Передній мозок (лат. prosencephalon) — це одна з трьох первинних частин головного мозку, що формуються під час ембріонального розвитку нервової трубки у хребетних, зокрема людини. На ранніх стадіях розвитку (приблизно 3–4 тижні ембріогенезу) нервова трубка поділяється на передній мозок, середній мозок (mesencephalon) і задній мозок (rhombencephalon). Передній мозок згодом диференціюється в складніші структури, які становлять… Читати далі »
Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, яке призводить до раптової втрати функцій мозку через недостатнє постачання кисню та поживних речовин до його ділянок. Це одна з провідних причин смертності та інвалідності у світі. Інсульт поділяють на два основні типи: ішемічний (блокування судини) та геморагічний (крововилив), кожен із яких має свої причини, механізми та наслідки.… Читати далі »
Фагоцити центральної нервової системи (ЦНС) — це клітини, які виконують функцію фагоцитозу, тобто поглинання та знищення патогенів, уламків клітин, мертвих нейронів або інших чужорідних частинок у мозку та спинному мозку. У ЦНС основними фагоцитами є мікроглія, хоча в певних умовах до цього процесу можуть залучатися й інші клітини, такі як астроцити чи периферичні макрофаги (за… Читати далі »
Мікроглія — це спеціалізовані імунні клітини центральної нервової системи (ЦНС), які виконують роль її “внутрішньої поліції”. Вони становлять приблизно 10–15% усіх гліальних клітин у мозку й спинному мозку та відіграють ключову роль у підтримці гомеостазу, захисті від патогенів і реагуванні на пошкодження. Мікроглія унікальна тим, що поєднує функції імунітету та нейрональної підтримки. Розглянемо її докладно.… Читати далі »
Гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ, англ. blood-brain barrier, BBB) — це спеціалізована фізіологічна структура, яка захищає центральну нервову систему (ЦНС), зокрема головний і спинний мозок, від проникнення шкідливих речовин із кровотоку, одночасно забезпечуючи контрольоване надходження поживних речовин і виведення метаболітів. Цей бар’єр відіграє ключову роль у підтримці гомеостазу мозку. Розглянемо його докладно. Анатомія ГЕБ утворюється кількома типами… Читати далі »
Перехвати Ранв’є (або вузли Ранв’є, фр. nœuds de Ranvier) — це спеціалізовані проміжки на мієлінізованих аксонах нервових волокон, де мієлінова оболонка переривається, залишаючи оголеною невелику ділянку аксональної мембрани. Вони названі на честь французького анатома Луї-Антуана Ранв’є, який описав їх у 1878 році. Ці структури відіграють ключову роль у швидкій передачі нервових імпульсів завдяки сальтаторній (стрибкоподібній)… Читати далі »
Клітини Шванна (або шваннівські клітини) — це тип гліальних клітин, характерних для периферичної нервової системи (ПНС). Вони відіграють ключову роль у формуванні мієлінової оболонки навколо аксонів периферичних нервів, забезпечуючи швидку передачу нервових імпульсів, а також беруть участь у регенерації нервів після ушкоджень. Їх назвали на честь німецького фізіолога Теодора Шванна, який зробив значний внесок у… Читати далі »
Розсіяний склероз (РС, лат. sclerosis multiplex) — це хронічне аутоімунне захворювання центральної нервової системи (ЦНС), при якому імунна система атакує мієлінову оболонку нервових волокон, що призводить до порушення передачі нервових сигналів. Це одна з найпоширеніших неврологічних хвороб серед молодих людей, що характеризується множинними (“розсіяними”) осередками ураження в мозку та спинному мозку. Розглянемо його докладно. Етіологія… Читати далі »
Біла речовина (лат. substantia alba) — це одна з двох основних складових нервової системи (поряд із сірою речовиною), яка складається переважно з мієлінізованих аксонів — довгих відростків нейронів, що забезпечують швидку передачу сигналів між різними ділянками центральної нервової системи (ЦНС). Її білий колір зумовлений високим вмістом мієліну — жирової речовини, що ізолює аксони. Розглянемо її… Читати далі »
Сіра речовина (лат. substantia grisea) — це одна з двох основних складових нервової системи (поряд із білою речовиною), яка складається переважно з тіл нейронів, дендритів, некільних аксонів і гліальних клітин. Її характерний сірий колір зумовлений високою концентрацією клітинних тіл і відсутністю значної кількості мієліну, який надає білий колір білій речовині. Розглянемо її докладно. Анатомія та… Читати далі »