Амінокислоти

Від | 20.02.2025

Амінокислоти — це органічні сполуки, які є основними будівельними блоками білків і відіграють ключову роль у численних біологічних процесах. Вони мають унікальну структура, що дозволяє їм виконувати різноманітні функції в організмі. Ось докладний опис амінокислот із хімічної, структурної, біологічної та функціональної точок зору.


Хімічна структура

  • Загальна формула: H₂N-CH(R)-COOH.
  • Складові частини:
  1. Аміногрупа (-NH₂): Основна група, яка може приймати протон (H⁺).
  2. Карбоксильна група (-COOH): Кислотна група, яка може віддавати протон.
  3. Бічний ланцюг (R-група): Унікальна для кожної амінокислоти, визначає її властивості (полярність, заряд, гідрофобність).
  4. α-вуглець: Центральний атом вуглецю, до якого приєднані -NH₂, -COOH, R-група і атом водню (H).
  • Зwitterion (двозарядна форма): У нейтральному розчині амінокислоти існують як H₃N⁺-CH(R)-COO⁻ через внутрішню нейтралізацію між аміногрупою і карбоксильною групою.
  • Хіральність: Усі α-амінокислоти (крім гліцину, де R = H) мають хіральний α-вуглець, тому існують у D- і L-формах. У природі переважають L-ізомери.

Класифікація

1. За структурою R-групи:

  • Неполярні (гідрофобні): Гліцин, аланін, валін, лейцин, ізолейцин, проліни, фенілаланін, триптофан, метіонін.
  • Полярні (незаряджені): Серин, треонін, цистеїн, тирозин, аспарагін, глутамін.
  • Заряджені (кислотні): Аспарагінова кислота, глутамінова кислота (негативний заряд при фізіологічному pH).
  • Заряджені (основні): Лізин, аргінін, гістидин (позитивний заряд).

2. За біологічною роллю:

  • Есенціальні: Не синтезуються в організмі людини, надходять із їжею (валін, лейцин, ізолейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін, гістидин у дітей).
  • Неесенціальні: Синтезуються організмом (аланін, гліцин, аспарагін тощо).
  • Умовно есенціальні: Синтезуються, але можуть бути потрібні додатково за певних умов (аргінін, тирозин, цистеїн).

3. За метаболічним шляхом:

  • Глюкогенні: Перетворюються на глюкозу (аланін, аспарагінова кислота).
  • Кетогенні: Перетворюються на кетонові тіла (лейцин, лізин).
  • Змішані: Обидва шляхи (фенілаланін, тирозин).

Фізичні властивості

  • Зовнішній вигляд: Білі кристалічні речовини.
  • Розчинність: Заряджені і полярні амінокислоти добре розчиняються у воді, неполярні — погано.
  • Температура плавлення: Висока (~200-300°C) через іонний характер у кристалічному стані.
  • Оптична активність: L- і D-ізомери обертають площину поляризованого світла (крім гліцину).

Хімічні властивості

1. Амфотерність:

  • Амінокислоти можуть діяти як кислоти (віддаючи H⁺ із -COOH) або основи (приймаючи H⁺ на -NH₂).
  • Ізоелектрична точка (pI): pH, при якому молекула нейтральна (залежить від R-групи).

2. Утворення пептидних зв’язків:

  • Реакція конденсації між -COOH однієї амінокислоти і -NH₂ іншої:
    H₂N-CH(R₁)-COOH + H₂N-CH(R₂)-COOH → H₂N-CH(R₁)-CO-NH-CH(R₂)-COOH + H₂O.

3. Реакції бічних груп:

  • -SH (цистеїн): Утворює дисульфідні зв’язки (-S-S-).
  • -OH (серин, тирозин): Може фосфорилюватися.
  • -NH₂ (лізин): Реагує з альдегідами.

4. Декарбоксилювання:

  • Утворюються біогенні аміни (наприклад, триптофан → серотонін).

Основні представники (20 стандартних)

  1. Гліцин (Gly): R = H, найпростіша, нехіральна.
  2. Аланін (Ala): R = CH₃, неполярний.
  3. Валін (Val): R = CH(CH₃)₂, гідрофобний.
  4. Лейцин (Leu): R = CH₂CH(CH₃)₂, есенціальний.
  5. Лізин (Lys): R = (CH₂)₄NH₂, основний.
  6. Глутамінова кислота (Glu): R = CH₂CH₂COOH, кислотний.
  7. Цистеїн (Cys): R = CH₂SH, утворює дисульфідні мости.
  8. Триптофан (Trp): R = CH₂-індол, ароматичний.
  9. Фенілаланін (Phe): R = CH₂-феніл, есенціальний.
  10. Гістидин (His): R = CH₂-імідазол, буфер у фізіологічному pH.

Біологічна роль

1. Будівельна:

  • Основний компонент білків (ферменти, антитіла, структурні білки).

2. Енергетична:

  • Розщеплюються до кетокислот чи глюкози при дефіциті вуглеводів (~4 ккал/г).

3. Сигнальна:

  • Попередники нейротрансмітерів (тирозин → дофамін, триптофан → серотонін).

4. Регуляторна:

  • Гліцин — інгібуючий нейротрансмітер у ЦНС.

5. Метаболічна:

  • Аргінін бере участь у циклі сечовини, глутамін — у транспорті азоту.

Синтез і метаболізм

  • Біосинтез:
    • Неесенціальні амінокислоти синтезуються з проміжних продуктів гліколізу чи циклу Кребса (наприклад, аланін із пірувату).
    • Есенціальні надходять із їжею.
  • Розщеплення:
    • Дезамінування в печінці: NH₂ перетворюється на аміак → сечовина, вуглецевий скелет — на енергію чи глюкозу.
  • Трансамінування:
    • Перенесення NH₂ між амінокислотами (наприклад, аланін + α-кетоглутарат → піруват + глутамат).

Джерела в природі

  • Тваринні: М’ясо, риба, яйця, молоко (повний набір есенціальних).
  • Рослинні: Соя, кіноа, бобові + зернові (комбінація для повного набору).
  • Мікробні: Дріжджі, бактерії (у ферментованих продуктах).

Застосування

  1. Медицина: Добавки (лізин, глутамін) для росту м’язів, загоєння.
  2. Харчування: Збагачення їжі (глутамат натрію як підсилювач смаку).
  3. Промисловість: Виробництво пептидів, косметики (колаген).

Цікаві факти

  • Гліцин — найменша амінокислота, триптофан — найбільша за розміром R-групи.
  • У космосі (метеоритах) виявлені амінокислоти (гліцин, аланін), що свідчить про їх позаземне походження.
  • Понад 500 амінокислот відомо в природі, але лише 20 кодуються генетично.