Серцева недостатність (СН)

Від | 01.07.2025

Серцева недостатність (СН) — це хронічний або гострий патологічний стан, при якому серце не здатне забезпечити адекватне кровопостачання органів і тканин відповідно до їхніх метаболічних потреб, або ж це досягається за рахунок підвищеного тиску наповнення шлуночків.


1. Патогенез серцевої недостатності

Серцева недостатність виникає внаслідок порушення насосної функції серця через структурні чи функціональні зміни. Основні механізми включають:

  • Систолічна дисфункція: Зниження скоротливої здатності міокарда (зменшення фракції викиду лівого шлуночка, ФВ ЛШ <40%). Найчастіше спричинена ішемічною хворобою серця (ІХС), інфарктом міокарда, дилатаційною кардіоміопатією.
  • Діастолічна дисфункція: Порушення розслаблення або наповнення шлуночків через їхню жорсткість (збереження ФВ ЛШ, але порушення діастолічного наповнення). Типово для гіпертензивної хвороби, гіпертрофічної кардіоміопатії, рестриктивних станів.
  • Нейрогуморальна активація: При СН активується симпатична нервова система та ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС), що призводить до вазоконстрикції, затримки натрію та рідини, а також ремоделювання міокарда.
  • Ремоделювання серця: Хронічне перевантаження тиском або об’ємом викликає гіпертрофію, дилатацію або фіброз міокарда, що погіршує функцію серця.

Причини:

  • Первинні: ІХС, кардіоміопатії, міокардити, вроджені вади серця.
  • Вторинні: Артеріальна гіпертензія, клапанні вади, аритмії, легеневі захворювання (легенева гіпертензія), анемія, тиреотоксикоз.

2. Класифікація

СН класифікується за кількома критеріями:

  • За перебігом:
  • Гостра СН: Раптове порушення функції серця (наприклад, при інфаркті міокарда, гострій клапанній недостатності, масивній ТЕЛА).
  • Хронічна СН: Поступовий розвиток через хронічні захворювання (ІХС, гіпертензія).
  • За локалізацією:
  • Лівошлуночкова: Порушення функції лівого шлуночка, що призводить до застою в малому колі кровообігу (задишка, ортопное).
  • Правошлуночкова: Порушення функції правого шлуночка, що викликає застій у великому колі кровообігу (набряки, гепатомегалія).
  • Бівентрикулярна: Поєднання обох.
  • За фракцією викиду (ФВ):
  • СН зі зниженою ФВ (HFrEF): ФВ ЛШ <40%.
  • СН із збереженою ФВ (HFpEF): ФВ ЛШ ≥50%, зазвичай діастолічна дисфункція.
  • СН із середньозниженою ФВ (HFmrEF): ФВ ЛШ 40–49%.
  • За функціональним класом (NYHA):
  • I клас: Без обмеження активності, симптоми відсутні при звичайному навантаженні.
  • II клас: Легке обмеження, симптоми при помірному навантаженні.
  • III клас: Значне обмеження, симптоми при мінімальному навантаженні.
  • IV клас: Симптоми в спокої.

3. Клінічні прояви

Симптоми СН залежать від типу, тяжкості та локалізації дисфункції:

  • Лівошлуночкова недостатність:
  • Задишка (при навантаженні, ортопное, пароксизмальна нічна задишка).
  • Сухий кашель (через застій у легенях).
  • Слабкість, швидка втомлюваність.
  • У тяжких випадках — набряк легень (пінисті виділення, клекотання в легенях).
  • Правошлуночкова недостатність:
  • Периферичні набряки (щиколотки, гомілки).
  • Гепатомегалія, біль у правому підребер’ї.
  • Асцит, гідроторакс (рідко).
  • Набряк яремних вен.
  • Загальні симптоми:
  • Тахікардія, аритмії.
  • Ціаноз, холодні кінцівки.
  • Зниження толерантності до фізичних навантажень.
  • Гостра СН (наприклад, кардіогенний шок): Гіпотензія, олігурія, сплутаність свідомості, різка слабкість.

4. Діагностика

Діагностика СН спрямована на підтвердження діагнозу, визначення причини, типу та тяжкості.

  • Клінічна оцінка:
  • Збір анамнезу: Фактори ризику (ІХС, гіпертензія, діабет), симптоми (задишка, набряки).
  • Фізикальний огляд: Набряки, хрипи в легенях, гепатомегалія, шум у серці.
  • Лабораторні методи:
  • Натрійуретичні пептиди: BNP або NT-proBNP підвищені при СН (особливо при HFrEF).
  • Аналізи на анемію, функцію нирок (креатинін, сечовина), електроліти (калій, натрій), печінкові проби.
  • Тропоніни: Для виключення інфаркту міокарда.
  • Інструментальні методи:
  • Ехокардіографія: Золотий стандарт для оцінки ФВ, структури серця, клапанів, тиску в легеневій артерії.
  • ЕКГ: Виявлення аритмій, гіпертрофії, ішемії.
  • Рентген грудної клітки: Застій у легенях, кардіомегалія.
  • КТ/МРТ серця: Для детальної оцінки при кардіоміопатіях.
  • Коронарографія: Для виключення ІХС.
  • Стрес-тести: Для оцінки толерантності до навантаження.
  • Оцінка функціонального стану:

Оцінка функціонального стану:

  • Шкала NYHA: Для класифікації тяжкості СН.
  • Тест із 6-хвилинною ходьбою: Оцінює толерантність до фізичного навантаження.

