Адреналін (з лат. adrenaline, або епінефрін з англ. epinephrine) — це гормон і нейротрансмітер, який відіграє ключову роль у регуляції фізіологічних реакцій організму, зокрема в ситуаціях стресу. Хімічна природа Адреналін належить до класу катехоламінів — органічних сполук, що є похідними амінокислоти тирозину. Його хімічна формула — C₉H₁₃NO₃, а структурно він є 3,4-дигідрокси-α-[(метиламіно)метил] бензиловим спиртом. Адреналін… Читати далі »
Яремний отвір (foramen jugulare) — це анатомічна структура черепа, яка має важливе значення в нейроанатомії та судинній системі. Анатомічне розташування Яремний отвір розташований у задній черепній ямці, на межі між скроневою кісткою (pars petrosa ossis temporalis) та потиличною кісткою (os occipitale). Він знаходиться нижче і медіальніше від сосковидного відростка (processus mastoideus) і латеральніше від потиличного… Читати далі »
Гастропарез (лат. gastroparesis), або затримка спорожнення шлунка, — це хронічний стан, при якому порушена моторна функція шлунка, що призводить до уповільненого проходження їжі в тонкий кишківник за відсутності механічної обструкції (наприклад, стенозу чи пухлини). Етіологія Гастропарез виникає через порушення роботи гладких м’язів шлунка, ентеральної нервової системи (ЕНС) або зовнішньої нервової регуляції. Основні причини: 1. Цукровий… Читати далі »
Синдром подразненого кишківника (СПК, лат. irritable bowel syndrome, IBS) — це хронічне функціональне розлад шлунково-кишкового тракту (ШКТ), яке характеризується рецидивуючим болем у животі, змінами стільця (діарея, закреп або їх чергування) та відсутністю органічних уражень (запалення, пухлин, структурних аномалій). Етіологія СПК є багатофакторним захворюванням із не до кінця з’ясованими причинами. Основні фактори: 1. Дисрегуляція осі “мозок-кишківник”:… Читати далі »
Хвороба Гіршпрунга (лат. morbus Hirschsprung), також відома як вроджений агангліонарний мегаколон, є рідкісним вродженим захворюванням шлунково-кишкового тракту, що характеризується відсутністю гангліїв (нервових клітин) у підслизовому сплетенні Мейсснера та м’язовому сплетенні Ауербаха в дистальних відділах товстої кишки. Це призводить до порушення перистальтики, хронічної обструкції та розширення проксимальних ділянок кишки. Етіологія Хвороба Гіршпрунга є результатом порушення ембріонального… Читати далі »
Сплетення Мейсснера, також відоме як підслизове сплетення (лат. plexus submucosus), є одним із двох основних нервових сплетень ентеральної нервової системи (ЕНС), що регулює функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Воно відіграє ключову роль у локальному контролі секреції, кровопостачання та чутливості слизової оболонки. Анатомічна будова Сплетення Мейсснера розташоване в підслизовому шарі (submucosa) стінки ШКТ, між слизовою оболонкою та… Читати далі »
Ентеральна нервова система (ЕНС), яку часто називають “другим мозком”, є частиною вегетативної нервової системи, що спеціалізується на регуляції функцій шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вона унікальна своєю відносною автономністю, складною організацією та здатністю функціонувати незалежно від центральної нервової системи (ЦНС). Анатомічна будова ЕНС охоплює нервові структури, розташовані в стінках ШКТ — від стравоходу до анального каналу. Вона… Читати далі »
Парасимпатична нервова система (ПНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи (поряд із симпатичною) і відповідає за стан “відпочинку і травлення”, сприяючи відновленню енергії та підтримці гомеостазу в спокійних умовах. Як досвідчений лікар, я опишу її анатомію, фізіологію, функції та клінічне значення максимально докладно. Анатомічна будова Парасимпатична система має краніосакральне походження, тобто її… Читати далі »
Симпатична нервова система (СНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи ( поряд із парасимпатичною), яка відіграє ключову роль у підготовці організму до стресових ситуацій, фізичних навантажень чи реакцій “боротьба або втеча”. Анатомічна будова Симпатична нервова система бере початок у центральній нервовій системі, а її периферичні компоненти розподілені по всьому тілу. Центральні структури… Читати далі »
Вегетативна нервова система (ВНС), також відома як автономна нервова система, є частиною нервової системи, яка регулює функції внутрішніх органів, гладких м’язів, залоз і кровоносних судин, забезпечуючи гомеостаз організму. Вона працює переважно поза свідомим контролем, що вирізняє її від соматичної нервової системи. Загальна характеристика ВНС контролює “автоматичні” процеси в організмі, такі як: Вона поділяється на два… Читати далі »