Артеріальна гіпертензія (АГ), або гіпертонічна хвороба, — це хронічне захворювання, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску (АТ) вище нормальних значень (≥130/80 мм рт. ст. за сучасними рекомендаціями, наприклад, ACC/AHA 2017, або ≥140/90 мм рт. ст. за європейськими настановами ESC/ESH 2018). 1. Патогенез артеріальної гіпертензії АГ є багатофакторним захворюванням, у розвитку якого беруть участь генетичні, нейрогуморальні,… Читати далі »
Атеросклероз — це хронічне захворювання, яке характеризується ураженням артерій через накопичення атеросклеротичних бляшок у їхніх стінках, що призводить до звуження просвіту судин, порушення кровотоку та потенційних ускладнень, таких як ішемічна хвороба серця, інсульт чи ураження периферичних артерій. 1. Патогенез атеросклерозу Атеросклероз є складним багатофакторним процесом, який розвивається десятиліттями. Основні етапи його розвитку: Основні фактори ризику… Читати далі »
Кровоносні судини — це складна мережа трубчастих структур, які забезпечують транспорт крові по організму, підтримуючи гомеостаз і забезпечуючи тканини киснем, поживними речовинами та видаленням продуктів обміну. Їхня структура адаптована до функцій, які вони виконують, і варіює залежно від типу судини: артерії, вени чи капіляри. Загальна структура стінки кровоносних судин Більшість кровоносних судин (за винятком капілярів)… Читати далі »
Велике коло кровообігу, або системне коло кровообігу, є ключовим компонентом серцево-судинної системи, що забезпечує доставку кисню, поживних речовин і гормонів до всіх тканин організму, а також видалення продуктів обміну, таких як вуглекислий газ і метаболіти. 1. Анатомія великого кола кровообігу Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку серця, звідки артеріальна кров надходить в аорту, і… Читати далі »
Мале коло кровообігу, також відоме як легеневе коло кровообігу, є критично важливим компонентом серцево-судинної системи, що забезпечує оксигенацію крові та видалення вуглекислого газу. 1. Анатомія малого кола кровообігу Мале коло кровообігу починається в правому шлуночку серця і завершується в лівому передсерді. Його основна функція — транспортування венозної крові до легень для газообміну та повернення артеріальної… Читати далі »
Синусовий вузол (синоатріальний вузол, СА-вузол) є ключовим компонентом провідної системи серця, який відіграє центральну роль у регуляції серцевого ритму. 1. Анатомія синусового вузла Синусовий вузол розташований у верхній частині правого передсердя, поблизу місця впадіння верхньої порожнистої вени, у субепікардіальній зоні. Анатомічно він має наступні характеристики: 2. Фізіологія синусового вузла Синусовий вузол є первинним пейсмейкером серця,… Читати далі »
Симптом Мацкевича є одним із діагностичних неврологічних тестів, який використовується для виявлення подразнення або ураження бедренного нерва (n. femoralis). Цей симптом відноситься до так званих симптомів натяження, які допомагають оцінити стан периферичних нервів або їх корінців при різних патологіях, зокрема захворюваннях хребта, невропатіях чи компресійних синдромах. Опис симптому Симптом Мацкевича проявляється посиленням болю в області… Читати далі »
Аутоімунний тиреоїдит Хашимото (АТХ), також відомий як хронічний лімфоцитарний тиреоїдит, є найпоширенішою причиною гіпотиреозу в країнах із достатнім йодним забезпеченням. Це аутоімунне захворювання, при якому імунна система атакує щитоподібну залозу, що призводить до її запалення, поступового руйнування та зниження функції. 1. Етіологія АТХ є багатофакторним захворюванням, що розвивається внаслідок взаємодії генетичних, екологічних та імунологічних факторів.… Читати далі »
Класифікація Джелла і Кумбса (Gell and Coombs) — це фундаментальна система, запропонована в 1963 році британськими імунологами Філіпом Джеллом і Робіном Кумбсом, для категоризації реакцій гіперчутливості (алергічних і аутоімунних реакцій), що базується на імунологічних механізмах, які їх спричиняють. Ця класифікація поділяє реакції гіперчутливості на чотири основні типи (I–IV), залежно від залучених компонентів імунної системи та… Читати далі »
Хвороба Аддісона, або первинна надниркова недостатність, є рідкісним ендокринним захворюванням, що характеризується хронічним дефіцитом кортизолу, альдостерону та, меншою мірою, андрогенів через ураження кори надниркових залоз. 1. Етиологія Хвороба Аддісона виникає внаслідок двобічного ураження кори надниркових залоз, що призводить до порушення синтезу глюкокортикоїдів (кортизол), мінералокортикоїдів (альдостерон) і надниркових андрогенів (дегідроепіандростерон, DHEA). Основні причини: Хвороба Аддісона частіше… Читати далі »