5. Лікування

Мета лікування — покращення якості життя, зменшення симптомів, уповільнення прогресування та зниження ризику ускладнень.

  • Немедикаментозне лікування:
  • Модифікація способу життя:
    • Обмеження солі (<5 г/добу) для зменшення затримки рідини.
    • Контроль ваги (ІМТ <25 кг/м²).
    • Помірна фізична активність (з урахуванням функціонального класу).
    • Відмова від куріння, обмеження алкоголю.
  • Дієта: Багата на овочі, фрукти, з низьким вмістом насичених жирів (DASH-дієта).
  • Моніторинг: Регулярне вимірювання АТ, ваги, ЧСС.
  • Медикаментозна терапія:
  • HFrEF (СН зі зниженою ФВ):
    • Інгібітори АПФ (еналаприл, лізиноприл) або антагоністи рецепторів ангіотензину II (лозартан): Знижують навантаження на серце, блокують РААС.
    • Бета-блокатори (бісопролол, карведилол): Зменшують ЧСС, покращують прогноз.
    • Антагоністи альдостерону (спіронолактон, еплеренон): Зменшують затримку рідини, фіброз.
    • Сакубітрил/валсартан: Покращує виживаність при HFrEF.
    • Діуретики (фуросемід, торасемід): Усувають набряки, зменшують застій.
    • Інгібітори SGLT2 (дапагліфлозин): Знижують ризик госпіталізацій і смертності.
    • Антикоагулянти (варфарин, апіксабан): При фібриляції передсердь чи тромбоемболії.
  • HFpEF (СН із збереженою ФВ):
    • Основна увага на контролі АТ, діуретиках, лікуванні супутніх станів (гіпертензія, діабет).
    • Інгібітори SGLT2 показують ефективність у зниженні ризику госпіталізацій.
  • Інтервенційне та хірургічне лікування:
  • Коронарне шунтування/стентування: При ІХС.
  • Імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД): Для профілактики раптової серцевої смерті.
  • Ресинхронізуюча терапія (СРТ): Для пацієнтів із блокадою лівої ніжки пучка Гіса.
  • Трансплантація серця: Для термінальних стадій СН.
  • Механічні пристрої підтримки кровообігу: Для моста до трансплантації.
  • Лікування гострої СН:
  • Киснева терапія, неінвазивна вентиляція при набряку легень.
  • Внутрішньовенні діуретики, нітрати, інотропні препарати (добутамін) при кардіогенному шоці.

6. Профілактика

  • Первинна профілактика:
  • Контроль факторів ризику: артеріальної гіпертензії, діабету, дисліпідемії.
  • Здоровий спосіб життя: відмова від куріння, фізична активність, контроль ваги.
  • Вторинна профілактика:
  • Дотримання медикаментозної терапії.
  • Регулярний моніторинг (ЕхоКГ, BNP, електроліти).
  • Вакцинація (грип, пневмокок) для зниження ризику інфекцій.

7. Прогноз

Прогноз залежить від причини, тяжкості та відповіді на терапію:

  • HFrEF: Прогноз покращується при адекватній терапії (інгібітори АПФ, бета-блокатори, SGLT2), але ризик смертності залишається високим (5-річна виживаність ~50% для III–IV класу NYHA).
  • HFpEF: Прогноз кращий, але госпіталізації часті через супутні захворювання.
  • Гостра СН (набряк легень, кардіогенний шок) має високий ризик летальності без швидкої допомоги.

Серцева недостатність: інформація для пацієнтів

Що таке серцева недостатність?

Серцева недостатність (СН) — це стан, при якому серце не може ефективно перекачувати кров, що призводить до недостатнього кровопостачання органів. Це може бути викликано слабкістю серцевого м’яза або його нездатністю належно розслаблятися.

Причини

  • Ішемічна хвороба серця, інфаркт.
  • Високий тиск, діабет, захворювання клапанів.
  • Кардіоміопатії, аритмії, легеневі хвороби.

Симптоми

  • Задишка (особливо при навантаженні чи лежачи).
  • Набряки на ногах, животі.
  • Втома, слабкість, прискорене серцебиття.
  • У тяжких випадках — пінисті виділення, різка задишка (набряк легень).

Діагностика

  • Аналізи крові (BNP, ниркові проби).
  • Ехокардіографія (УЗД серця) для оцінки функції серця.
  • ЕКГ, рентген грудної клітки, КТ/МРТ.

Лікування

  • Зміна способу життя:
  • Обмежте сіль (<5 г/добу).
  • Контролюйте вагу, будьте активними (за рекомендацією лікаря).
  • Уникайте куріння та надмірного алкоголю.
  • Ліки:
  • Діуретики (для зменшення набряків).
  • Інгібітори АПФ, бета-блокатори, антагоністи альдостерону.
  • Нові препарати (сакубітрил/валсартан, дапагліфлозин).
  • Хірургія: Стентування, імплантація дефібрилятора, трансплантація.

Профілактика

  • Контролюйте тиск, цукор, холестерин.
  • Регулярно проходьте обстеження.
  • Дотримуйтесь призначеного лікування.

Порада

Якщо ви відчуваєте задишку, набряки чи різку слабкість, негайно зверніться до лікаря. Регулярний контроль і терапія допоможуть жити повноцінно!


Висновок

Серцева недостатність — це серйозне захворювання, яке вимагає комплексного підходу: від модифікації способу життя до медикаментозної та, за потреби, хірургічної терапії.