Гепатит

Від | 01.08.2025
0 Коментарів

Гепатит – це запальний процес у печінці, що може бути викликаний різними етіологічними факторами, включаючи віруси, токсини, аутоімунні процеси, метаболічні порушення та інші.

1. Визначення та класифікація

Гепатит (від грец. hepar – печінка, itis – запалення) – це запальний процес у паренхімі печінки, що призводить до ураження гепатоцитів, порушення функції органа та можливого розвитку ускладнень, таких як фіброз, цироз або гепатоцелюлярна карцинома. Гепатит поділяється на:

  • За перебігом:
  • Гострий: триває до 6 місяців, часто з вираженими симптомами.
  • Хронічний: триває понад 6 місяців, може бути малосимптомним.
  • За етіологією:
  • Вірусний (гепатити A, B, C, D, E, G та інші).
  • Токсичний (алкогольний, медикаментозний, хімічний).
  • Аутоімунний.
  • Метаболічний (неалкогольна жирова хвороба печінки, НАЖХП).
  • Ішемічний (шокова печінка).
  • Інфекційний невірусний (бактеріальний, паразитарний).
  • За морфологією:
  • Дифузний.
  • Осередковий.
  • З некрозом або без.

2. Етіологія

Гепатит може бути спричинений різними факторами, кожен з яких має специфічний механізм ураження печінки:

  1. Вірусний гепатит:
  • Гепатит A (HAV): фекально-оральний шлях, гострий перебіг, рідко хронізується.
  • Гепатит B (HBV): парентеральний шлях, гострий або хронічний, ризик цирозу та раку печінки.
  • Гепатит C (HCV): парентеральний шлях, часто хронізується (70–80%), високий ризик цирозу.
  • Гепатит D (HDV): ко-інфекція або суперінфекція з HBV, тяжкий перебіг.
  • Гепатит E (HEV): фекально-оральний шлях, небезпечний для вагітних.
  • Інші віруси (EBV, CMV, герпесвіруси).

2. Токсичний гепатит:

    • Алкоголь (хронічне вживання).
    • Ліки (парацетамол, ізоніазид, статини, антибіотики).
    • Хімічні речовини (афлатоксини, чотирихлористий вуглець).

    3. Аутоімунний гепатит:

      • Імунна агресія проти гепатоцитів, частіше у жінок, асоціюється з іншими аутоімунними захворюваннями.

      4. Метаболічний гепатит:

        • НАЖХП (стеатогепатит, пов’язаний з ожирінням, діабетом).
        • Хвороба Вільсона, гемохроматоз.

        5. Інші причини:

          • Ішемія (шок, серцева недостатність).
          • Паразитарні інфекції (ехінококоз, шистосомоз).
          • Бактеріальні інфекції (лептоспіроз, туберкульоз).

          3. Патогенез

          Патогенез гепатиту залежить від етіологічного фактора, але загальні механізми включають:

          1. Пошкодження гепатоцитів:
          • Пряма дія: віруси (HAV, HBV) або токсини (алкоголь, парацетамол) викликають некроз або апоптоз гепатоцитів.
          • Опосередкована дія: імунна відповідь (цитотоксичні Т-клітини, антитіла) атакує інфіковані або пошкоджені гепатоцити, як при HBV, HCV або аутоімунному гепатиті.

          2. Запальна реакція:

            • Вивільнення цитокінів (TNF-α, IL-1, IL-6) призводить до інфільтрації печінки лімфоцитами, макрофагами.
            • Активація зірчастих клітин печінки, що сприяє фіброзу.

            3. Порушення метаболізму:

              • Зниження синтезу білків (альбуміну, факторів згортання).
              • Порушення детоксикації (накопичення білірубіну, аміаку).

              4. Прогресування до фіброзу та цирозу:

                • Хронічне запалення активує фіброгенез, відкладення колагену.
                • Формування цирозу змінює архітектоніку печінки, призводячи до портальної гіпертензії.

                5. Ускладнення:

                  • Гепатоцелюлярна карцинома (особливо при HBV, HCV).
                  • Печінкова недостатність (гостра або хронічна).

                  4. Морфологічні зміни

                  Морфологічна картина залежить від типу гепатиту та його перебігу:

                  • Гострий гепатит:
                  • Макроскопічно: печінка збільшена, м’яка, з гладкою поверхнею, можливі крововиливи.
                  • Мікроскопічно:
                    • Некроз гепатоцитів (осередковий, зональний або масивний).
                    • Балонна дистрофія гепатоцитів.
                    • Лімфоцитарна інфільтрація портальних трактів.
                    • Жовчні пробки в канальцях (холестаз).
                    • Активація клітин Купфера.
                  • Хронічний гепатит:
                  • Макроскопічно: печінка може бути нормального розміру або зменшена при цирозі, поверхня зерниста.
                  • Мікроскопічно:
                    • Фіброз портальних трактів.
                    • Лімфоцитарна інфільтрація.
                    • П’єсмеал-некроз (пошкодження гепатоцитів на межі портальних трактів).
                    • Формування вузлів регенерації при цирозі.
                  • Специфічні зміни:
                  • Алкогольний гепатит: жировий стеатоз, тільця Маллорі.
                  • Аутоімунний гепатит: плазмоцитарна інфільтрація.
                  • Вірусний гепатит: специфічні включення (наприклад, тільця Каунсільмена при HAV).

