spp., Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Cardiobacterium hominis, Eikenella corrodens, Kingella kingae).
  • Грибкові інфекції (Candida spp., Aspergillus spp.), рідше Coxiella burnetii або Bartonella spp.
  • Фактори ризику ІЕ:
  • Вроджені або набуті вади серця (аортальний стеноз, мітральна регургітація).
  • Штучні клапани, кардіостимулятори або дефібрилятори.
  • Внутрішньовенне вживання наркотиків (особливо асоціюється з правобічним ІЕ).
  • Стоматологічні, урологічні або гастроентерологічні процедури.
  • Імуносупресія (ВІЛ, хіміотерапія).

Інші причини:

  • Септичні стани без ІЕ:
  • Сепсис, викликаний S. aureus, Pseudomonas aeruginosa або іншими бактеріями.
  • Васкуліт:
  • Еозинофільний гранульоматоз із поліангіїтом (синдром Чарга-Стросса).
  • Системний червоний вовчак (СЧВ).
  • Інші рідкісні причини:
  • Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП).
  • Паранеопластичні синдроми при злоякісних пухлинах.
  • Гіпереозинофільний синдром (зокрема ендокардит Леффлера).

3. Епідеміологія

  • Поширеність: Лінії Янісвея спостерігаються у 5–15% пацієнтів з інфекційним ендокардитом, частіше при гострому перебігу, спричиненому S. aureus, або у випадках, пов’язаних із внутрішньовенним вживанням наркотиків. Їх частота знижується завдяки ранній діагностиці та лікуванню ІЕ.
  • Вікова та статева залежність: Немає чіткої залежності, але частіше виявляються у молодих дорослих із факторами ризику, такими як вживання наркотиків, або у літніх із протезними клапанами.
  • Географічна поширеність: Не залежить від регіону, але частота може бути вищою в популяціях із високим рівнем внутрішньовенного вживання наркотиків або обмеженим доступом до медичної допомоги.

4. Патогенез

Патогенез ліній Янісвея зумовлений переважно септичними мікроемболіями, хоча імунологічні механізми також відіграють роль:

  1. Септичні мікроемболії:
  • При ІЕ вегетації (агрегати бактерій, фібрину та тромбоцитів) на серцевих клапанах фрагментуються, утворюючи мікроемболи, які мігрують у дрібні судини шкіри, особливо в долонях і підошвах.
  • Ці емболи викликають локальну оклюзію капілярів, мікронекроз і запальну реакцію, що проявляється як еритематозні або геморагічні ураження.

2. Запальний васкуліт:

    • Бактеріальні антигени або імунні комплекси, що осідають у судинній стінці, викликають локальний васкуліт.
    • Запалення залучає нейтрофіли, макрофаги та цитокіни, що сприяють еритемі та набряку.

    3. Гістопатологічні зміни:

      • Біопсія ліній Янісвея (рідко виконується) показує мікроабсцеси, тромбоз дрібних судин, периваскулярну інфільтрацію нейтрофілами та наявність бактерій у деяких випадках.
      • На відміну від вузликів Ослера, лінії Янісвея зазвичай не викликають болю через менш виражене запалення нервових закінчень.

      4. Анатомічна схильність:

        • Долоні та підошви є зонами високого кровотоку та тиску, що сприяє осіданню емболів у капілярах шкіри.

        5. Клінічні прояви

        • Зовнішній вигляд:
        • Безболісні, плоскі або злегка підняті еритематозні чи геморагічні плями/папули (1–5 мм).
        • Колір варіює від червоного до темно-пурпурного, іноді з центральним некрозом.
        • Локалізація:
        • Найчастіше — долоні та підошви (зокрема тенар і гіпотенар).
        • Рідше — пальці, передпліччя або інші ділянки шкіри.
        • Тривалість:
        • Зазвичай зникають самостійно протягом кількох днів до 1–2 тижнів без утворення рубців.
        • Відмінність від вузликів Ослера:
        • Лінії Янісвея безболісні, тоді як вузлики Ослера болючі.
        • Лінії Янісвея частіше є макулярними, а вузлики Ослера — вузликовими.
        • Супутні симптоми ІЕ:
        • Лихоманка (>38°C), озноб, слабкість.
        • Нові або змінені шуми в серці.
        • Інші периферичні прояви: вузлики Ослера, плями Рота (крововиливи на сітківці), петехії, спленомегалія.
        • Емболічні ускладнення: інсульт, інфаркт нирок, селезінки чи легень (особливо при правобічному ІЕ).

        Лабораторні зміни (асоційовані з ІЕ):

        • Позитивні гемокультури (для S. aureus, S. viridans тощо).
        • Підвищення ШОЕ, С-реактивного білка.
        • Нормоцитарна, нормохромна анемія.
        • Гематурія, протеїнурія (при гломерулонефриті).

