Розділ: Глосарій (370 публікацій)

Восьма пара черепно-мозкових нервів — присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis)

Восьма пара черепно-мозкових нервів — присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis, VIII) Походження Присінково-завитковий нерв є виключно чутливим і складається з двох окремих функціональних компонентів, кожен із яких має власні ядра в мозковому стовбурі: Ці ядра отримують вхідні сигнали від внутрішнього вуха й передають їх до кори мозку, мозочка та спинного мозку для обробки слухової інформації та регуляції рівноваги. Шлях Присінково-завитковий нерв виходить із мозкового стовбура в мостомозочковому куті (angulus pontocerebellaris), на межі між мостом і довгастим […]

Сьома пара черепно-мозкових нервів — лицевого нерва (Nervus facialis)

Сьома пара черепно-мозкових нервів — лицевого нерва (Nervus facialis, VII) Походження Лицевий нерв є змішаним нервом із кількома функціональними компонентами, які беруть початок у різних ядрах у мосту (pons): Ці ядра отримують сигнали від кори головного мозку (моторна кора для рухів, лімбічна система для емоцій), мозочка та трійчастого нерва (для рефлексів). Шлях Лицевий нерв виходить із мозкового стовбура на межі між мостом і довгастим мозком, у мостомозочковому куті (angulus pontocerebellaris), поруч із присінково-завитковим нервом (VIII). […]

Шоста пара черепно-мозкових нервів — відвідний нерв (Nervus abducens)

Шоста пара черепно-мозкових нервів — відвідний нерв (Nervus abducens, VI) Походження Відвідний нерв бере початок у мосту (pons), а саме в ядрі відвідного нерва (nucleus nervi abducentis). Це ядро розташоване в нижній частині мосту, поблизу середньої лінії, у сірій речовині над дном четвертого шлуночка (fossa rhomboidea), у так званій лицевій горбистості (colliculus facialis). Ця горбистість утворена не лише ядром VI нерва, а й волокнами лицевого нерва (VII), які огинають ядро відвідного нерва, формуючи внутрішнє коліно […]

П’ята пара черепно-мозкових нервів — трійчастий нерв (Nervus trigeminus)

П’ята пара черепно-мозкових нервів — трійчастий нерв (Nervus trigeminus, V) Походження Трійчастий нерв є найбільшим черепно-мозковим нервом і бере початок у кількох ядрах, розташованих у різних частинах мозкового стовбура: Таким чином, трійчастий нерв є змішаним — має як чутливі, так і рухові компоненти, що координуються цими ядрами. Шлях Трійчастий нерв виходить із бічної поверхні мосту (pons) у вигляді двох корінців: Після виходу з мосту нерв утворює трійчастий ганглій (ganglion trigeminale), або півмісяцевий ганглій, який розташований […]

Четверта пара черепно-мозкових нервів — блоковий нерв (Nervus trochlearis)

Четверта пара черепно-мозкових нервів — блоковий нерв (Nervus trochlearis, IV) Походження Блоковий нерв бере початок у середньому мозку (mesencephalon), а саме в ядрі блокового нерва (nucleus nervi trochlearis). Це невелике ядро розташоване в сірій речовині навколо сильвієвого водопроводу (aquaeductus cerebri), трохи нижче ядра окорухового нерва (III), на рівні нижніх горбків чотиригорбкового тіла. Ядро отримує сигнали від кори головного мозку, мозочка та вестибулярної системи для координації рухів ока. Унікальною особливістю блокового нерва є те, що його […]

Третя пара черепно-мозкових нервів — окоруховий нерв (Nervus oculomotorius)

Третя пара черепно-мозкових нервів — окоруховий нерв (Nervus oculomotorius, III) Походження Окоруховий нерв бере початок у середньому мозку (mesencephalon), а саме в двох ядрах, розташованих у сірій речовині навколо сильвієвого водопроводу (aquaeductus cerebri) на рівні верхніх горбків чотиригорбкового тіла: Ці ядра отримують сигнали від кори головного мозку (зокрема, від премоторної зони), мозочка та вестибулярної системи, координуючи рухи ока та реакцію зіниці. Шлях Окоруховий нерв виходить із середнього мозку на його вентральній поверхні, в міжніжковій ямці […]

Друга пара черепно-мозкових нервів — зоровий нерв (Nervus opticus)

Друга пара черепно-мозкових нервів — зоровий нерв (Nervus opticus, II) Походження Зоровий нерв бере початок у сітківці ока (retina), яка є світлочутливим шаром, розташованим у задній частині очного яблука. Сітківка містить фоторецепторні клітини — палички (відповідальні за сприйняття світла в умовах низької освітленості) і колбочки (відповідальні за кольоровий зір і гостроту). Ці клітини передають сигнали через біполярні нейрони до гангліозних клітин, аксони яких і формують зоровий нерв. На відміну від більшості черепно-мозкових нервів, зоровий нерв […]

Перша пара черепно-мозкових нервів — нюховий нерв (Nervus olfactorius)

Перша пара черепно-мозкових нервів — нюховий нерв (Nervus olfactorius, I) Походження Нюховий нерв бере початок у верхній частині носової порожнини, а саме в слизовій оболонці нюхової ділянки (regio olfactoria), яка розташована на верхній носовій раковині, частині носової перегородки та склепінні носової порожнини. Тут знаходяться спеціалізовані нюхові рецепторні клітини — біполярні нейрони, які є первинними чутливими клітинами. Ці клітини мають війки, що контактують із молекулами odorant’ів (речовин, які ми сприймаємо як запахи) у слизу носової порожнини. […]

Симптом Гофмана (Hoffmann’s sign)

Симптом Гофмана (Hoffmann’s sign). Це неврологічний рефлекс, який використовується для оцінки ураження верхнього мотонейрона, зокрема кортикоспінального (пірамідного) шляху, і часто розглядається як аналог симптому Бабінського для верхніх кінцівок. Симптом був описаний німецьким неврологом Йоганном Гофманом (Johann Hoffmann) на початку XX століття. Симптом Гофмана проявляється як мимовільне згинання великого пальця руки та/або інших пальців у відповідь на різке подразнення нігтьової фаланги середнього чи вказівного пальця. Він є патологічним рефлексом, що вказує на порушення гальмівного контролю пірамідного […]

Симптом Лермітта (Lhermitte’s sign)

Симптом Лермітта (Lhermitte’s sign). Цей симптом є важливим неврологічним проявом, який часто асоціюється з ураженням задніх стовпів спинного мозку, особливо в шийному відділі. Він був названий на честь французького невролога Жана Лермітта (Jean Lhermitte), який описав його в 1924 році, хоча вперше цей феномен згадував Жан Жак Дежерин у контексті травм спинного мозку. Симптом Лермітта відомий як “феномен електричного струму” або “удар блискавки” через характерні відчуття, які він викликає. Симптом Лермітта проявляється як короткочасне відчуття […]