Розділ: Глосарій (370 публікацій)

Щільна сполучна тканина

Щільна сполучна тканина (також відома як щільна волокниста сполучна тканина) — це тип сполучної тканини, який характеризується високою концентрацією волокон, переважно колагенових, і відносно малою кількістю клітин та основної речовини. Вона відзначається міцністю і стійкістю до механічних навантажень, що робить її ідеальною для структур, які потребують опори та зв’язку. Давайте розглянемо її будову, класифікацію, функції, розташування та значення детально. Будова щільної сполучної тканини Щільна сполучна тканина складається з клітин і позаклітинного матриксу (ПЗМ), де переважають […]

Пухка сполучна тканина

Пухка сполучна тканина (також відома як пухка волокниста сполучна тканина) — це один із найпоширеніших типів сполучної тканини в організмі. Вона характеризується м’якою, гнучкою структурою з великою кількістю основної речовини і розсіяними волокнами та клітинами. Ця тканина відіграє ключову роль у підтримці, живленні та захисті інших тканин і органів. Давайте розглянемо її будову, склад, функції, розташування та значення детально. Будова пухкої сполучної тканини Пухка сполучна тканина складається з клітин, позаклітинного матриксу (ПЗМ) і невеликої кількості […]

Сполучна тканина

Сполучна тканина — це одна з чотирьох основних груп тканин у багатоклітинних організмах (поряд з епітеліальною, м’язовою та нервовою). Вона надзвичайно різноманітна за структурою і функціями, виконуючи роль опори, зв’язку, захисту, живлення та транспорту в організмі. Давайте розглянемо її будову, класифікацію, функції, розташування та значення детально. Будова сполучної тканини Сполучна тканина складається з двох основних компонентів: клітин і позаклітинного матриксу (ПЗМ). На відміну від епітелію, де клітини щільно прилягають одна до одної, у сполучній тканині […]

Фібробласти

Фібробласти — це ключові клітини сполучної тканини, які відіграють основну роль у синтезі та підтримці позаклітинного матриксу (ПЗМ), а також у процесах загоєння ран і регенерації тканин. Вони є найпоширенішим типом клітин у сполучній тканині і мають велике значення для структурної цілісності організму. Давайте розглянемо їхню будову, функції, види, розташування та значення детально. Будова фібробластів Фібробласти — це веретеноподібні або зірчасті клітини з добре розвиненим цитоскелетом і органелами, які забезпечують їхню синтетичну активність. Основні структурні […]

Багатошаровий епітелій

Багатошаровий епітелій — це тип епітеліальної тканини, який складається з кількох шарів клітин, де лише найглибший шар контактує з базальною мембраною, а верхні шари розташовані один над одним. Цей тип епітелію характерний для ділянок організму, які зазнають значного механічного, хімічного чи фізичного навантаження, і його головна функція — захист. Давайте розглянемо його будову, види, функції, розташування та значення детально. Будова багатошарового епітелію Багатошаровий епітелій складається з кількох шарів клітин, які щільно прилягають одна до одної. […]

Одношаровий епітелій

Одношаровий епітелій — це тип епітеліальної тканини, у якому всі клітини розташовані в один шар і контактують із базальною мембраною. Він характерний для ділянок організму, де потрібні швидкий обмін речовин, секреція, всмоктування або фільтрація. Давайте розглянемо його будову, види, функції, розташування та значення докладно. Будова одношарового епітелію Одношаровий епітелій складається з одного шару клітин, які щільно прилягають одна до одної і лежать на базальній мембрані — тонкому шарі позаклітинного матриксу, що з’єднує епітелій із нижньою […]

Епітелій

Епітелій — це один із чотирьох основних типів тканин у багатоклітинних організмах (поряд із сполучною, м’язовою та нервовою). Він утворює покривні та залозисті структури, виконуючи захисні, секреторні, всмоктувальні та чутливі функції. Давайте розглянемо його будову, класифікацію, функції та значення детально. Будова епітелію Епітелій складається з щільно розташованих клітин (епітеліоцитів) із мінімальною кількістю міжклітинної речовини. Його головна особливість — відсутність кровоносних судин; поживні речовини надходять шляхом дифузії через базальну мембрану, яка з’єднує епітелій із нижньою сполучною […]

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота)

ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) — це макромолекула, яка є основним носієм генетичної інформації в усіх живих організмах (за винятком деяких вірусів, де цю роль виконує РНК). Вона зберігає інструкції для синтезу білків, розвитку, функціонування та відтворення клітин. Давайте розглянемо будову, функції, властивості та значення ДНК детально. Будова ДНК ДНК має унікальну молекулярну структуру, яка була відкрита Джеймсом Уотсоном і Френсісом Кріком у 1953 році на основі даних Розалінд Франклін і Моріса Вілкінса. Її основна форма — […]

Лізосоми

Лізосоми — це мембранні органели в еукаріотичних клітинах, які відіграють ключову роль у внутрішньоклітинному травленні та утилізації відходів. Їх часто називають “травними фабриками” клітини через їхню здатність розщеплювати різноманітні біомолекули. Давайте розглянемо їхню будову, функції, синтез і значення докладніше. Будова лізосом Лізосоми — це сферичні везикули, оточені одинарною фосфоліпідною мембраною, яка відокремлює їхній вміст від цитоплазми. Розмір лізосом варіюється від 0,1 до 1,2 мкм. Внутрішнє середовище лізосом кисле (pH приблизно 4,5–5,0), що забезпечується спеціальними протонними […]

Фагоцитоз

Фагоцитоз — це біологічний процес, під час якого певні клітини, відомі як фагоцити, поглинають і знищують сторонні частинки, такі як бактерії, віруси, мертві клітини або інші мікроорганізми. Цей механізм відіграє ключову роль в імунній системі організмів, допомагаючи захищати їх від інфекцій і підтримувати гомеостаз. Давайте розглянемо цей процес докладно. Що таке фагоцитоз? Термін “фагоцитоз” походить від грецьких слів “phagein” (їсти) і “kytos” (клітина), що буквально означає “клітина, яка їсть”. Це форма ендоцитозу, при якій клітина […]