Розділ: Глосарій (399 публікацій)

Парасимпатична нервова система (ПНС)

Парасимпатична нервова система (ПНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи (поряд із симпатичною) і відповідає за стан “відпочинку і травлення”, сприяючи відновленню енергії та підтримці гомеостазу в спокійних умовах. Як досвідчений лікар, я опишу її анатомію, фізіологію, функції та клінічне значення максимально докладно. Анатомічна будова Парасимпатична система має краніосакральне походження, тобто її центри розташовані в головному мозку (стовбур) і крижовому відділі спинного мозку. Центральні структури Периферичні структури Шляхи волокон Нейротрансмітери Функції Парасимпатична […]

Симпатична нервова система (СНС)

Симпатична нервова система (СНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи ( поряд із парасимпатичною), яка відіграє ключову роль у підготовці організму до стресових ситуацій, фізичних навантажень чи реакцій “боротьба або втеча”. Анатомічна будова Симпатична нервова система бере початок у центральній нервовій системі, а її периферичні компоненти розподілені по всьому тілу. Центральні структури Периферичні структури 1. Симпатичний стовбур (truncus sympathicus): 2. Превертебральні ганглії: 3. Постгангліонарні нейрони: Шляхи волокон Прегангліонарні аксони можуть: Нейротрансмітери Функції […]

Вегетативна нервова система (ВНС)

Вегетативна нервова система (ВНС), також відома як автономна нервова система, є частиною нервової системи, яка регулює функції внутрішніх органів, гладких м’язів, залоз і кровоносних судин, забезпечуючи гомеостаз організму. Вона працює переважно поза свідомим контролем, що вирізняє її від соматичної нервової системи. Загальна характеристика ВНС контролює “автоматичні” процеси в організмі, такі як: Вона поділяється на два основних функціональних підрозділи, які часто діють антагоністично: Анатомічна будова ВНС складається з центральних і периферичних компонентів: Шлях передачі сигналу На […]

Спинальний ганглій (ganglion spinale)

Спинальний ганглій (лат. ganglion spinale), також відомий як задній корінцевий ганглій (ganglion radicis posterioris), є важливою структурою периферичної нервової системи, пов’язаною зі спинномозковими нервами. Анатомія Спинальний ганглій — це невелике овальне або веретеноподібне потовщення, розташоване на задньому (дорсальному) корінці кожного спинномозкового нерва, зазвичай у межах міжхребцевого отвору або поблизу нього. Він присутній у всіх 31 парі спинномозкових нервів, за винятком першого шийного нерва (C1), де чутлива функція часто мінімальна або відсутня. Гістологічна будова Спинальний ганглій […]

Спинномозкові нерви

Спинномозкові нерви — це ключова частина периферичної нервової системи людини, яка забезпечує зв’язок між центральною нервовою системою (головним і спинним мозком) та рештою тіла. Загальна характеристика У людини є 31 пара спинномозкових нервів, які утворюються з корінців спинного мозку й виходять через міжхребцеві отвори хребта. Вони поділяються за сегментами спинного мозку: Кожен спинномозковий нерв є змішаним, тобто містить як чутливі (аферентні), так і рухові (еферентні) волокна, а також включає автономні (вегетативні) волокна, які регулюють функції […]

Дванадцята пара черепно-мозкових нервів — під’язиковий нерв (Nervus hypoglossus)

Дванадцята пара черепно-мозкових нервів — під’язиковий нерв (Nervus hypoglossus, XII) Походження Під’язиковий нерв є виключно руховим і бере початок у довгастому мозку (medulla oblongata). Його джерелом є ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), розташоване в сірій речовині під дном четвертого шлуночка, у так званому трикутнику під’язикового нерва (trigonum nervi hypoglossi) в ромбоподібній ямці. Це ядро простягається вздовж довгастого мозку й складається з мотонейронів, які іннервують м’язи язика. Ядро отримує сигнали від моторної кори головного мозку […]

Одинадцята пара черепно-мозкових нервів — додатковий нерв (Nervus accessorius)

Одинадцята пара черепно-мозкових нервів — додатковий нерв (Nervus accessorius, XI) Походження Додатковий нерв є виключно руховим і має унікальне походження, яке поєднує структури як мозкового стовбура, так і спинного мозку: Черепна частина приєднується до блукаючого нерва (X) для іннервації гортані, тоді як спинна частина формує основний стовбур додаткового нерва для іннервації м’язів шиї та плечей. Ядра отримують сигнали від моторної кори головного мозку через кортико-спинальні тракти для контролю рухів. Шлях Додатковий нерв має складний шлях […]

Десята пара черепно-мозкових нервів — блукаючий нерв (Nervus vagus)

Десята пара черепно-мозкових нервів — блукаючий нерв (Nervus vagus, X) Походження Блукаючий нерв є найдовшим і найбільш розгалуженим черепно-мозковим нервом, із змішаними функціями, що беруть початок у кількох ядрах довгастого мозку (medulla oblongata): Ці ядра інтегрують сигнали від кори мозку, гіпоталамуса, трійчастого (V) і язикоглоткового (IX) нервів для координації рухів, вегетативних функцій і чутливості. Шлях Блукаючий нерв виходить із довгастого мозку через бічні борозни (sulci laterales), нижче язикоглоткового нерва (IX), у вигляді 8–10 корінців, які […]

Дев’ята пара черепно-мозкових нервів — язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus)

Дев’ята пара черепно-мозкових нервів — язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus, IX) Походження Язикоглотковий нерв є змішаним нервом із кількома функціональними компонентами, які беруть початок у ядрах довгастого мозку (medulla oblongata): Ці ядра інтегрують сигнали від кори мозку, трійчастого нерва (V) і блукаючого нерва (X) для координації ковтання, смаку та регуляції кров’яного тиску. Шлях Язикоглотковий нерв виходить із довгастого мозку через бічні борозни (sulci laterales), між оливою (oliva) і нижньою мозочковою ніжкою, у вигляді кількох корінців. Ці […]

Восьма пара черепно-мозкових нервів — присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis)

Восьма пара черепно-мозкових нервів — присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis, VIII) Походження Присінково-завитковий нерв є виключно чутливим і складається з двох окремих функціональних компонентів, кожен із яких має власні ядра в мозковому стовбурі: Ці ядра отримують вхідні сигнали від внутрішнього вуха й передають їх до кори мозку, мозочка та спинного мозку для обробки слухової інформації та регуляції рівноваги. Шлях Присінково-завитковий нерв виходить із мозкового стовбура в мостомозочковому куті (angulus pontocerebellaris), на межі між мостом і довгастим […]