Еритроцити (від грец. erythros — червоний і kytos — клітина), або червоні кров’яні тільця, — це спеціалізовані клітини крові, основною функцією яких є транспорт кисню (O₂) від легень до тканин організму та вуглекислого газу (CO₂) у зворотному напрямку. Вони є найчисленнішим типом клітин у крові людини й відіграють ключову роль у підтримці дихальної функції та гомеостазу. Ось докладний опис їхньої будови, функцій, утворення, метаболізму та значення.
Будова еритроцитів
Еритроцити людини мають унікальну структуру, адаптовану до їхньої функції:
1. Форма:
- Двояковвігнутий диск (бік вогнутий із обох боків).
- Діаметр: 7–8 мкм, товщина в центрі ~1 мкм, по краях ~2,5 мкм.
- Перевага: збільшує площу поверхні (≈140 мкм²) для дифузії газів і дозволяє деформуватися при проходженні через капіляри (діаметр яких може бути меншим за 7 мкм).
2. Відсутність ядра та органел:
- У зрілих еритроцитах людини немає ядра, мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму чи апарату Гольджі.
- Ядро втрачається на пізніх стадіях розвитку (стадія ортохроматичного еритробласта), щоб звільнити місце для гемоглобіну.
3. Цитоплазма:
- ~95% складає гемоглобін (Hb) — білок, що зв’язує кисень і вуглекислий газ.
- Решта: ферменти (наприклад, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа), іони (K⁺, Na⁺), вода.
4. Мембрана:
- Гнучка плазматична мембрана з білками (спектрин, анкірин), що забезпечують еластичність і стабільність форми.
- Містить глікофорин (визначає групу крові за системою AB0) і резус-фактор.
5. Колір:
- Червоний завдяки гемоглобіну (оксигемоглобін — яскраво-червоний, дезоксигемоглобін — темно-червоний).
Склад і кількість
- Концентрація в крові:
- Чоловіки: 4,5–5,9 × 10¹²/л.
- Жінки: 4,1–5,1 × 10¹²/л.
- Новонароджені: до 6,0 × 10¹²/л.
- Загальна кількість: ~25 трильйонів в організмі людини (≈5 л крові).
- Гемоглобін: 120–160 г/л (залежить від статі й віку).
Утворення (еритропоез)
Еритроцити утворюються в процесі еритропоезу:
1. Локалізація:
- У плода: печінка, селезінка, червоний кістковий мозок.
- У дорослих: червоний кістковий мозок плоских кісток (хребці, ребра, груднина, таз).
2. Стадії:
- Гемопоетична стовбурова клітина →
- Проеритробласт →
- Базофільний еритробласт →
- Поліхроматофільний еритробласт →
- Ортохроматичний еритробласт (втрата ядра) →
- Ретикулоцит (незрілий еритроцит із залишками РНК) →
- Зрілий еритроцит.
3. Тривалість:
- Від стовбурової клітини до ретикулоцита: ~7 днів.
- Дозрівання ретикулоцита в крові: 1–2 дні.
4. Регуляція:
- Еритропоетин (ЕПО): гормон, що синтезується нирками у відповідь на гіпоксію (низький рівень O₂). Стимулює проліферацію й диференціацію еритроїдних клітин.
- Вітаміни й мікроелементи: B₁₂, фолієва кислота (синтез ДНК), залізо (гем у гемоглобіні).
Функції еритроцитів
1. Транспорт кисню:
- Гемоглобін зв’язує O₂ у легенях (утворюючи оксигемоглобін) і віддає його тканинам.
- Один еритроцит містить ~270 млн молекул Hb, кожна з яких зв’язує 4 молекули O₂.
2. Транспорт вуглекислого газу:
- ~70% CO₂ переноситься у вигляді бікарбонатів (HCO₃⁻) завдяки ферменту карбоангідразі всередині еритроцитів.
- ~20% зв’язується з Hb (карбгемоглобін), ~10% розчинено в плазмі.
3. Буферна функція:
- Гемоглобін допомагає підтримувати pH крові (~7,35–7,45), нейтралізуючи H⁺-іони.
4. Регуляція кровотоку:
- Виділяють NO (оксид азоту) у малих кількостях, що сприяє розширенню судин.
Метаболізм еритроцитів
- Джерело енергії: глюкоза (анаеробний гліколіз, оскільки немає мітохондрій).
- Продукти: АТФ і 2,3-дифосфогліцерат (2,3-ДФГ), який регулює спорідненість Hb до O₂.
- Тривалість життя: ~120 днів. Знос мембрани й Hb призводить до руйнування.
Руйнування (гемоліз)
- Місце: селезінка, печінка, кістковий мозок (макрофаги системи мононуклеарних фагоцитів).
- Процес:
- Гемоглобін розщеплюється:
- Гем → білірубін (виводиться з жовчю).
- Глобін → амінокислоти.
- Залізо → повторно використовується для синтезу Hb.
- Ретикулоцити: замінюють старі еритроцити (норма — 0,5–2% від загальної кількості).
Патології еритроцитів
1. Анемія:
- Зменшення кількості еритроцитів або Hb.
- Причини: крововтрата, дефіцит заліза, B₁₂, гемоліз.
2. Поліцитемія:
- Надлишок еритроцитів (наприклад, при гіпоксії чи пухлинах).
3. Серповидноклітинна анемія:
- Мутація Hb (HbS), що змінює форму еритроцитів на серповидну, погіршуючи транспорт O₂.
4. Сфероцитоз:
- Сферична форма замість двояковвігнутої через дефект мембрани, що призводить до гемолізу.
Цікаві факти
- У людини еритроцити не мають ядра, але в інших хребетних (птахи, рептилії) воно є.
- Загальна площа поверхні всіх еритроцитів у тілі ~3800 м² (більше футбольного поля).
- Колір крові залежить від стану Hb: артеріальна — яскраво-червона, венозна — темно-червона.