Шкала ABCD²

Від | 03.07.2025

Шкала ABCD² — це клінічний інструмент, який використовується для оцінки ризику розвитку ішемічного інсульту у пацієнтів після транзиторної ішемічної атаки (ТІА).

1. Визначення та історія розробки

Шкала ABCD² (Age, Blood pressure, Clinical features, Duration, Diabetes) була розроблена в 2005 році групою дослідників (Johnston SC et al.) на основі аналізу даних когортних досліджень для стратифікації ризику інсульту після ТІА. Вона базується на п’яти клінічних параметрах, які корелюють із ймовірністю розвитку ішемічного інсульту в короткостроковій перспективі (2, 7 або 90 днів). Шкала є простим, неінвазивним інструментом, який допомагає клініцистам визначити необхідність термінового обстеження та терапії.

Метою створення ABCD² було покращення менеджменту ТІА шляхом ідентифікації пацієнтів із високим ризиком інсульту, щоб забезпечити раннє втручання, наприклад, антитромботичну терапію або каротидну реваскуляризацію.

2. Компоненти шкали ABCD²

Шкала ABCD² оцінює п’ять параметрів, кожен із яких має певну кількість балів. Сумарний бал (0–7) визначає ризик інсульту. Компоненти такі:

  • A (Age, Вік):
    • ≥60 років: 1 бал
    • <60 років: 0 балів
    • Патофізіологічна основа: Старший вік асоціюється з вищим ризиком атеросклеротичних змін судин, що підвищує ймовірність інсульту.
  • B (Blood pressure, Артеріальний тиск):
    • Систолічний АТ ≥140 мм рт. ст. або діастолічний АТ ≥90 мм рт. ст. на момент оцінки: 1 бал
    • Нормальний АТ: 0 балів
    • Патофізіологічна основа: Гіпертензія сприяє ушкодженню судинної стінки та підвищує ризик тромбоемболії.
  • C (Clinical features, Клінічні ознаки):
    • Одностороння слабкість (геміпарез): 2 бали
    • Порушення мовлення (без слабкості): 1 бал
    • Інші симптоми: 0 балів
    • Патофізіологічна основа: Фокальні неврологічні симптоми, такі як геміпарез, вказують на ураження кортикоспінальних шляхів, що частіше асоціюється з ішемією у каротидному басейні.
  • D (Duration, Тривалість симптомів):
    • ≥60 хвилин: 2 бали
    • 10–59 хвилин: 1 бал
    • <10 хвилин: 0 балів
    • Патофізіологічна основа: Триваліші епізоди ТІА свідчать про більш значне порушення кровотоку, що підвищує ризик повторної ішемії.
  • D (Diabetes, Цукровий діабет):
    • Наявність діабету в анамнезі: 1 бал
    • Відсутність діабету: 0 балів
    • Патофізіологічна основа: Діабет сприяє атеросклерозу, ендотеліальній дисфункції та мікроангіопатії, що підвищує ризик інсульту.

Сумарний бал розраховується шляхом додавання балів за кожним параметром (максимум 7).

3. Стратифікація ризику

Шкала ABCD² дозволяє класифікувати ризик ішемічного інсульту протягом 2, 7 або 90 днів після ТІА:

  • Низький ризик (0–3 бали):
    • Ризик інсульту: ~1% за 2 дні, ~2% за 7 днів, ~3% за 90 днів.
    • Рекомендації: Амбулаторне обстеження, початок антитромбоцитарної терапії (аспірин або клопідогрель), контроль факторів ризику.
  • Середній ризик (4–5 балів):
    • Ризик інсульту: ~4% за 2 дні, ~6% за 7 днів, ~10% за 90 днів.
    • Рекомендації: Термінове обстеження (протягом 24–48 годин), включаючи нейровізуалізацію (МРТ/КТ), УЗД каротидних артерій, ЕКГ. Можлива госпіталізація.
  • Високий ризик (6–7 балів):
    • Ризик інсульту: ~8% за 2 дні, ~12% за 7 днів, ~20% за 90 днів.
    • Рекомендації: Негайна госпіталізація, повне обстеження (МРТ з дифузійно-зваженим зображенням, ангіографія), початок подвійної антитромбоцитарної терапії (аспірин + клопідогрель) та розгляд хірургічного втручання (наприклад, каротидна ендартеректомія при стенозі).

