Проба на плавне стеження очей (smooth pursuit test) є важливим компонентом неврологічного огляду, спрямованим на оцінку функції окорухової системи, координації рухів очей, а також роботи мозочка, лобових часток, тім’яно-потиличних ділянок кори головного мозку та пов’язаних підкіркових структур. Цей тест дозволяє оцінити здатність пацієнта плавно стежити за рухомим об’єктом, що є ключовим для діагностики різноманітних неврологічних розладів, таких як ураження мозочка, порушення мозкового кровообігу, нейродегенеративні захворювання чи ураження черепно-мозкових нервів.

Опис процедури

1. Підготовка до проби:

• Пацієнт сидить або лежить у зручному положенні, щоб мінімізувати рухи головою.
• Лікар пояснює завдання: необхідно стежити очима за рухомим об’єктом (зазвичай неврологічним молоточком, ручкою або пальцем лікаря), не повертаючи голову.
• Пацієнт має бути розслабленим, а освітлення в приміщенні достатнім, щоб уникнути відволікань або зорових перешкод.

2. Виконання проби:

• Лікар тримає об’єкт (наприклад, неврологічний молоточок) на відстані приблизно 30–50 см від очей пацієнта, у центрі його поля зору.
• Пацієнта просять сфокусувати погляд на об’єкті.
• Лікар повільно переміщує об’єкт у горизонтальній площині (вправо-вліво), вертикальній площині (вгору-вниз) або по діагоналі, зазвичай у межах 30–40 градусів від центральної точки, щоб уникнути надмірного напруження окорухових м’язів.
• Швидкість руху об’єкта зазвичай становить близько 10–20 градусів за секунду, що відповідає природній швидкості плавного стеження.
• Лікар спостерігає за рухами очей пацієнта, звертаючи увагу на плавність, точність і симетричність стеження.

3. Оцінка результатів:

• Нормальний результат: Очі рухаються плавно, синхронно і точно слідують за об’єктом без ривків (саккад), затримок або відхилень. Пацієнт здатен утримувати фокус на об’єкті в усіх напрямках.
• Патологічні ознаки:
  • Саккадичне стеження (ривки замість плавних рухів) може вказувати на ураження мозочка, базальних гангліїв або тім’яно-потиличної кори.
  • Асиметрія рухів очей (наприклад, нормальне стеження в один бік і порушення в інший) може свідчити про ураження черепно-мозкових нервів (III, IV, VI) або їх ядер.
  • Ністагм (мимовільні ритмічні рухи очей) може вказувати на патологію мозочка, вестибулярної системи або стовбура мозку.
  • Нездатність утримувати фокус або хаотичні рухи очей можуть бути ознакою порушення уваги, лобової дисфункції або інтоксикації.
  • Затримка ініціації стеження може свідчити про ураження лобових часток або порушення когнітивної обробки.

4. Додаткові аспекти:

• Лікар може варіювати швидкість руху об’єкта, щоб оцінити межі функціональних можливостей окорухової системи.
• У деяких випадках тест поєднують із оцінкою саккадичних рухів (швидких переміщень очей) або вестибуло-окулярного рефлексу для комплексної оцінки.
• Якщо є підозра на патологію, лікар може використовувати додаткові інструменти, такі як відеоністагмографія, для кількісного аналізу рухів очей.

Клінічне значення

Проба на плавне стеження є чутливою до багатьох неврологічних станів:

• Мозочкові розлади (атаксія, дегенерація мозочка): порушення плавності стеження, поява саккад або ністагму.
• Хвороба Паркінсона або прогресивний над’ядерний параліч: зниження швидкості та амплітуди стеження, особливо у вертикальній площині.
• Інсульт або пухлини у задній черепній ямці чи стовбурі мозку: асиметрія рухів або повна відсутність стеження в певних напрямках.
• Деменція або ураження лобових часток: порушення концентрації на об’єкті або затримка ініціації рухів.
• Вестибулярні порушення: ністагм або порушення координації рухів очей.

Застереження та обмеження

• Пацієнт із порушеннями зору (наприклад, катаракта, глаукома) може мати труднощі з фокусуванням, що не пов’язано з неврологічною патологією.
• Втома, медикаменти (зокрема седативні або протисудомні препарати) або зниження уваги можуть впливати на результати.
• У дітей або літніх людей нормальні показники можуть дещо варіювати через фізіологічні особливості.

Висновок

Проба на плавне стеження очей є швидким, неінвазивним і інформативним методом у неврологічному огляді. Вона дозволяє оцінити інтегративну функцію різних відділів мозку, залучених до контролю рухів очей, і є незамінною для диференційної діагностики. Досвідчений невропатолог інтерпретує результати в контексті інших клінічних даних, історії хвороби та додаткових тестів, щоб встановити точний діагноз. Якщо проба виявляє відхилення, лікар може рекомендувати додаткові дослідження, такі як МРТ, КТ або електрофізіологічні тести, для уточнення причини.