Гастропарез (лат. gastroparesis), або затримка спорожнення шлунка, — це хронічний стан, при якому порушена моторна функція шлунка, що призводить до уповільненого проходження їжі в тонкий кишківник за відсутності механічної обструкції (наприклад, стенозу чи пухлини).

Етіологія

Гастропарез виникає через порушення роботи гладких м’язів шлунка, ентеральної нервової системи (ЕНС) або зовнішньої нервової регуляції. Основні причини:

1. Цукровий діабет (30–50% випадків):

• Діабетична нейропатія вражає блукаючий нерв (X) і ЕНС.
• Хронічна гіперглікемія пошкоджує нейрони й інтерстиціальні клітини Кахаля (пейсмейкери шлунка).

2. Ідіопатичний гастропарез (35–40%):

• Причина невідома, часто пов’язаний із вірусними інфекціями (наприклад, Епштейна-Барр, цитомегаловірус) чи автоімунними процесами.

3. Післяопераційний:

• Ураження блукаючого нерва після ваготомії, резекції шлунка чи трансплантації.

4. Неврологічні захворювання:

• Хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, травми спинного мозку.

5. Системні хвороби:

• Склеродермія (фіброз гладких м’язів), амілоїдоз, гіпотиреоз.

6. Медикаментозний:

• Опіоїди, антихолінергічні засоби, агоністи GLP-1 (для діабету).

7. Інфекційний:

• Поствірусний гастропарез (наприклад, після гастроентериту).

Патогенез

Гастропарез виникає через порушення скоординованої роботи шлунка:

1. Дисфункція ЕНС:

• Пошкодження сплетення Ауербаха (регуляція моторики) і Мейсснера (секреція).
• Втрата інтерстиціальних клітин Кахаля, які генерують електричні хвилі для перистальтики.

2. Порушення зовнішньої іннервації:

• Ураження блукаючого нерва (парасимпатична регуляція) знижує тонус і скоротливість шлунка.

3. Запалення низького ступеня:

• Інфільтрація макрофагами, вивільнення цитокінів у стінці шлунка.

4. Гормональні зміни:

• Зниження секреції мотиліну й гастрину, які стимулюють моторику.

5. Механічні фактори:

• Затримка твердої їжі через слабкість антрального насоса (дистальний відділ шлунка).

Результат: Їжа залишається в шлунку довше норми (2–4 години для твердої їжі), викликаючи застій і симптоми.

Клінічні прояви

Симптоми гастропаразу варіюють за інтенсивністю:

1. Основні:

• Нудота (90% випадків): Часто ранкова або після їжі.
• Блювота: Неперетравленою їжею, іноді через кілька годин після прийому.
• Раннє насичення: Відчуття переповнення після невеликої порції.
• Біль у верхній частині живота: Тупий, періодичний.
• Здуття: Через затримку газів і їжі.

2. Супутні:

• Зниження апетиту, втрата ваги (особливо при тривалому перебігу).
• Печія або рефлюкс (через застій вмісту).
• Коливання рівня глюкози (у діабетиків).

3. Ускладнення:

• Безоари (щільні грудки їжі в шлунку).
• Дефіцит поживних речовин (вітамін B12, залізо).
• Езофагіт від рефлюксу.

Періодичність

Симптоми можуть загострюватися при стресі, інфекціях, вживанні жирної їжі чи гіперглікемії.

Діагностика

Гастропарез діагностується шляхом виключення органічних причин і підтвердження затримки спорожнення.

1. Клінічна оцінка:

• Анамнез: Діабет, операції, хронічні симптоми.
• Фізикальний огляд: Здуття, чутливість епігастрію.

2. Інструментальні методи:

• Сцинтиграфія шлунка (золотий стандарт):
  • Вживання радіоміченої їжі (яйця з технецієм-99).
  • Норма: <10% залишків через 4 години; гастропарез: >10%.
• Дихальний тест:
  • Вимірювання 13C у видихуваному повітрі після вживання маркованої їжі.
• Ендоскопія:
  • Виключення стенозу, виразок, пухлин; виявлення залишків їжі в шлунку.
• Манометрія:
  • Оцінка тиску в антральному відділі (знижена амплітуда скорочень).
• Електрогастрографія:
  • Виявлення аномальних електричних ритмів (<3 цикли/хв).

3. Лабораторні тести:

• Глюкоза, HbA1c (контроль діабету).
• Тиреоїдні гормони, антитіла при автоімунних станах.

Диференціальна діагностика

• Механічна обструкція (рак, стеноз воротаря).
• Функціональна диспепсія.
• Циклічний блювотний синдром.

Лікування

Лікування гастропаразу спрямоване на полегшення симптомів, покращення моторики й усунення причини.

1. Дієта:

• Дрібне харчування (5–6 разів на день, малі порції).
• Рідка їжа (супи, пюре) — легше евакуюється.
• Низький вміст жирів і клітковини (уповільнюють спорожнення).
• Уникнення алкоголю, газованих напоїв.

2. Медикаментозна терапія:

• Прокінетики:
  • Метоклопрамід (10 мг перед їжею): Стимулює моторику, але ризик побічних ефектів (паркінсонізм).
  • Домперидон (10–20 мг): Аналог метоклопраміду, без проникнення в ЦНС.
  • Еритроміцин (50–100 мг): Імітує мотилін, але ефект тимчасовий.
• Протиблювотні:
  • Ондансетрон (8 мг) для нудоти.
• Знеболювальні:
  • Спазмолітики (дротаверин) при болю.
• Контроль глюкози (у діабетиків):
  • Інсулін, моніторинг HbA1c.

3. Хірургічні методи (при рефрактерному перебігу):

• Стимуляція шлунка: Імплантація електростимулятора для нормалізації ритму.
• Пілоропластика: Розширення воротаря для полегшення відтоку.
• Гастростомія: Виведення зонда для годування.
• Резекція шлунка: Рідко, у крайніх випадках.

4. Альтернативні підходи:

• Акупунктура, ботулотоксин у воротар (спірна ефективність).

Прогноз

• При контрольованій причині (діабет): Симптоми можуть слабшати.
• Ідіопатичний: Хронічний перебіг із рецидивами.
• Ускладнення: Безоари, дефіцит харчування.

Клінічне значення

• Поширеність: 1–4% населення, частіше у жінок.
• Асоціація: 20–40% діабетиків із тривалим перебігом мають гастропарез.
• Вплив: Погіршення якості життя, труднощі з глікемічним контролем.

Цікаві особливості

• Термін “гастропарез” походить від грецьких слів gaster (шлунок) і paresis (параліч).
• Інтерстиціальні клітини Кахаля — ключовий патогенетичний фактор, їхня втрата необоротна.
• У жінок симптоми часто загострюються під час менструації через гормональні зміни.

Висновок

Гастропарез — це складний стан, що виникає через дисфункцію нервово-м’язового апарату шлунка, найчастіше пов’язаний із діабетом чи ідіопатичними причинами. Діагностика спирається на сцинтиграфію, а лікування — на дієту, прокінетики й корекцію причини. Хронічний перебіг вимагає комплексного підходу для полегшення симптомів і запобігання ускладнень.