Симптом Шеффера (Schaeffer’s sign) — це патологічний рефлекс, який належить до групи пірамідних симптомів і вказує на ураження верхнього моторного нейрона в кортикоспінальному (пірамідному) шляху центральної нервової системи (ЦНС). Його описав американський невролог Морріс Шеффер (Morris Schaeffer) як один із варіантів оцінки пірамідної недостатності, подібний до симптомів Бабінського, Оппенгейма та Гордона.
Механізм виникнення
Симптом Шеффера виникає через порушення інгібіторного контролю верхнього моторного нейрона над спинними рефлекторними дугами, що є характерним для ураження пірамідного шляху. У нормі:
- Пірамідні нейрони моторної кори пригнічують примітивні спинальні рефлекси, забезпечуючи координовані довільні рухи.
- Стимуляція сухожиль чи м’язів викликає фізіологічну реакцію, яка не призводить до патологічних рухів пальців стопи.
При ураженні пірамідного шляху (інсульт, травма, демієлінізація):
- Дизінгібіція: Втрата пригнічення з боку кори дозволяє проявитися спинальним рефлексам у патологічній формі.
- Рефлекторна реакція: Стискання ахіллового сухожилля передає механічний стимул через нервові закінчення до спинного мозку (сегменти S1–S2), викликаючи дорсальне розгинання великого пальця стопи замість нормального згинання чи відсутності реакції.
- Патологічний рефлекс: Це повернення до примітивного спинального рефлексу, який у нормі зникає з дозріванням ЦНС після раннього дитинства (аналогічно до Бабінського).
Механізм схожий із симптомом Гордона, але стимуляція зосереджена на ахілловому сухожиллі, а не на литковому м’язі, що робить його специфічним способом перевірки.
Техніка виконання
- Положення пацієнта: Пацієнт лежить на спині або сидить із розслабленою ногою. Стопа вільна, коліно злегка зігнуте, щоб ахіллове сухожилля було доступним і не надмірно напруженим.
2. Процедура:
- Лікар однією рукою утримує гомілку або стопу для стабільності.
- Другою рукою (великим і вказівним пальцями) виконується сильне, але контрольоване стискання ахіллового сухожилля (tendo calcaneus) приблизно на рівні чи трохи вище щиколотки.
- Стискання триває 1–2 секунди з достатньою силою, щоб стимулювати сухожилля, але без викликання сильного болю.
3. Оцінка:
- Позитивний симптом: Великий палець стопи розгинається вгору (дорсальне згинання), можливе легке веєроподібне розходження інших пальців або їхнє слабке згинання.
- Негативний симптом: Відсутність реакції пальців або слабке фізіологічне згинання вниз.
- Сумнівний результат: Незначний рух великого пальця без чіткого розгинання чи розходження пальців.
Тест виконують на обох ногах для порівняння, щоб виявити одностороннє чи двостороннє ураження.
Клінічне значення
Симптом Шеффера є маркером ураження пірамідного шляху і використовується для діагностики тих самих станів, що й інші пірамідні рефлекси:
1. Гострі ураження ЦНС:
- Ішемічний чи геморагічний інсульт у моторній корі, внутрішній капсулі чи стовбурі мозку.
- Черепно-мозкова травма з ушкодженням пірамідного шляху.
2. Хронічні захворювання:
- Розсіяний склероз (демієлінізація кортикоспінального тракту).
- Бічний аміотрофічний склероз (БАС) із ураженням верхнього моторного нейрона.
- Пухлини головного чи спинного мозку (гліома, менінгіома).
3. Спинальні ураження:
- Травма спинного мозку вище рівня L5–S1.
- Компресійна мієлопатія (грижа диска, стеноз хребетного каналу).
4. Метаболічні чи токсичні стани:
- Тимчасовий позитивний симптом при гіпоглікемії, енцефалопатії чи інтоксикації (алкоголь, наркотики).
Симптом Шеффера особливо корисний у таких випадках:
- Коли підошва стопи нечутлива (наприклад, при периферичній нейропатії), що ускладнює перевірку симптому Бабінського.
