Симптом Гійона

Від | 15.07.2025

Симптом Гійона – це клінічний менінгеальний знак, який використовується в неврологічній практиці для оцінки подразнення мозкових оболонок (менінг), що може бути пов’язане з такими станами, як менінгіт, субарахноїдальний крововилив або інші патології, що викликають запалення чи подразнення менінг. Цей симптом менш поширений у сучасній діагностиці порівняно з іншими менінгеальними знаками, такими як ригідність потиличних м’язів, симптоми Керніга чи Брудзинського, через його суб’єктивність і меншу специфічність. Проте він має історичне та клінічне значення, і його оцінка може бути корисною в певних клінічних контекстах.

Визначення симптому Гійона

Симптом Гійона проявляється як біль або дискомфорт при натисканні на очні яблука через підвищену чутливість, спричинену подразненням мозкових оболонок. Цей симптом був описаний французьким лікарем Жаном Луї Гійоном (Jean Louis Guillain) і асоціюється з менінгеальним подразненням, хоча його використання в сучасній медицині обмежене через суб’єктивність і складність інтерпретації.

Патофізіологія

Симптом Гійона виникає через подразнення больових рецепторів у мозкових оболонках, які іннервуються гілками трійчастого нерва (V черепний нерв), зокрема його очною гілкою. Запалення або подразнення менінг (наприклад, при менінгіті чи субарахноїдальному крововиливі) підвищує чутливість цих нервових закінчень. Натискання на очні яблука викликає механічне зміщення тканин, що передається до оболонок через зв’язки між очним яблуком, орбітою та прилеглими структурами черепа, такими як тверда мозкова оболонка. Це провокує біль, який є рефлекторною реакцією на подразнення.

Механізми, що лежать в основі симптому Гійона, включають:

  • Запалення менінг: При бактеріальному чи вірусному менінгіті запальний процес викликає набряк і гіперестезію оболонок.
  • Підвищення внутрішньочерепного тиску: Натискання на очі може посилювати біль у разі підвищення тиску в субарахноїдальному просторі.
  • Нейрогенна чутливість: Подразнення трійчастого нерва через запалення чи крововилив сприяє посиленій больовій реакції.

Техніка оцінки

Оцінка симптому Гійона проводиться з обережністю, оскільки маніпуляція з очима може бути дискомфортною для пацієнта і потребує коректного виконання:

  1. Підготовка: Пацієнта просять лежати або сидіти в зручному положенні. Лікар пояснює процедуру, щоб зменшити тривожність.
  2. Техніка: Лікар обережно натискає пальцями (зазвичай вказівним і середнім) на закриті повіки над очними яблуками. Тиск має бути легким і контрольованим, щоб уникнути травмування ока.
  3. Оцінка реакції: Позитивний симптом Гійона фіксується, якщо пацієнт відчуває виражений біль або дискомфорт під час натискання, що не відповідає нормальній чутливості. Пацієнт може скаржитися на гострий або пекучий біль, який відрізняється від звичайного дискомфорту при натисканні.
  4. Порівняння: Для оцінки симетричності симптом перевіряють на обох очах.

Важливо: Процедуру слід виконувати обережно, особливо у дітей або пацієнтів із супутніми захворюваннями очей (наприклад, глаукома), щоб уникнути ускладнень.

Клінічне значення

Симптом Гійона є одним із менінгеальних знаків і може вказувати на подразнення мозкових оболонок. Його основне значення полягає в допоміжній діагностиці таких станів:

  • Менінгіт: Бактеріальний (наприклад, викликаний Streptococcus pneumoniae чи Neisseria meningitidis), вірусний, грибковий або туберкульозний менінгіт.
  • Субарахноїдальний крововилив: Кров у субарахноїдальному просторі подразнює оболонки, викликаючи біль при натисканні на очі.
  • Інші стани: Підвищення внутрішньочерепного тиску (наприклад, при пухлинах мозку), менінгеальний карциноматоз або системні захворювання (саркоїдоз, системний червоний вовчак).

Симптом Гійона зазвичай оцінюється разом з іншими менінгеальними знаками, такими як:

  • Ригідність потиличних м’язів (утруднення згинання шиї вперед).
  • Симптом Керніга (біль при розгинанні ноги в коліні після згинання стегна).
  • Симптоми Брудзинського (рефлекторне згинання ніг при згинанні шиї або натисканні на лобкову ділянку).