                  5. Клінічні прояви

                  Клінічна картина залежить від типу та тяжкості гепатиту:

                  • Гострий гепатит:
                  • Загальні симптоми: слабкість, лихоманка, втрата апетиту, нудота.
                  • Жовтяниця: підвищення рівня білірубіну, пожовтіння шкіри, склер, темна сеча, світлий кал.
                  • Гепатомегалія: збільшення печінки, болючість при пальпації.
                  • Лабораторні зміни: підвищення АЛТ, АСТ, білірубіну, лужної фосфатази.
                  • Тяжкі форми: фульмінантний гепатит з печінковою енцефалопатією, коагулопатією.
                  • Хронічний гепатит:
                  • Часто безсимптомний або з мінімальними проявами (втома, дискомфорт у правому підребер’ї).
                  • Прогресування до цирозу: асцит, варикоз вен стравоходу, спленомегалія.
                  • Ознаки печінкової недостатності: енцефалопатія, кровотечі, гіпопротеїнемія.
                  • Специфічні прояви:
                  • Гепатит A: гострий початок, швидке одужання.
                  • Гепатит B, C: хронізація, ризик гепатокарциноми.
                  • Аутоімунний гепатит: позапечінкові прояви (артралгії, висип).

                  6. Діагностика

                  Діагностика гепатиту базується на комплексному підході:

                  1. Анамнез і клінічний огляд:
                  • Виявлення факторів ризику (контакт із хворими, переливання крові, вживання алкоголю, ліки).
                  • Оцінка симптомів (жовтяниця, гепатомегалія).

                  2. Лабораторні методи:

                    • Біохімічний аналіз:
                      • Підвищення АЛТ, АСТ (маркери ураження гепатоцитів).
                      • Підвищення білірубіну (прямий/непрямий), лужної фосфатази.
                      • Зниження альбуміну, протромбінового індексу при тяжкому ураженні.
                    • Серологічні тести:
                      • HAV: IgM anti-HAV (гострий), IgG anti-HAV (перенесений).
                      • HBV: HBsAg, anti-HBc, HBV-ДНК.
                      • HCV: anti-HCV, HCV-РНК.
                      • HDV: anti-HDV, HDV-РНК.
                      • HEV: anti-HEV IgM.
                    • Аутоімунні маркери: ANA, SMA, anti-LKM1, підвищений IgG.
                    • Метаболічні маркери: церулоплазмін (хвороба Вільсона), феритин (гемохроматоз).

                    3. Інструментальні методи:

                      • УЗД печінки: гепатомегалія, стеатоз, ознаки цирозу.
                      • Еластографія: оцінка ступеня фіброзу (FibroScan).
                      • КТ/МРТ: для виключення пухлин, абсцесів.
                      • Біопсія печінки: золоти стандарт для оцінки ступеня запалення та фіброзу.

                      4. Диференційна діагностика:

                        • Відмінність від інших причин ураження печінки (холестаз, пухлини, серцева недостатність).
                        • Виключення мононуклеозу, цитомегаловірусної інфекції.

                        7. Лікування

                        Лікування гепатиту залежить від етіології та тяжкості:

                        1. Гострий вірусний гепатит:
                        • Гепатит A, E: підтримуюча терапія (регідратація, дієта №5), зазвичай самовиліковується.
                        • Гепатит B: антивірусні препарати (ентекавір, тенофовір) при тяжкому перебігу.
                        • Гепатит C: прямі антивірусні препарати (софосбувір, даклатасвір) навіть у гострій фазі.

                        2. Хронічний вірусний гепатит:

                          • HBV: тенофовір, ентекавір для пригнічення реплікації вірусу.
                          • HCV: комбінації прямих антивірусних препаратів (софосбувір/велпатасвір), ефективність >95%.
                          • HDV: пегільований інтерферон-α, ефективність обмежена.

                          3. Аутоімунний гепатит:

                            • Кортикостероїди (преднізолон).
                            • Імуносупресанти (азатіоприн).
                            • Моніторинг ремісії за рівнем IgG та АЛТ.

                            4. Токсичний гепатит:

                              • Усунення токсичного фактора (алкоголь, ліки).
                              • Антидоти (N-ацетилцистеїн при отруєнні парацетамолом).
                              • Гепатопротектори (ефективність спірна).

                              5. Метаболічний гепатит:

                                • Корекція ожиріння, діабету.
                                • Специфічна терапія (пеніциламін при хворобі Вільсона, флеботомії при гемохроматозі).

                                6. Ускладнення:

                                  • При цирозі: діуретики, бета-блокатори, трансплантація печінки.
                                  • При фульмінантному гепатиті: інтенсивна терапія, трансплантація.

                                  8. Ускладнення

                                  • Гострі: фульмінантна печінкова недостатність, коагулопатія, енцефалопатія.
                                  • Хронічні:
                                  • Фіброз і цироз.
                                  • Гепатоцелюлярна карцинома (особливо при HBV, HCV).
                                  • Портальна гіпертензія, асцит, кровотечі з варикозних вен.

                                  9. Профілактика

                                  • Вірусний гепатит:
                                  • Вакцинація проти HAV, HBV.
                                  • Скринінг донорської крові.
                                  • Безпечні медичні процедури, стерилізація інструментів.
                                  • Гігієна (для HAV, HEV).
                                  • Токсичний гепатит:
                                  • Обмеження алкоголю, контроль за прийомом ліків.
                                  • Метаболічний гепатит:
                                  • Здоровий спосіб життя, контроль ваги.
                                  • Аутоімунний гепатит:
                                  • Раннє виявлення аутоімунних маркерів.

                                  10. Значення в медицині

                                  Гепатит є однією з основних причин захворюваності та смертності від хвороб печінки у світі. Вірусні гепатити B і C становлять глобальну проблему через їхній потенціал до хронізації та онкогенезу. Сучасні досягнення в антивірусній терапії (особливо для HCV) значно покращили прогноз, але доступ до лікування залишається обмеженим у багатьох країнах. Раннє виявлення, профілактика та контроль супутніх станів є ключовими для зменшення тягаря захворювання.

                                  Переглядів: 5