4. Клінічне застосування

Шкала ABCD² використовується в таких ситуаціях:

  • Тріаж у відділенні невідкладної допомоги: Допомагає визначити, чи потрібна негайна госпіталізація, чи можливе амбулаторне спостереження.
  • Планування діагностики: Пацієнти з високим балом потребують термінової нейровізуалізації (МРТ з DWI для виключення субклінічного інфаркту) та судинного обстеження (УЗД, КТ/МР-ангіографія).
  • Вибір терапії: Пацієнти з високим ризиком отримують агресивніше лікування, включаючи подвійну антитромбоцитарну терапію або антикоагулянти при кардіоемболічному механізмі.
  • Прогнозування: Допомагає оцінити ймовірність інсульту та інформувати пацієнтів про необхідність модифікації способу життя.

5. Обмеження шкали ABCD²

Незважаючи на широке використання, шкала має певні обмеження:

  • Недостатня чутливість до вертебробазилярних ТІА: Симптоми задньої циркуляції (запаморочення, атаксія) можуть недооцінюватися, оскільки шкала фокусується на фокальних симптомах (геміпарез, афазія).
  • Відсутність даних нейровізуалізації: Шкала не враховує результати МРТ (наприклад, ознаки субклінічного інфаркту), які можуть суттєво впливати на ризик.
  • Обмежена специфічність: Високий бал ABCD² не завжди корелює з інсультом, а низький бал не виключає серйозного ураження (наприклад, при стенозі каротидної артерії).
  • Ігнорування інших факторів ризику: Шкала не враховує фібриляцію передсердь, стеноз магістральних артерій чи маркери запалення (С-реактивний білок).
  • Варіабельність оцінки: Суб’єктивність у визначенні тривалості симптомів або клінічних ознак може впливати на точність.

Через ці обмеження сучасні рекомендації пропонують комбінувати ABCD² з нейровізуалізацією та судинними дослідженнями для точнішої стратифікації ризику.

6. Сучасні модифікації та альтернативи

Для подолання обмежень ABCD² були запропоновані модифіковані версії:

  • ABCD³-I: Включає додаткові параметри, такі як повторні ТІА (dual TIA) та ознаки інфаркту на МРТ (imaging). Ця шкала має вищу прогностичну цінність, але є складнішою для використання в ургентних умовах.
  • Інтеграція з нейровізуалізацією: Наявність змін на МРТ (DWI-позитивні ураження) значно підвищує ризик інсульту незалежно від балу ABCD².

Сучасні протоколи (наприклад, AHA/ASA) рекомендують не покладатися виключно на ABCD², а використовувати її як частину комплексної оцінки, що включає:

  • МРТ з дифузійно-зваженим зображенням (DWI).
  • УЗД-доплерографію каротидних артерій.
  • ЕКГ та ехокардіографію для виявлення кардіоемболічного джерела.

7. Практичні рекомендації

  • Низький ризик (0–3 бали): Амбулаторне спостереження, початок аспірину (75–100 мг/добу), контроль АТ, ліпідів, глікемії.
  • Середній ризик (4–5 балів): Термінове обстеження (протягом 24 годин), можлива короткотривала госпіталізація, подвійна антитромбоцитарна терапія (аспірин + клопідогрель на 21 день).
  • Високий ризик (6–7 балів): Негайна госпіталізація, МРТ/КТ, судинна візуалізація, розгляд хірургічного втручання (ендартеректомія при стенозі >70%).

8. Сучасні дослідження

Сучасні дослідження фокусуються на:

  • Інтеграції біомаркерів (наприклад, нейрофіламенти, маркери запалення) для підвищення прогностичної цінності.
  • Використанні штучного інтелекту для аналізу комбінації клінічних даних, нейровізуалізації та лабораторних маркерів.
  • Розробці індивідуалізованих моделей ризику, які враховують генетичні та судинні фактори.

9. Висновки

Шкала ABCD² є простим і корисним інструментом для початкової оцінки ризику інсульту після ТІА, але її слід використовувати в комбінації з нейровізуалізацією та іншими діагностичними методами. Вона допомагає швидко стратифікувати пацієнтів у невідкладних умовах, але її обмеження (зокрема недооцінка вертебробазилярних подій і відсутність даних про судинний статус) вимагають комплексного підходу. У сучасній практиці ABCD² є частиною ширшої стратегії менеджменту ТІА, яка включає раннє обстеження, агресивну терапію та профілактику.