Обмеження симптому Гійона

Симптом Гійона має кілька обмежень, які зменшують його діагностичну цінність у сучасній практиці:

  1. Суб’єктивність: Оцінка симптому залежить від скарг пацієнта, що ускладнює його інтерпретацію, особливо у дітей, літніх людей або пацієнтів зі зміненим психічним статусом.
  2. Низька специфічність: Біль при натисканні на очі може бути спричинений не лише менінгеальним подразненням, але й іншими станами, такими як глаукома, увеїт, мігрень або синусит.
  3. Ризик травмування: Неправильне виконання тесту може викликати дискомфорт або пошкодження очей, особливо у пацієнтів із супутньою патологією.
  4. Рідкісне використання: У сучасній медицині симптом Гійона поступається більш об’єктивним методам діагностики, таким як люмбальна пункція, КТ або МРТ, які надають точнішу інформацію про стан менінг.

Через ці обмеження симптом Гійона рідко використовується як основний діагностичний критерій, але може бути частиною комплексного неврологічного огляду.

Диференційна діагностика

Біль при натисканні на очні яблука може бути спричинений не лише менінгеальним подразненням, але й іншими станами. Диференційна діагностика включає:

  1. Очні патології:
  • Глаукома: Підвищення внутрішньоочного тиску може викликати біль при натисканні на очі.
  • Увеїт або іридоцикліт: Запалення передньої камери ока може імітувати симптом Гійона.
  • Орбітальний целюліт: Інфекція тканин орбіти може викликати локальний біль.
  1. Неврологічні стани:
  • Мігрень: Може супроводжуватися болем в очах, особливо при фотобоязні.
  • Підвищення внутрішньочерепного тиску: Наприклад, при гідроцефалії чи пухлинах мозку.
  1. Системні захворювання:
  • Синусит: Запалення приносових пазух може викликати біль, що іррадіює в очі.
  • Грип або інші вірусні інфекції: Загальна гіперестезія може імітувати менінгеальні симптоми.
  1. Психогенні причини: У рідкісних випадках біль може бути пов’язаний із психосоматичними розладами.

Для диференціації необхідна комплексна оцінка, включаючи анамнез, неврологічний огляд, офтальмологічне обстеження (наприклад, вимірювання внутрішньоочного тиску) та інструментальні методи (КТ, МРТ, люмбальна пункція).

Діагностичний контекст

Симптом Гійона оцінюється в поєднанні з іншими клінічними даними:

  • Анамнез: Наявність лихоманки, головного болю, фотобоязні, блювання або змін свідомості.
  • Інші менінгеальні знаки: Позитивні симптоми Керніга, Брудзинського або ригідність шиї підвищують імовірність менінгеального подразнення.
  • Інструментальні методи:
  • Люмбальна пункція: Аналіз спинномозкової рідини (СМР) для виявлення плеоцитозу, зниження глюкози чи підвищення білка.
  • КТ/МРТ: Для виключення крововиливів, пухлин або інших причин підвищення внутрішньочерепного тиску.
  • Лабораторні тести: Загальний аналіз крові, маркери запалення (С-реактивний білок, ШОЕ).

Лікування

Лікування залежить від основної причини симптому Гійона:

  • Бактеріальний менінгіт: Негайна антибіотикотерапія (цефтриаксон, ванкоміцин) і кортикостероїди (дексаметазон).
  • Вірусний менінгіт: Симптоматична терапія, за винятком герпетичного менінгіту (ацикловір).
  • Субарахноїдальний крововилив: Нейрохірургічна консультація, контроль тиску, профілактика вазоспазму (німодипін).
  • Очні патології: Лікування глаукоми (краплі для зниження внутрішньоочного тиску) або увеїту (кортикостероїди).

Прогноз

Прогноз залежить від етиології. Наприклад, бактеріальний менінгіт без своєчасного лікування може призвести до летальних наслідків, тоді як вірусний менінгіт зазвичай має сприятливий перебіг. Симптом Гійона сам по собі не впливає на прогноз, але його наявність сигналізує про необхідність термінової діагностики.

Висновок

Симптом Гійона є допоміжним менінгеальним знаком, який може вказувати на подразнення мозкових оболонок, але його використання обмежене через суб’єктивність і низьку специфічність. У сучасній практиці він поступається більш надійним методам діагностики, таким як люмбальна пункція чи нейровізуалізація. Проте в комплексі з іншими менінгеальними знаками він може допомогти запідозрити серйозні стани, такі як менінгіт чи субарахноїдальний крововилив. Клініцистам слід підходити до оцінки цього симптому з обережністю, враховуючи його обмеження та можливі альтернативні причини болю.