Сфінктер додаткової панкреатичної протоки, або сфінктер санторінієвої протоки, (сфінктер Хеллі), є м’язовою структурою, яка контролює потік панкреатичного соку через додаткову панкреатичну протоку (санторинієву протоку) в дванадцятипалу кишку. Цей сфінктер є частиною системи, що регулює виведення травних ферментів і панкреатичних рідин у тонку кишку для перетравлення їжі.
Анатомія та локалізація
- Локація: Додаткова панкреатична протока, є вторинною протокою, що відводить панкреатичні секрети з підшлункової залози і виводить їх в дванадцятипалу кишку, зазвичай трохи вище ампули Фатера.
- Сфінктер знаходиться на з’єднанні додаткової панкреатичної протоки з дванадцятипалою кишкою і контролює проходження панкреатичних соків у кишку.
Функція
- Регулює потік панкреатичних соків: Сфінктер контролює виведення панкреатичних соків через додаткову панкреатичну протоку, дозволяючи панкреатичним ферментам потрапити в дванадцятипалу кишку у потрібний час для травлення, особливо після споживання їжі.
- Запобігає рефлюксу: Сфінктер запобігає зворотному потоку вмісту дванадцятипалої кишки в додаткову панкреатичну протоку або підшлункову залозу, що допомагає уникнути пошкодження підшлункової залози та забезпечує належне травлення.
Регуляція
- Гормональний контроль: На функцію сфінктера впливає холецистокінін (CCK), гормон, який стимулює виведення панкреатичних соків із підшлункової залози і розслаблення сфінктера, дозволяючи ферментам потрапити в дванадцятипалу кишку для травлення.
- Нервова регуляція: Блукаючий нерв та симпатична нервова система допомагають регулювати діяльність сфінктера, при цьому блукаючий нерв стимулює його розслаблення під час травлення, а симпатична нервова система впливає на тонус м’язів.
Сфінктер санторінієвої протоки відіграє важливу роль у координації виведення панкреатичних соків, забезпечуючи їх виділення в потрібний час для оптимального травлення в тонкій кишці.