Симптом Керніга (Kernig’s sign) — це клінічна ознака, що використовується для діагностики подразнення менінгеальних оболонок, найчастіше при менінгіті, субарахноїдальному крововиливі чи інших станах, що впливають на центральну нервову систему (ЦНС). Він був описаний російським невропатологом Володимиром Кернігом у кінці XIX століття.
Механізм виникнення
Симптом Керніга пов’язаний із рефлекторним напруженням м’язів задньої поверхні стегна (переважно m. biceps femoris, m. semitendinosus, m. semimembranosus) через подразнення менінгеальних оболонок і спинномозкових корінців у субарахноїдальному просторі. При запаленні чи крововиливі (наприклад, при менінгіті чи субарахноїдальному крововиливі) виникає:
- Подразнення оболонок: Гній, кров або інші подразники в субарахноїдальному просторі викликають запальну реакцію павутинної та м’якої оболонок, що призводить до їхньої підвищеної чутливості.
- Рефлекторний спазм: Розтягнення оболонок і корінців спинного мозку при згинанні стегна активує ноцицептори, викликаючи рефлекторне скорочення м’язів-згиначів стегна (група hamstring) як захисну реакцію.
- Обмеження рухливості: Спазм перешкоджає повному розгинанню ноги в колінному суглобі, коли стегно вже зігнуте під прямим кутом.
Цей механізм пояснює, чому симптом Керніга є маркером менінгеального подразнення, а не первинного ураження м’язів чи суглобів.
Техніка виконання
- Положення пацієнта: Пацієнт лежить на спині на твердій поверхні з розслабленими кінцівками.
- Перший етап: Лікар однією рукою згинає ногу пацієнта в кульшовому суглобі до кута приблизно 90° (стегно перпендикулярно до тулуба), тримаючи таз стабільним.
- Другий етап: Утримуючи стегно в цьому положенні, другою рукою лікар повільно намагається розігнути ногу в колінному суглобі.
- Оцінка:
- Позитивний симптом: Розгинання ноги в коліні неможливе або обмежене через біль у задній поверхні стегна чи попереку, супроводжуване рефлекторним опором м’язів. Зазвичай кут розгинання не досягає 135° (нормальний діапазон — майже повне розгинання).
- Негативний симптом: Нога розгинається вільно без болю чи опору.
Тест повторюють для обох ніг, оскільки симптом може бути одностороннім або двостороннім залежно від характеру ураження.
Клінічне значення
Симптом Керніга є одним із класичних менінгеальних знаків і має високу діагностичну цінність:
1. Менінгіт:
- Найпоширеніша причина позитивного симптому. При бактеріальному менінгіті (Streptococcus pneumoniae, Neisseria meningitidis) чи вірусному (ентеровіруси) запалення оболонок викликає виражений спазм.
- Супроводжується іншими ознаками: ригідністю потиличних м’язів, симптомом Брудзинського, лихоманкою.
2. Субарахноїдальний крововилив (САК):
- Кров у субарахноїдальному просторі (наприклад, через розрив аневризми) подразнює оболонки, викликаючи позитивний симптом Керніга поряд із різким головним болем (“громовий удар”) і фотофобією.
3. Інші стани:
- Абсцес мозку чи епідуральний абсцес, що здавлюють оболонки.
- Пухлини ЦНС із вторинним подразненням оболонок.
- Післяопераційні ускладнення (наприклад, після нейрохірургічних втручань із проникненням у субарахноїдальний простір).
Особливості інтерпретації
- Чутливість і специфічність: Симптом Керніга має високу специфічність для менінгеального подразнення (особливо при менінгіті), але його чутливість нижча — він може бути негативним на ранніх стадіях або у літніх людей із ослабленим м’язовим тонусом.
- Односторонність: Позитивний симптом лише з одного боку може вказувати на локальне ураження (наприклад, абсцес чи гематому), а не дифузний процес.
- Вікові особливості:
- У дітей симптом менш виражений через більшу еластичність оболонок і м’язів.
- У літніх людей може бути ослаблений через дегенеративні зміни чи зниження рефлексів.
- Помилкові позитивні результати:
- Патології поперекового відділу хребта (радикуліт, грижа диска), що викликають біль при розтягненні корінців.
- М’язові контрактури чи травми стегна (наприклад, розтягнення hamstring).
- Невропатії чи полірадикулоневрити (синдром Гійєна-Барре).
Диференціальна діагностика
Для точної інтерпретації симптом Керніга поєднують із іншими менінгеальними знаками:
- Ригідність потиличних м’язів: Неможливість зігнути шию вперед через спазм.
- Симптом Брудзинського:
- Верхній: Згинання шиї викликає рефлекторне згинання ніг.
- Нижній: Згинання однієї ноги провокує згинання іншої.
- Лабораторні дані: Люмбальна пункція підтверджує менінгіт (гній у СМР, підвищений тиск) чи САК (кров у рідині).
- КТ/МРТ: Виключають пухлини, абсцеси чи крововиливи як причину.
Історичний контекст
Симптом був описаний Володимиром Михайловичем Кернігом у 1882 році під час роботи з хворими на менінгіт. Він помітив, що пацієнти з подразненням оболонок не могли розігнути ногу в коліні при зігнутому стегні, що стало важливим діагностичним критерієм.
Практичні застереження
- Тест слід виконувати обережно, уникаючи різких рухів, щоб не погіршити стан пацієнта (особливо при підозрі на САК чи підвищений внутрішньочерепний тиск).
- Якщо пацієнт не може лежати на спині через біль чи слабкість, тест адаптують у сидячому положенні (згинання ноги в коліні викликає біль у попереку).
- При вираженій ригідності чи спазмі тест може бути болючим, тому його проводять після оцінки загального стану.
Висновок
Симптом Керніга — це простий, але інформативний фізикальний тест, що відображає подразнення менінгеальних оболонок і корінців спинного мозку. Його позитивний результат є вагомим аргументом на користь менінгіту чи субарахноїдального крововиливу, хоча для остаточного діагнозу потрібне підтвердження (КТ, люмбальна пункція). Розуміння його механізму та правильна техніка виконання дозволяють лікарю швидко оцінити стан ЦНС і спрямувати подальшу діагностику, що критично важливо при невідкладних станах. У поєднанні з іншими менінгеальними знаками він залишається золотим стандартом у неврологічній практиці.