Розділ: Анатомічні структури (87 публікацій)

Синусовий вузол (синоатріальний вузол, СА-вузол)

Синусовий вузол (синоатріальний вузол, СА-вузол) є ключовим компонентом провідної системи серця, який відіграє центральну роль у регуляції серцевого ритму. 1. Анатомія синусового вузла Синусовий вузол розташований у верхній частині правого передсердя, поблизу місця впадіння верхньої порожнистої вени, у субепікардіальній зоні. Анатомічно він має наступні характеристики: 2. Фізіологія синусового вузла Синусовий вузол є первинним пейсмейкером серця, тобто він генерує електричні імпульси, які ініціюють серцевий цикл. Його функціонування базується на унікальних електрофізіологічних властивостях P-клітин: 3. Функції синусового […]

Дерматоми

Дерматоми — це ділянки шкіри, які іннервуються чутливими волокнами одного спинномозкового нерва (або одного сегмента спинного мозку). Кожен дерматом відповідає певному спинномозковому нерву, що виходить із спинного мозку через міжхребцеві отвори, забезпечуючи чутливість (дотик, біль, температура) у відповідній зоні шкіри. 1. Анатомічна основа дерматомів Спинний мозок поділяється на 31 сегмент, кожен із яких пов’язаний із парою спинномозкових нервів (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1 куприковий). Кожен спинномозковий нерв складається з: Чутливі волокна […]

Пейсмейкери

Пейсмейкери серця — це спеціалізовані клітини провідної системи серця, які відповідають за генерацію електричних імпульсів, що запускають серцеві скорочення. 1. Анатомія пейсмейкерів серця Пейсмейкерні клітини є частиною провідної системи серця, яка забезпечує координацію скорочень міокарда. Основні структури, що містять пейсмейкерні клітини, включають: Пейсмейкерні клітини відрізняються від звичайних кардіоміоцитів меншою кількістю міофібрил, більшою кількістю мітохондрій і специфічними іонними каналами, які відповідають за автоматизм. 2. Фізіологія пейсмейкерів Пейсмейкерні клітини генерують електричні імпульси завдяки унікальній здатності до спонтанної […]

Серцевий м’яз (міокард)

Серцевий м’яз, або міокард (лат. myocardium), — це спеціалізований тип поперечно-смугастої м’язової тканини, який зустрічається виключно в серці. Він поєднує риси скелетних і гладких м’язів, але має унікальні особливості, що дозволяють йому працювати автономно, ритмічно і протягом усього життя організму без втоми. 1. Тип серцевого м’яза: загальна характеристика Серцевий м’яз (міокард) належить до поперечносмугастої м’язової тканини, але за своєю функціональною та структурною організацією він суттєво відрізняється від скелетних м’язів. Його ключові особливості: Серцевий м’яз є […]

Саркоплазматичний ретикулум

Саркоплазматичний ретикулум (СР) — це спеціалізована форма ендоплазматичного ретикулуму, притаманна м’язовим клітинам (міоцитам), яка відіграє ключову роль у регуляції кальцієвого гомеостазу та м’язовому скороченні. Анатомія саркоплазматичного ретикулуму Саркоплазматичний ретикулум — це мережа мембранних трубочок, везикул і цистерн, що оточує міофібрили в м’язових волокнах. Його структура адаптована до швидкого транспорту і зберігання іонів кальцію (Ca²⁺). Основні анатомічні компоненти включають: 1. Поздовжні трубочки: 2. Термінальні цистерни: 3. Мережа СР: Молекулярний склад СР складається з фосфоліпідної подвійної мембрани, […]

Саркоплазма

Саркоплазма — це цитоплазма м’язових клітин (міоцитів), яка має унікальні властивості та спеціалізовані функції, пов’язані з м’язовим скороченням і метаболізмом. Що таке саркоплазма? Саркоплазма — це внутрішнє середовище м’язового волокна, що оточує міофібрили (структури, які складаються з актину, міозину та інших білків скорочення). Вона є гелеподібною субстанцією, яка заповнює простір між міофібрилами, сарколемою (плазматичною мембраною м’язової клітини) і внутрішньоклітинними органелами. Її склад і організація адаптовані для забезпечення швидкого скорочення, релаксації та енергетичного обміну м’язів. Склад […]

Яремний отвір (foramen jugulare)

Яремний отвір (foramen jugulare) — це анатомічна структура черепа, яка має важливе значення в нейроанатомії та судинній системі. Анатомічне розташування Яремний отвір розташований у задній черепній ямці, на межі між скроневою кісткою (pars petrosa ossis temporalis) та потиличною кісткою (os occipitale). Він знаходиться нижче і медіальніше від сосковидного відростка (processus mastoideus) і латеральніше від потиличного виростка (condylus occipitalis). Отвір утворюється внаслідок з’єднання двох частин: яремної вирізки скроневої кістки (incisura jugularis ossis temporalis) та яремної вирізки […]

Сплетіння Мейсснера (plexus submucosus)

Сплетення Мейсснера, також відоме як підслизове сплетення (лат. plexus submucosus), є одним із двох основних нервових сплетень ентеральної нервової системи (ЕНС), що регулює функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Воно відіграє ключову роль у локальному контролі секреції, кровопостачання та чутливості слизової оболонки. Анатомічна будова Сплетення Мейсснера розташоване в підслизовому шарі (submucosa) стінки ШКТ, між слизовою оболонкою та м’язовим шаром. Воно присутнє по всій довжині травного тракту, але найбільш розвинене в тонкій і товстій кишках, де підслизовий шар […]

Ентеральна нервова система (ЕНС)

Ентеральна нервова система (ЕНС), яку часто називають “другим мозком”, є частиною вегетативної нервової системи, що спеціалізується на регуляції функцій шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вона унікальна своєю відносною автономністю, складною організацією та здатністю функціонувати незалежно від центральної нервової системи (ЦНС). Анатомічна будова ЕНС охоплює нервові структури, розташовані в стінках ШКТ — від стравоходу до анального каналу. Вона складається з двох основних нервових сплетень і численних нейронів, які утворюють складну мережу. Основні сплетення 1. Підслизове сплетення (): 2. […]

Парасимпатична нервова система (ПНС)

Парасимпатична нервова система (ПНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи (поряд із симпатичною) і відповідає за стан “відпочинку і травлення”, сприяючи відновленню енергії та підтримці гомеостазу в спокійних умовах. Як досвідчений лікар, я опишу її анатомію, фізіологію, функції та клінічне значення максимально докладно. Анатомічна будова Парасимпатична система має краніосакральне походження, тобто її центри розташовані в головному мозку (стовбур) і крижовому відділі спинного мозку. Центральні структури Периферичні структури Шляхи волокон Нейротрансмітери Функції Парасимпатична […]