- Як додатковий тест для підтвердження пірамідної недостатності, якщо Бабінський, Оппенгейм чи Гордон дають неоднозначні результати.
- У пацієнтів із травмами чи деформаціями стопи, коли стандартні методи менш застосовні.
Особливості інтерпретації
- Фізіологічна норма: У здорових дорослих стискання ахіллового сухожилля не викликає розгинання пальців. У немовлят до 1–2 років позитивний симптом є нормою через незрілість пірамідного шляху.
- Односторонність: Позитивний симптом лише з одного боку вказує на ураження протилежної півкулі чи спинного мозку на відповідному рівні (наприклад, лівий інсульт — правий Шеффер).
- Чутливість і специфічність: Симптом має високу специфічність для ураження верхнього моторного нейрона, але менш чутливий, ніж Бабінський. Він може бути негативним у легких чи ранніх випадках ураження, коли пірамідна дисфункція ще не виражена.
- Помилкові результати:
- Позитивний без патології: Сильний біль у зоні ахіллового сухожилля (травма, тендиніт), судоми чи локальне подразнення можуть імітувати рефлекс.
- Негативний при ураженні: У гострій фазі спинального шоку чи при неповному ушкодженні шляху рефлекс може не проявитися.
- Периферичні причини: Ураження нижнього моторного нейрона (поліневропатія, травма малогомілкового нерва) пригнічує реакцію через слабкість м’язів.
Диференціальна діагностика
Симптом Шеффера оцінюють у комплексі з іншими ознаками ураження верхнього моторного нейрона:
- Симптом Бабінського: Розгинання великого пальця при подразненні підошви.
- Симптом Оппенгейма: Розгинання при подразненні гомілки.
- Симптом Гордона: Розгинання при стисканні литкового м’яза.
- Гіперрефлексія: Посилення сухожильних рефлексів (колінного, ахіллового).
- Спастичність: Підвищений м’язовий тонус із опором при пасивному русі.
- Клонус: Ритмічні скорочення м’язів при розтягненні.
- Інструментальні методи: МРТ чи КТ для локалізації ураження (кора, капсула, спинний мозок).
Відсутність симптому при підозрі на ураження може свідчити про:
- Ураження нижнього моторного нейрона (атрофія, фасцикуляції, слабкість).
- Локалізацію ураження нижче рівня L5–S1, де пірамідний шлях не впливає на стопу.
Історичний контекст
Морріс Шеффер, американський невролог, запропонував цей рефлекс як додатковий спосіб оцінки пірамідного шляху. Його метод був розроблений для розширення діагностичних можливостей, особливо в ситуаціях, коли стандартне подразнення підошви (як у Бабінського) було ускладнене чи недостатньо інформативне. Точна дата опису варіює в літературі, але це сталося на початку XX століття, приблизно в той же період, що й роботи Гордона.
Практичні застереження
- Тест виконують із контрольованим тиском, уникаючи надмірного болю чи травмування сухожилля, щоб не спотворити реакцію.
- Стопа та гомілка мають бути розслабленими; напруження м’язів може замаскувати рефлекс.
- У пацієнтів із травмами ахіллового сухожилля (розрив, запалення), набряком гомілки чи вираженою слабкістю результат може бути неточним.
Висновок
Симптом Шеффера — це патологічний рефлекс, що підтверджує ураження пірамідного шляху через розгинання великого пальця стопи при стисканні ахіллового сухожилля. Він є цінним доповненням до арсеналу пірамідних тестів (Бабінського, Оппенгейма, Гордона), особливо коли стандартні методи ускладнені чи потребують уточнення. Позитивний симптом вказує на органічне ураження ЦНС (інсульт, травма, демієлінізація), а його оцінка в комплексі з іншими ознаками (гіперрефлексія, спастичність) дозволяє точно локалізувати ураження. Простий у виконанні, він залишається корисним інструментом у неврологічному огляді для діагностики порушень верхнього моторного нейрона.