Серцева недостатність (СН) — це хронічний або гострий патологічний стан, при якому серце не здатне забезпечити адекватне кровопостачання органів і тканин відповідно до їхніх метаболічних потреб, або ж це досягається за рахунок підвищеного тиску наповнення шлуночків.
1. Патогенез серцевої недостатності
Серцева недостатність виникає внаслідок порушення насосної функції серця через структурні чи функціональні зміни. Основні механізми включають:
- Систолічна дисфункція: Зниження скоротливої здатності міокарда (зменшення фракції викиду лівого шлуночка, ФВ ЛШ <40%). Найчастіше спричинена ішемічною хворобою серця (ІХС), інфарктом міокарда, дилатаційною кардіоміопатією.
- Діастолічна дисфункція: Порушення розслаблення або наповнення шлуночків через їхню жорсткість (збереження ФВ ЛШ, але порушення діастолічного наповнення). Типово для гіпертензивної хвороби, гіпертрофічної кардіоміопатії, рестриктивних станів.
- Нейрогуморальна активація: При СН активується симпатична нервова система та ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС), що призводить до вазоконстрикції, затримки натрію та рідини, а також ремоделювання міокарда.
- Ремоделювання серця: Хронічне перевантаження тиском або об’ємом викликає гіпертрофію, дилатацію або фіброз міокарда, що погіршує функцію серця.
Причини:
- Первинні: ІХС, кардіоміопатії, міокардити, вроджені вади серця.
- Вторинні: Артеріальна гіпертензія, клапанні вади, аритмії, легеневі захворювання (легенева гіпертензія), анемія, тиреотоксикоз.
2. Класифікація
СН класифікується за кількома критеріями:
- За перебігом:
- Гостра СН: Раптове порушення функції серця (наприклад, при інфаркті міокарда, гострій клапанній недостатності, масивній ТЕЛА).
- Хронічна СН: Поступовий розвиток через хронічні захворювання (ІХС, гіпертензія).
- За локалізацією:
- Лівошлуночкова: Порушення функції лівого шлуночка, що призводить до застою в малому колі кровообігу (задишка, ортопное).
- Правошлуночкова: Порушення функції правого шлуночка, що викликає застій у великому колі кровообігу (набряки, гепатомегалія).
- Бівентрикулярна: Поєднання обох.
- За фракцією викиду (ФВ):
- СН зі зниженою ФВ (HFrEF): ФВ ЛШ <40%.
- СН із збереженою ФВ (HFpEF): ФВ ЛШ ≥50%, зазвичай діастолічна дисфункція.
- СН із середньозниженою ФВ (HFmrEF): ФВ ЛШ 40–49%.
- За функціональним класом (NYHA):
- I клас: Без обмеження активності, симптоми відсутні при звичайному навантаженні.
- II клас: Легке обмеження, симптоми при помірному навантаженні.
- III клас: Значне обмеження, симптоми при мінімальному навантаженні.
- IV клас: Симптоми в спокої.
3. Клінічні прояви
Симптоми СН залежать від типу, тяжкості та локалізації дисфункції:
- Лівошлуночкова недостатність:
- Задишка (при навантаженні, ортопное, пароксизмальна нічна задишка).
- Сухий кашель (через застій у легенях).
- Слабкість, швидка втомлюваність.
- У тяжких випадках — набряк легень (пінисті виділення, клекотання в легенях).
- Правошлуночкова недостатність:
- Периферичні набряки (щиколотки, гомілки).
- Гепатомегалія, біль у правому підребер’ї.
- Асцит, гідроторакс (рідко).
- Набряк яремних вен.
- Загальні симптоми:
- Тахікардія, аритмії.
- Ціаноз, холодні кінцівки.
- Зниження толерантності до фізичних навантажень.
- Гостра СН (наприклад, кардіогенний шок): Гіпотензія, олігурія, сплутаність свідомості, різка слабкість.
4. Діагностика
Діагностика СН спрямована на підтвердження діагнозу, визначення причини, типу та тяжкості.
- Клінічна оцінка:
- Збір анамнезу: Фактори ризику (ІХС, гіпертензія, діабет), симптоми (задишка, набряки).
- Фізикальний огляд: Набряки, хрипи в легенях, гепатомегалія, шум у серці.
- Лабораторні методи:
- Натрійуретичні пептиди: BNP або NT-proBNP підвищені при СН (особливо при HFrEF).
- Аналізи на анемію, функцію нирок (креатинін, сечовина), електроліти (калій, натрій), печінкові проби.
- Тропоніни: Для виключення інфаркту міокарда.
- Інструментальні методи:
- Ехокардіографія: Золотий стандарт для оцінки ФВ, структури серця, клапанів, тиску в легеневій артерії.
- ЕКГ: Виявлення аритмій, гіпертрофії, ішемії.
- Рентген грудної клітки: Застій у легенях, кардіомегалія.
- КТ/МРТ серця: Для детальної оцінки при кардіоміопатіях.
- Коронарографія: Для виключення ІХС.
- Стрес-тести: Для оцінки толерантності до навантаження.
- Оцінка функціонального стану:
Оцінка функціонального стану:
- Шкала NYHA: Для класифікації тяжкості СН.
- Тест із 6-хвилинною ходьбою: Оцінює толерантність до фізичного навантаження.
