Розділ: Глосарій (174 публікацій)

Менінгоцеле

Менінгоцеле — це вроджена аномалія розвитку, що є однією з форм спинномозкової грижі (spina bifida). Визначення та патогенез Менінгоцеле — це дефект закриття нервової трубки, при якому через незрощення дужок хребців (spina bifida) відбувається випинання мозкових оболонок (зазвичай тільки павутинної та твердої), заповнених спинномозковою рідиною (СМР), у вигляді мішка. На відміну від менінгомієлоцеле, при менінгоцеле… Читати далі »

Енцефаліт

Енцефаліт — це гостре або хронічне запалення речовини головного мозку, яке найчастіше має інфекційну природу, але може бути також аутоімунним чи постінфекційним. Визначення та патогенез Енцефаліт — це запальний процес паренхіми мозку, який зазвичай супроводжується дифузним або вогнищевим ураженням нейронів, глії та судин. На відміну від менінгіту, де запалення обмежується оболонками, енцефаліт вражає саму тканину… Читати далі »

Менінгіт

Визначення та патогенез Менінгіт — це запальний процес у мозкових оболонках (лептоменінкси: павутинна та м’яка оболонки), що найчастіше виникає через інфекційні агенти, які проникають у субарахноїдальний простір. Основні шляхи інфікування: Запалення призводить до порушення бар’єру гематоенцефалітичного бар’єру, ексудації в субарахноїдальний простір, підвищення внутрішньочерепного тиску та подразнення нервових структур. При бактеріальному менінгіті гнійний ексудат може спричинити… Читати далі »

Задній мозок (rhombencephalon)

Задній мозок (лат. rhombencephalon) — це одна з трьох первинних частин головного мозку, що формуються на ранніх стадіях ембріонального розвитку нервової трубки, поряд із переднім (prosencephalon) і середнім мозком (mesencephalon). У процесі розвитку задній мозок диференціюється в дві основні структури: мозочок (cerebellum) і довгастий мозок із мостом (разом їх називають myelencephalon і metencephalon). Ці структури… Читати далі »

Турецьке сідло (sella turcica)

Турецьке сідло (лат. sella turcica) — це анатомічна структура в основі черепа, розташована в клиноподібній кістці (os sphenoidale). Воно отримало свою назву через схожість із сідлом, яке використовували вершники в Османській імперії. Турецьке сідло є важливим утворенням, оскільки в ньому розміщується гіпофіз (hypophysis), ендокринна залоза, що регулює численні функції організму. Розглянемо його докладно. Анатомія Турецьке… Читати далі »

Сильвієв водопровід (aqueductus cerebri)

Сильвієв водопровід (лат. aqueductus cerebri, також відомий як мозковий водопровід) — це вузький канал у середньому мозку (mesencephalon), який з’єднує третій шлуночок (у проміжному мозку) із четвертим шлуночком (у задньому мозку). Він відіграє ключову роль у циркуляції спинномозкової рідини (СМР) у центральній нервовій системі (ЦНС). Названий на честь анатома XVII століття Франсуа Сильвія (Франциска Сильвіуса),… Читати далі »

Середній мозок (mesencephalon)

Середній мозок (лат. mesencephalon) — це одна з трьох первинних частин головного мозку, що формуються на ранніх стадіях ембріонального розвитку нервової трубки (поряд із переднім і заднім мозком). У зрілому стані він є найменшою за розміром частиною мозку, але відіграє ключову роль у регуляції рухів, обробці сенсорної інформації та підтримці базових функцій. Середній мозок розташований… Читати далі »

Передній мозок (prosencephalon)

Передній мозок (лат. prosencephalon) — це одна з трьох первинних частин головного мозку, що формуються під час ембріонального розвитку нервової трубки у хребетних, зокрема людини. На ранніх стадіях розвитку (приблизно 3–4 тижні ембріогенезу) нервова трубка поділяється на передній мозок, середній мозок (mesencephalon) і задній мозок (rhombencephalon). Передній мозок згодом диференціюється в складніші структури, які становлять… Читати далі »

Інсульт

Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, яке призводить до раптової втрати функцій мозку через недостатнє постачання кисню та поживних речовин до його ділянок. Це одна з провідних причин смертності та інвалідності у світі. Інсульт поділяють на два основні типи: ішемічний (блокування судини) та геморагічний (крововилив), кожен із яких має свої причини, механізми та наслідки.… Читати далі »

Фагоцити центральної нервової системи

Фагоцити центральної нервової системи (ЦНС) — це клітини, які виконують функцію фагоцитозу, тобто поглинання та знищення патогенів, уламків клітин, мертвих нейронів або інших чужорідних частинок у мозку та спинному мозку. У ЦНС основними фагоцитами є мікроглія, хоча в певних умовах до цього процесу можуть залучатися й інші клітини, такі як астроцити чи периферичні макрофаги (за… Читати далі »