Восьма пара черепно-мозкових нервів — присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis)

Від | 25.02.2025

Восьма пара черепно-мозкових нервів — присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis, VIII)

Походження

Присінково-завитковий нерв є виключно чутливим і складається з двох окремих функціональних компонентів, кожен із яких має власні ядра в мозковому стовбурі:

  1. Завиткова (слухова) частина (pars cochlearis):
  • Починається від спірального ганглія (ganglion spirale) у завитці (cochlea) внутрішнього вуха, де розташовані біполярні нейрони, що сприймають звукові коливання через волоскові клітини кортиєвого органа.
  • Центральні відростки цих нейронів прямують до завиткових ядер (nuclei cochleares) — дорсального і вентрального, розташованих на межі мосту (pons) і довгастого мозку.
  1. Присінкова (вестибулярна) частина (pars vestibularis):
  • Починається від вестибулярного ганглія (ganglion vestibulare, або ганглій Скарпи), розташованого у внутрішньому вусі, де нейрони отримують сигнали від волоскових клітин отолітових органів (маточки й мішечка) і півколових каналів.
  • Центральні відростки прямують до вестибулярних ядер (nuclei vestibulares) — чотирьох ядер (верхнє, нижнє, медіальне, латеральне), розташованих у мосту й довгастому мозку під дном четвертого шлуночка.

Ці ядра отримують вхідні сигнали від внутрішнього вуха й передають їх до кори мозку, мозочка та спинного мозку для обробки слухової інформації та регуляції рівноваги.

Шлях

Присінково-завитковий нерв виходить із мозкового стовбура в мостомозочковому куті (angulus pontocerebellaris), на межі між мостом і довгастим мозком, поруч із лицевим нервом (VII). Він складається з двох частин — завиткової і присінкової, які об’єднуються в один стовбур перед виходом.

Після формування нерв прямує через внутрішній слуховий прохід (meatus acusticus internus) у скроневій кістці разом із лицевим нервом (VII) і лабіринтною артерією. Усередині проходу нерв поділяється на:

  • Завиткову частину, яка входить у завитку через спіральний ганглій.
  • Присінкову частину, яка розгалужується до півколових каналів, маточки й мішечка через вестибулярний ганглій.

Від ядер у мозковому стовбурі інформація розподіляється:

  • Слуховий шлях: Від завиткових ядер через нижні горбки чотиригорбкового тіла до медіального колінчастого тіла таламуса, а потім до слухової кори (поле 41–42 за Бродманом у скроневій долі).
  • Вестибулярний шлях: Від вестибулярних ядер до мозочка, спинного мозку (через вестибуло-спінальний тракт), окорухових ядер (III, IV, VI через медіальний поздовжній пучок) і кори для підтримки рівноваги й координації.

Функція

Присінково-завитковий нерв має дві чутливі функції:

  1. Слух (завиткова частина):
  • Сприймає звукові хвилі, які перетворюються на нервові імпульси в кортиєвому органі завитки. Відповідає за слухове сприйняття — від гучності до розпізнавання мови.
  1. Рівновага (присінкова частина):
  • Забезпечує відчуття положення голови в просторі (статична рівновага через отоліти) та сприйняття обертальних рухів (динамічна рівновага через півколові канали). Регулює координацію рухів і положення тіла.

Анатомічні особливості

  • Два в одному: Хоча нерв вважається єдиною парою, він фактично об’єднує два функціонально різні нерви з окремими гангліями та ядрами.
  • Периферичний початок: Чутливі нейрони розташовані у внутрішньому вусі, а не в ЦНС, що робить його схожим на нюховий (I) і зоровий (II) нерви.
  • Короткий шлях: Від вуха до мозку нерв має довжину лише 2–3 см, але його центральні зв’язки дуже розгалужені.
  • Оболонки: Як частина ЦНС, він оточений мозковими оболонками до виходу з черепа.

Клінічне значення

  • Тестування:
  • Слух: Перевірка шепітом, камертоном (тести Рінне й Вебера), аудіометрія.
  • Рівновага: Тести на координацію (пальце-носова проба), перевірка ністагму (мимовільних рухів очей), стояння з закритими очима (проба Ромберга).
  • Патології:
  • Глухота: Сенсоневральна втрата слуху через ураження завитки чи нерва (шум, інфекції, травми).
  • Шум у вухах (тиннітус): Подразнення завиткової частини (наприклад, при хворобі Меньєра).
  • Запаморочення: Ураження вестибулярної частини викликає вертиго, нудоту, порушення рівноваги (вестибулярний неврит, лабіринтит).
  • Акустична невринома: Пухлина в мостомозочковому куті, що здавлює VIII (і часто VII) нерв, призводячи до втрати слуху, шуму у вухах і проблем із рівновагою.
  • Діагностика: МРТ для виявлення пухлин, аудіометрія й вестибулометрія для оцінки функцій.

Цікаві факти

  • Назва “vestibulocochlearis” відображає його подвійну роль: “vestibulum” (присінок) для рівноваги, “cochlea” (завитка) для слуху.
  • Вестибулярна система VIII нерва пов’язана з рефлексом “око-голова” (вестибуло-окулярний рефлекс), який стабілізує погляд під час руху.
  • Ураження нерва може викликати “морську хворобу” через порушення сприйняття руху.

Таким чином, присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis) — це унікальна чутлива структура, яка об’єднує слух і рівновагу, забезпечуючи нашу здатність чути світ і орієнтуватися в ньому!