5. Лікування
Мета лікування — покращення якості життя, зменшення симптомів, уповільнення прогресування та зниження ризику ускладнень.
- Немедикаментозне лікування:
- Модифікація способу життя:
- Обмеження солі (<5 г/добу) для зменшення затримки рідини.
- Контроль ваги (ІМТ <25 кг/м²).
- Помірна фізична активність (з урахуванням функціонального класу).
- Відмова від куріння, обмеження алкоголю.
- Дієта: Багата на овочі, фрукти, з низьким вмістом насичених жирів (DASH-дієта).
- Моніторинг: Регулярне вимірювання АТ, ваги, ЧСС.
- Медикаментозна терапія:
- HFrEF (СН зі зниженою ФВ):
- Інгібітори АПФ (еналаприл, лізиноприл) або антагоністи рецепторів ангіотензину II (лозартан): Знижують навантаження на серце, блокують РААС.
- Бета-блокатори (бісопролол, карведилол): Зменшують ЧСС, покращують прогноз.
- Антагоністи альдостерону (спіронолактон, еплеренон): Зменшують затримку рідини, фіброз.
- Сакубітрил/валсартан: Покращує виживаність при HFrEF.
- Діуретики (фуросемід, торасемід): Усувають набряки, зменшують застій.
- Інгібітори SGLT2 (дапагліфлозин): Знижують ризик госпіталізацій і смертності.
- Антикоагулянти (варфарин, апіксабан): При фібриляції передсердь чи тромбоемболії.
- HFpEF (СН із збереженою ФВ):
- Основна увага на контролі АТ, діуретиках, лікуванні супутніх станів (гіпертензія, діабет).
- Інгібітори SGLT2 показують ефективність у зниженні ризику госпіталізацій.
- Інтервенційне та хірургічне лікування:
- Коронарне шунтування/стентування: При ІХС.
- Імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД): Для профілактики раптової серцевої смерті.
- Ресинхронізуюча терапія (СРТ): Для пацієнтів із блокадою лівої ніжки пучка Гіса.
- Трансплантація серця: Для термінальних стадій СН.
- Механічні пристрої підтримки кровообігу: Для моста до трансплантації.
- Лікування гострої СН:
- Киснева терапія, неінвазивна вентиляція при набряку легень.
- Внутрішньовенні діуретики, нітрати, інотропні препарати (добутамін) при кардіогенному шоці.
6. Профілактика
- Первинна профілактика:
- Контроль факторів ризику: артеріальної гіпертензії, діабету, дисліпідемії.
- Здоровий спосіб життя: відмова від куріння, фізична активність, контроль ваги.
- Вторинна профілактика:
- Дотримання медикаментозної терапії.
- Регулярний моніторинг (ЕхоКГ, BNP, електроліти).
- Вакцинація (грип, пневмокок) для зниження ризику інфекцій.
7. Прогноз
Прогноз залежить від причини, тяжкості та відповіді на терапію:
- HFrEF: Прогноз покращується при адекватній терапії (інгібітори АПФ, бета-блокатори, SGLT2), але ризик смертності залишається високим (5-річна виживаність ~50% для III–IV класу NYHA).
- HFpEF: Прогноз кращий, але госпіталізації часті через супутні захворювання.
- Гостра СН (набряк легень, кардіогенний шок) має високий ризик летальності без швидкої допомоги.
Серцева недостатність: інформація для пацієнтів
Що таке серцева недостатність?
Серцева недостатність (СН) — це стан, при якому серце не може ефективно перекачувати кров, що призводить до недостатнього кровопостачання органів. Це може бути викликано слабкістю серцевого м’яза або його нездатністю належно розслаблятися.
Причини
- Ішемічна хвороба серця, інфаркт.
- Високий тиск, діабет, захворювання клапанів.
- Кардіоміопатії, аритмії, легеневі хвороби.
Симптоми
- Задишка (особливо при навантаженні чи лежачи).
- Набряки на ногах, животі.
- Втома, слабкість, прискорене серцебиття.
- У тяжких випадках — пінисті виділення, різка задишка (набряк легень).
Діагностика
- Аналізи крові (BNP, ниркові проби).
- Ехокардіографія (УЗД серця) для оцінки функції серця.
- ЕКГ, рентген грудної клітки, КТ/МРТ.
Лікування
- Зміна способу життя:
- Обмежте сіль (<5 г/добу).
- Контролюйте вагу, будьте активними (за рекомендацією лікаря).
- Уникайте куріння та надмірного алкоголю.
- Ліки:
- Діуретики (для зменшення набряків).
- Інгібітори АПФ, бета-блокатори, антагоністи альдостерону.
- Нові препарати (сакубітрил/валсартан, дапагліфлозин).
- Хірургія: Стентування, імплантація дефібрилятора, трансплантація.
Профілактика
- Контролюйте тиск, цукор, холестерин.
- Регулярно проходьте обстеження.
- Дотримуйтесь призначеного лікування.
Порада
Якщо ви відчуваєте задишку, набряки чи різку слабкість, негайно зверніться до лікаря. Регулярний контроль і терапія допоможуть жити повноцінно!
Висновок
Серцева недостатність — це серйозне захворювання, яке вимагає комплексного підходу: від модифікації способу життя до медикаментозної та, за потреби, хірургічної терапії.