        6. Діагностика

        Лінії Янісвея є симптомом, а не самостійним захворюванням, тому діагностика спрямована на виявлення основної причини, найчастіше — інфекційного ендокардиту.

        Клінічна оцінка:

        • Анамнез:
        • Лихоманка неясного генезу, недавні інвазивні процедури (стоматологічні, урологічні).
        • Фактори ризику ІЕ: вади серця, протези, в/в наркотики.
        • Фізикальний огляд:
        • Пошук інших проявів ІЕ: вузлики Ослера, плями Рота, шуми в серці, спленомегалія.
        • Оцінка шкіри долонь і підошов для виявлення ліній Янісвея.

        Інструментальні методи:

        • Ехокардіографія:
        • Трансторакальна (ТТЕ): Первинний метод, чутливість 60–70% для виявлення вегетацій, абсцесів чи клапанної дисфункції.
        • Трансесофагеальна (ТЕЕ): Чутливість 90–100%, особливо для протезного ІЕ або малих вегетацій.
        • ПЕТ-КТ (18F-ФДГ): Виявлення запальних змін у протезних клапанах або абсцесів.
        • КТ/МРТ: Для оцінки емболічних ускладнень (мозок, нирки, селезінка).
        • Біопсія шкіри (рідко): Показує мікроабсцеси, тромбоз, бактерії.

        Лабораторні дослідження:

        • Гемокультури: ≥3 посіви з різних вен, узяті з інтервалом ≥1 години, для ідентифікації збудника.
        • Маркери запалення: ШОЕ, СРБ, ревматоїдний фактор.
        • Серологічні тести: Для виключення Coxiella burnetii, Bartonella spp., грибкових інфекцій.
        • ПЛР: Для культури-негативного ІЕ.

        Критерії Дюка:

        Лінії Янісвея є малим критерієм (судинне явище) для діагностики ІЕ. Діагноз ІЕ підтверджується за:

        • 2 великими критеріями (позитивні гемокультури, ехокардіографічні ознаки).
        • 1 великим + 3 малими критеріями.
        • 5 малими критеріями.

        7. Диференційна діагностика

        Лінії Янісвея слід відрізняти від інших шкірних проявів:

        • Вузлики Ослера: Болючі, вузликові, локалізуються на подушечках пальців.
        • Пурпура Шенлейна-Геноха: Петехії/пурпура на нижніх кінцівках, асоційовані з IgA-васкулітом.
        • Петехії при менінгококцемії: Геморагічні висипання, швидке прогресування, системна токсичність.
        • Емболії при тромбоемболічному синдромі: Можуть викликати геморагічні ураження, але асоційовані з тромбозом великих судин.
        • Васкуліт при СЧВ: Еритематозні або пурпурні ураження, частіше дифузні.
        • Капілярні гемангіоми: Безболісні, але не асоційовані з інфекцією чи емболіями.

        8. Лікування

        Лінії Янісвея є симптомом, тому лікування спрямоване на основне захворювання, переважно ІЕ.

        Лікування інфекційного ендокардиту:

        • Антимікробна терапія:
        • Емпірична:
          • Гострий ІЕ: Ванкоміцин + гентаміцин.
          • Підгострий ІЕ: Ампіцилін/сульбактам + гентаміцин.
        • Цільова (залежно від збудника):
          • Streptococcus viridans: Пеніцилін G або цефтріаксон (4–6 тижнів).
          • Staphylococcus aureus (чутливий до метициліну): Оксацилін або нафцилін.
          • MRSA: Ванкоміцин або даптоміцин.
          • Enterococcus spp.: Ампіцилін + гентаміцин.
          • Грибковий ІЕ: Амфотерицин B або ехінокандини (тривало, часто з хірургією).
        • Тривалість: 4–6 тижнів, залежно від збудника та локалізації.
        • Хірургічне лікування:
        • Показання: Серцева недостатність, неконтрольована інфекція, великі вегетації (>10 мм) з ризиком емболії, абсцес.
        • Методи: Заміна клапана, видалення вегетацій, реконструкція.

        Лікування не-ІЕ причин:

        • Сепсис: Антибіотики, спрямовані на збудника, підтримуюча терапія.
        • Васкуліт або СЧВ: Кортикостероїди (преднізолон), імуносупресанти (циклофосфамід, азатіоприн).
        • Гіпереозинофільний синдром: Кортикостероїди, іматиніб (при FIP1L1-PDGFRA мутації), моноклональні антитіла (меполізумаб).

        Симптоматичне лікування:

        • Лінії Янісвея зазвичай не потребують специфічного лікування, оскільки зникають після усунення основної причини.
        • У рідкісних випадках локального дискомфорту: місцеві холодні компреси.

        9. Ускладнення

        Лінії Янісвея самі по собі не викликають ускладнень, але їх наявність свідчить про системне захворювання з потенційними ускладненнями:

        • Септичні емболії (інсульт, інфаркт нирок/селезінки, легенева емболія).
        • Серцева недостатність (через клапанну дисфункцію).
        • Неконтрольована інфекція або сепсис.
        • Хронічний васкуліт (при СЧВ або інших аутоімунних станах).

