Тест Руса (Roo’s test), також відомий як тест піднятої руки (elevated arm stress test, EAST), є клінічним діагностичним інструментом, який використовується для оцінки синдрому грудного виходу (thoracic outlet syndrome, TOS). Тест названо на честь американського хірурга Едвіна А. Руса, який розробив його для діагностики TOS, зокрема його нейрогенної, артеріальної чи венозної форм. Розберем техніку виконання, фізіологічну основу, клінічне значення, інтерпретацію результатів, обмеження та зв’язок із синдромами, такими як Педжета-Шреттера чи Урсула-Кеннеді, спираючись на сучасні медичні дані.

Техніка виконання

Тест Руса є простим, неінвазивним і може виконуватися в амбулаторних умовах. Правильна техніка є ключовою для забезпечення достовірності результатів. Процедура виглядає так:

1. Позиція пацієнта: Пацієнт сидить або стоїть із прямою спиною. Плечі відведені назад, щоб відкрити грудний вихід.
2. Положення рук: Пацієнт піднімає обидві руки до рівня плечей (90° абдукції) і згинає лікті на 90°, так що передпліччя паралельні підлозі, а долоні спрямовані вперед. Це положення нагадує жест “руки вгору” або “здаюся”.
3. Динамічна фаза: Пацієнт швидко та ритмічно відкриває і закриває кулаки (стискає і розтискає пальці) протягом 3 хвилин. Частота рухів становить приблизно 1-2 цикли на секунду.
4. Спостереження: Лікар спостерігає за появою симптомів і фіксує будь-які скарги, які виникають під час тесту.

Важливо, щоб пацієнт утримував правильне положення рук і не опускав їх, оскільки це може зменшити компресію в ділянці грудного виходу.

Фізіологічна основа

Тест Руса спрямований на відтворення умов, які викликають компресію структур у грудному виході — анатомічно вузькому просторі, обмеженому першим ребром, ключицею, переднім і середнім драбинчастими м’язами (mm. scalenus anterior et medius) та грудним м’язом. У цій ділянці проходять підключична артерія, підключична вена та гілки плечового сплетення. Під час виконання тесту:

• Абдукція та зовнішня ротація плеча: Зменшує простір у грудному виході, особливо в costoclavicular junction, що може стискати судини або нерви.
• Ритмічні рухи кистей: Збільшують м’язову активність і кровотік, що підсилює венозний або артеріальний стаз, а також може викликати ішемію або подразнення нервів.
• Тривалість (3 хвилини): Дозволяє виявити симптоми, які виникають через тривалу компресію, що імітує фізіологічний стрес.

Компресія може бути зумовлена анатомічними аномаліями (шийне ребро, гіпертрофія м’язів, фіброзні стрічки) або функціональними факторами (постуральні порушення, повторювані рухи). У контексті синдрому Педжета-Шреттера або Урсула-Кеннедія тест може виявити венозну компресію, що сприяє тромбозу або розвитку колатерального кровообігу.

Клінічне значення

Тест Руса є одним із провокаційних тестів для діагностики TOS, який може проявлятися у трьох формах:

• Нейрогенний TOS (95% випадків): Компресія плечового сплетення, що викликає біль, парестезії або слабкість у руці.
• Венозний TOS (2-3%): Компресія підключичної вени, що може призвести до набряку, ціанозу або тромбозу (наприклад, синдром Педжета-Шреттера).
• Артеріальний TOS (1%): Компресія підключичної артерії, що викликає ішемію, холодність кінцівки або втрату пульсу.

Тест особливо корисний для виявлення нейрогенного TOS, але також може вказувати на венозний TOS, якщо з’являються симптоми, пов’язані з венозним застоєм (набряк, ціаноз). Позитивний тест не є специфічним для конкретного типу TOS, але допомагає підтвердити наявність компресії в грудному виході.

