Розділ: Глосарій (370 публікацій)

Плазма крові

Плазма крові — це рідка частина крові, яка становить приблизно 55% її загального об’єму. Вона є основним середовищем, у якому переносяться клітини крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) та різноманітні речовини, необхідні для життєдіяльності організму. Плазма відіграє ключову роль у транспорті поживних речовин, гормонів, продуктів обміну, а також у підтримці гомеостазу (балансу рідини, кислотно-лужної рівноваги та температури). Ось докладний опис її складу, функцій і особливостей. Склад плазми крові Плазма крові складається з води (близько 90–92%) та розчинених […]

Гіпофіз

Гіпофіз (лат. hypophysis) — це невелика ендокринна залоза, яку часто називають “головним диригентом” ендокринної системи організму. Розташована вона в основі мозку, у спеціальній кістковій структурі — турецькому сідлі (sella turcica), і з’єднана з гіпоталамусом за допомогою ніжки (infundibulum). Незважаючи на свій маленький розмір (близько 0,5–1 см у діаметрі та вагою 0,5–0,6 г), гіпофіз відіграє ключову роль у регуляції багатьох фізіологічних процесів, таких як ріст, обмін речовин, репродукція, реакція на стрес і водний баланс. Нижче — […]

Гормони

Гормони — це хімічні “посланці”, біологічно активні речовини, які відіграють ключову роль у регуляції багатьох процесів в організмі людини, тварин і навіть рослин. Вони синтезуються в ендокринних залозах (наприклад, щитовидній залозі, надниркових залозах, гіпофізі) або спеціалізованих клітинах (наприклад, у тканинах кишечника чи підшлункової залози). Вони впливають на обмін речовин, ріст, розвиток, репродукцію, настрій, реакцію на стрес тощо. Їхня особливість у тому, що навіть у дуже малих концентраціях вони здатні викликати значні фізіологічні зміни. Класифікація гормонів […]

Рефлекторна дуга

Рефлекторна дуга — це структурно-функціональна одиниця нервової системи, яка забезпечує швидку, автоматичну реакцію організму на подразник без участі свідомості. Вона є основою рефлексів — мимовільних відповідей, які дозволяють організму адаптуватися до змін у зовнішньому чи внутрішньому середовищі. Давайте розглянемо її будову, компоненти, механізм роботи, типи та значення детально. Будова рефлекторної дуги Рефлекторна дуга складається з п’яти основних елементів, які послідовно передають нервовий імпульс від точки сприйняття подразнення до органа, що реагує. Ці елементи пов’язані між […]

Аксон

Аксон — це довгий відросток нейрона, який відіграє ключову роль у передачі нервового імпульсу від тільця нейрона (соми) до інших клітин — нейронів, м’язів або залоз. Він є основним “вихідним” елементом нейрона, призначеним для швидкого і спрямованого транспортування сигналів на великі відстані. Давайте розглянемо його будову, функції, типи, особливості та значення детально. Будова аксона 1. Загальні характеристики 2. Структурні компоненти 3. Аксонний горбик Типи аксонів Аксонів розрізняють за наявністю мієліну і функцією: 1. Мієліновані: 2. […]

Дендрит

Дендрит — це один із двох основних типів відростків нейрона (поряд з аксоном), який відіграє ключову роль у сприйнятті та обробці сигналів у нервовій системі. Дендрити є основними “вхідними” структурами нейрона, що приймають імпульси від інших нейронів або рецепторів і передають їх до тільця нейрона (соми). Давайте розглянемо їхню будову, функції, типи, особливості та значення детально. Будова дендрита 1. Загальні характеристики 2. Структурні компоненти 3. Мієлінізація Типи дендритів Дендрити розрізняють за структурою і функцією залежно […]

Тільце нейрона

Тільце нейрона, також відоме як сома (від грецького soma — “тіло”) або перикаріон, — це центральна частина нервової клітини, яка містить ядро та основні органели. Воно є метаболічним і структурним центром нейрона, забезпечуючи його життєдіяльність і підтримуючи функції відростків (дендритів і аксона). Давайте розглянемо його будову, складові, функції та значення детально. Будова тільця нейрона 1. Загальні характеристики 2. Основні компоненти Тільце нейрона складається з плазматичної мембрани, цитоплазми (перикаріону) і ядра: 3. Відростки Функції тільця нейрона […]

Нервова тканина

Нервова тканина — це спеціалізована тканина, яка формує основу нервової системи організму. Вона відповідає за сприйняття, передачу, обробку та зберігання інформації, а також за координацію діяльності всіх органів і систем. Нервова тканина складається з двох основних типів клітин: нейронів (нервових клітин) і нейроглії (підтримуючих клітин). Давайте розглянемо її будову, функції, класифікацію, розташування та значення детально. Будова нервової тканини 1. Нейрони Нейрони — це основні функціональні одиниці нервової тканини, здатні генерувати і передавати електричні імпульси (потенціали […]

Скелетні (поперечно-смугасті) м’язи

Скелетні м’язи, також відомі як поперечно-смугасті м’язи, — це один із трьох типів м’язової тканини в організмі (поряд із гладкою та серцевою). Вони відповідають за довільні рухи тіла, такі як ходьба, підняття предметів чи дихання (частково), і становлять значну частину маси тіла людини (близько 40% у дорослих). Їхня назва походить від характерної поперечної посмугованості, видимої під мікроскопом. Давайте розглянемо їхню будову, функції, механізм скорочення, розташування та значення детально. Будова скелетних м’язів Скелетні м’язи мають високоорганізовану […]

Гладкий м’яз

Гладкий м’яз (гладка м’язова тканина) — це один із трьох типів м’язової тканини в організмі (поряд із скелетною та серцевою), який характеризується відсутністю поперечної посмугованості та мимовільним (автономним) скороченням. Він відіграє ключову роль у функціонуванні внутрішніх органів, регулюючи їхні рухи та тонус. Давайте розглянемо його будову, функції, механізм скорочення, розташування та значення детально. Будова гладкого м’яза Гладкий м’яз складається з окремих веретеноподібних клітин (міоцитів), які не мають поперечної посмугованості, характерної для скелетних і серцевих м’язів. […]