Розділ: Діагностика (68 публікацій)

Симптом Фуа — Тевенара

Симптом Фуа — Тевенара проявляється як втрата рівноваги у вертикальному положенні при легкому поштовху в будь-яку сторону. Пацієнт, стоячи з закритими або відкритими очима (наприклад, у позі Ромберга), не здатен утримати стійкість, якщо лікар злегка штовхає його в груди, спину чи бік. Ця нестабільність є специфічною ознакою порушення координації, що вказує на дисфункцію мозочка. Симптом названий на честь французьких неврологів Шарля Фуа (Charles Foix) і Андре Тевенара (André Thévenard), які внесли значний вклад у вивчення […]

Симптом Вестфаля (Westphal’s sign)

Симптом Вестфаля (Westphal’s sign) — це неврологічна ознака, що вказує на ураження верхнього моторного нейрона в кортикоспінальному (пірамідному) шляху центральної нервової системи (ЦНС). Його описав німецький невролог Карл Фрідріх Отто Вестфаль (Carl Friedrich Otto Westphal) у 1875 році як прояв патологічної зміни м’язового тонусу та рефлексів, зокрема відсутність колінного рефлексу (пателлярного рефлексу) за умов спастичності чи інших ознак пірамідної недостатності. Симптом Вестфаля має кілька інтерпретацій залежно від контексту, але найчастіше асоціюється з оцінкою сухожильних рефлексів. […]

Симптом Жуковського (Zhukovsky’s sign)

Симптом Жуковського (Zhukovsky’s sign) — це патологічний рефлекс, що належить до групи пірамідних симптомів і вказує на ураження верхнього моторного нейрона в кортикоспінальному (пірамідному) шляху центральної нервової системи (ЦНС). Його описав український невролог Микола Жуковський (роки життя точно невідомі, але діяльність припадає на початок XX століття) як ознаку пірамідної недостатності, що проявляється на кисті. Симптом схожий за своїм значенням на симптом Россолімо, але локалізований на верхній кінцівці, а не на стопі. Механізм виникнення Симптом Жуковського […]

Симптом Россолімо (Rossolimo’s sign)

Симптом Россолімо (Rossolimo’s sign) — це патологічний рефлекс, що належить до групи пірамідних симптомів і вказує на ураження верхнього моторного нейрона в кортикоспінальному (пірамідному) шляху центральної нервової системи (ЦНС). Його описав російський невролог Григорій Іванович Россолімо в 1900 році як специфічну ознаку пірамідної недостатності, яка проявляється на стопі. Цей симптом менш відомий, ніж Бабінського, але є важливим для комплексної оцінки неврологічного статусу. Механізм виникнення Симптом Россолімо виникає через порушення інгібіторного контролю верхнього моторного нейрона над […]

Симптом Шеффера (Schaeffer’s sign)

Симптом Шеффера (Schaeffer’s sign) — це патологічний рефлекс, який належить до групи пірамідних симптомів і вказує на ураження верхнього моторного нейрона в кортикоспінальному (пірамідному) шляху центральної нервової системи (ЦНС). Його описав американський невролог Морріс Шеффер (Morris Schaeffer) як один із варіантів оцінки пірамідної недостатності, подібний до симптомів Бабінського, Оппенгейма та Гордона. Механізм виникнення Симптом Шеффера виникає через порушення інгібіторного контролю верхнього моторного нейрона над спинними рефлекторними дугами, що є характерним для ураження пірамідного шляху. У […]

Симптом Гордона (Gordon’s sign)

Симптом Гордона (Gordon’s sign) — це патологічний рефлекс, який належить до групи пірамідних симптомів і вказує на ураження верхнього моторного нейрона в кортикоспінальному (пірамідному) шляху центральної нервової системи (ЦНС). Його описав американський невролог Альфред Гордон (Alfred Gordon) на початку XX століття як альтернативний метод оцінки пірамідної недостатності, подібний до симптому Бабінського. Механізм виникнення Симптом Гордона виникає через порушення інгібіторного контролю верхнього моторного нейрона над спинними рефлекторними дугами, що є характерним для ураження пірамідного шляху. У […]

Симптом Оппенгейма (Oppenheim’s sign)

Симптом Оппенгейма (Oppenheim’s sign) — це патологічний рефлекс, який, подібно до симптому Бабінського, вказує на ураження (кортикоспінального тракту) в центральній нервовій системі (ЦНС). Його описав німецький невролог Герман Оппенгейм у 1902 році як альтернативний метод для виявлення порушення функції верхнього моторного нейрона. Механізм виникнення Симптом Оппенгейма виникає через втрату інгібіторного контролю верхнього моторного нейрона над спинними рефлекторними дугами, що є наслідком ураження пірамідного шляху. У нормі: При ураженні пірамідного шляху (наприклад, через інсульт, травму чи […]

Симптом Бабінського (Babinski’s sign)

Симптом Бабінського (Babinski’s sign) — це патологічний рефлекс, що вказує на ураження пірамідного шляху (кортикоспінального тракту) в центральній нервовій системі (ЦНС). Його описав французький невролог Жозеф Бабінський у 1896 році, і він вважається одним із ключових неврологічних ознак для оцінки функції верхнього моторного нейрона. Механізм виникнення Симптом Бабінського є проявом порушення іннервації м’язів стопи через ураження пірамідного шляху — основного шляху, що передає сигнали від моторної кори головного мозку до спинного мозку. У нормі: При […]

Симптом Брудзинського (Brudzinski’s sign)

Симптом Брудзинського (Brudzinski’s sign) — це клінічна ознака, що вказує на подразнення менінгеальних оболонок центральної нервової системи (ЦНС), найчастіше асоційована з менінгітом або субарахноїдальним крововиливом. Він був описаний польським лікарем Юзефом Брудзинським на початку XX століття і включає кілька варіантів, кожен із яких відображає рефлекторну реакцію м’язів на подразнення оболонок. Механізм виникнення Симптом Брудзинського ґрунтується на рефлекторному спазмі м’язів, викликаному подразненням менінгеальних оболонок (павутинної та м’якої) і спинномозкових корінців у субарахноїдальному просторі. При запальних (менінгіт) […]

Симптом Керніга (Kernig’s sign)

Симптом Керніга (Kernig’s sign) — це клінічна ознака, що використовується для діагностики подразнення менінгеальних оболонок, найчастіше при менінгіті, субарахноїдальному крововиливі чи інших станах, що впливають на центральну нервову систему (ЦНС). Він був описаний російським невропатологом Володимиром Кернігом у кінці XIX століття. Механізм виникнення Симптом Керніга пов’язаний із рефлекторним напруженням м’язів задньої поверхні стегна (переважно m. biceps femoris, m. semitendinosus, m. semimembranosus) через подразнення менінгеальних оболонок і спинномозкових корінців у субарахноїдальному просторі. При запаленні чи крововиливі […]