Інтерпретація результатів

Позитивний тест діагностується, якщо під час виконання з’являються або посилюються такі симптоми:

• Біль: У руці, плечі або шиї, що вказує на компресію нервів або судин.
• Парестезії: Поколювання, оніміння в пальцях або передпліччі, характерне для нейрогенного TOS.
• Слабкість або втома: Неможливість продовжувати стискання кулаків через м’язову слабкість.
• Набряк або ціаноз: Ознаки венозного застою, що можуть вказувати на венозний TOS, як у синдромі Педжета-Шреттера.
• Зникнення пульсу: Рідше, але може свідчити про артеріальний TOS.

Позитивний результат зазвичай відтворює симптоми, які пацієнт відчуває в повсякденному житті. Негативний тест (відсутність симптомів після 3 хвилин) знижує ймовірність TOS, але не виключає його повністю, особливо якщо є підозра на венозний чи артеріальний тип.

Обмеження тесту

Хоча тест Руса є цінним інструментом, він має обмеження, які необхідно враховувати:

• Низька специфічність: Позитивний результат може бути зумовлений іншими станами, такими як синдром зап’ясткового каналу, шийна радикулопатія або міофасціальний больовий синдром.
• Суб’єктивність: Результати залежать від скарг пацієнта, що може ускладнити інтерпретацію у осіб із низьким больовим порогом.
• Неповнота діагностики: Тест не розрізняє нейрогенний, венозний чи артеріальний TOS, тому потрібні додаткові методи (ультразвук, КТ/МРТ-венографія).
• Фізична витривалість: Пацієнти з обмеженою фізичною підготовкою можуть відчувати втому, що імітує позитивний результат.

Тест Руса слід використовувати в комбінації з іншими провокаційними тестами (наприклад, тест Адсона, маневр Райта) та інструментальними методами для підвищення діагностичної точності.

Зв’язок із синдромами Педжета-Шреттера та Урсула-Кеннеді

У контексті венозного TOS, тест Руса може бути позитивним при синдромі Педжета-Шреттера, коли компресія підключичної вени призводить до тромбозу, або при синдромі Урсула-Кеннеді, коли розвивається колатеральний кровообіг із видимими поверхневими венами. Позитивний тест із вираженим набряком або ціанозом може вказувати на венозну компресію, що потребує негайного обстеження (наприклад, дуплекс-сканування) для підтвердження тромбозу. У таких випадках тест допомагає відтворити умови, що провокують симптоми, і може бути першим кроком до діагностики.

Діагностичний алгоритм і подальші кроки

Позитивний тест Руса є показанням для подальшого обстеження:

• Ультразвукове дуплекс-сканування: Для виключення тромбозу підключичної вени (як у синдромі Педжета-Шреттера).
• КТ/МРТ-венографія: Для оцінки анатомічних причин компресії (шийне ребро, фіброзні стрічки).
• Електроміографія (ЕМГ): Для підтвердження нейрогенного TOS.
• Рентген грудної клітки: Для виключення шийного ребра або інших кісткових аномалій.

Клінічне застосування та прогноз

Тест Руса є цінним для первинної оцінки TOS, але його результати завжди інтерпретуються в контексті клінічної картини та інших тестів. Позитивний тест у поєднанні з набряком і видимими колатеральними венами (як у синдромі Урсула-Кеннеді) може вказувати на венозний TOS, що потребує термінового втручання, наприклад, тромболізису або хірургічної декомпресії. При нейрогенному TOS тест може допомогти визначити необхідність фізіотерапії або хірургічного втручання (наприклад, резекція першого ребра). Прогноз залежить від причини компресії та своєчасності лікування, але раннє втручання зазвичай забезпечує хороший результат.

Висновок

Тест Руса є простим, але ефективним інструментом для оцінки синдрому грудного виходу, зокрема його венозної форми, яка може проявлятися як синдром Педжета-Шреттера чи Урсула-Кеннеді. Його виконання вимагає ретельної техніки, а інтерпретація — врахування клінічного контексту та диференціальної діагностики.