        10. Прогноз

        • При ІЕ: Прогноз залежить від основного захворювання. Рання діагностика та антибіотикотерапія знижують смертність (10–30% при ІЕ). Лінії Янісвея зазвичай зникають після початку адекватного лікування.
        • При інших причинах: Залежить від основної патології (СЧВ, сепсис, ГЕС). Своєчасне лікування покращує прогноз.
        • Фактори поганого прогнозу: S. aureus як збудник, затримка діагностики, супутні емболії, серцева недостатність.

        11. Профілактика

        • Профілактика ІЕ:
        • Антибіотикопрофілактика перед стоматологічними, урологічними чи гастроентерологічними процедурами у груп високого ризику (амоксицилін 2 г за 30–60 хв до процедури).
        • Своєчасне лікування вад серця, видалення інфікованих пристроїв.
        • Освіта пацієнтів щодо уникнення в/в наркотиків.
        • Контроль системних станів:
        • Адекватне лікування СЧВ, васкулітів, паразитарних інфекцій.
        • Моніторинг еозинофілії при ГЕС.

        12. Сучасні тенденції та дослідження

        • Молекулярна діагностика:
        • ПЛР і секвенування нового покоління для ідентифікації збудників у культури-негативних випадках ІЕ.
        • Мультимодальна візуалізація:
        • ПЕТ-КТ (18F-ФДГ) для виявлення септичних емболій і запальних змін.
        • МРТ шкіри/м’яких тканин для оцінки судинних уражень (експериментально).
        • Штучний інтелект:
        • Аналіз шкірних проявів ІЕ для ранньої діагностики.
        • Прогнозування ризику емболій на основі клінічних і візуалізаційних даних.
        • Нові антибіотики:
        • Даптоміцин, лінезолід для резистентних штамів (MRSA, VRE).
        • Біомаркери:
        • Дослідження ролі цитокінів (IL-6, IL-8) у патогенезі судинних явищ ІЕ.

        Лінії Янісвея: огляд

        Визначення

        Лінії Янісвея — безболісні, еритематозні або геморагічні макули/папули (1–5 мм) на долонях або підошвах, класичний прояв інфекційного ендокардиту (ІЕ), включений до малих критеріїв Дюка.

        Етіологія

        • Інфекційний ендокардит:
        • Збудники: S. aureus, S. viridans, Enterococcus, HACEK, грибки.
        • Фактори ризику: вади серця, протези, в/в наркотики.
        • Інші причини: Сепсис, СЧВ, васкуліт, ГЕС, паранеопластичні синдроми.

        Патогенез

        • Септичні мікроемболи з вегетацій ІЕ.
        • Локальний васкуліт через імунні комплекси.
        • Гістологія: мікроабсцеси, тромбоз, нейтрофільна інфільтрація.

        Клінічні прояви

        • Безболісні плями/папули на долонях/підошвах.
        • Зникають за 1–2 тижні без рубців.
        • Супутні ознаки ІЕ: лихоманка, шуми в серці, вузлики Ослера, плями Рота.

        Діагностика

        • Клінічна оцінка: Анамнез (лихоманка, фактори ризику), огляд шкіри.
        • Інструментальні методи:
        • Ехокардіографія (ТТЕ/ТЕЕ): вегетації, абсцеси.
        • ПЕТ-КТ, КТ/МРТ: емболії, запалення.
        • Лабораторні тести:
        • Гемокультури: ≥3 посіви.
        • ШОЕ, СРБ, серологія, ПЛР.

        Диференційна діагностика

        • Вузлики Ослера, пурпура Шенлейна-Геноха, менінгококцемія, васкуліт СЧВ, капілярні гемангіоми.

        Лікування

        • ІЕ: Антибіотики (пеніцилін, ванкоміцин), хірургія (заміна клапана).
        • Не-ІЕ причини: Кортикостероїди, імуносупресанти, антипаразитарна терапія.
        • Симптоматично: Холодні компреси (рідко).

        Прогноз

        • Залежить від основного захворювання.
        • Рання терапія ІЕ покращує виживаність.

        Профілактика

        • Антибіотикопрофілактика перед процедурами.
        • Контроль СЧВ, васкулітів, еозинофілії.

        Висновок

        Лінії Янісвея є важливим діагностичним маркером інфекційного ендокардиту, вказуючи на септичні емболії або судинне ураження. Їх безболісна природа та локалізація на долонях/підошвах відрізняють їх від інших шкірних проявів, таких як вузлики Ослера. Діагностика вимагає комплексного підходу з використанням гемокультур, ехокардіографії та сучасних методів візуалізації (ПЕТ-КТ). Лікування спрямоване на основну причину, а рання терапія ІЕ значно покращує прогноз.