Парасимпатична нервова система (ПНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи (поряд із симпатичною) і відповідає за стан “відпочинку і травлення”, сприяючи відновленню енергії та підтримці гомеостазу в спокійних умовах. Як досвідчений лікар, я опишу її анатомію, фізіологію, функції та клінічне значення максимально докладно.
Анатомічна будова
Парасимпатична система має краніосакральне походження, тобто її центри розташовані в головному мозку (стовбур) і крижовому відділі спинного мозку.
Центральні структури
- Головний мозок: Парасимпатичні нейрони асоційовані з черепно-мозковими нервами:
- III (окоруховий нерв) — ядро Едінгера-Вестфаля.
- VII (лицевий нерв) — верхнє слиновидільне ядро.
- IX (язикоглотковий нерв) — нижнє слиновидільне ядро.
- X (блукаючий нерв) — дорсальне ядро блукаючого нерва та ядро одиночного шляху в довгастому мозку.
- Спинний мозок: Крижові сегменти (S2–S4), бічні роги сірого речовини.
- Прегангліонарні нейрони: Тіла цих нейронів лежать у ЦНС, а їхні довгі аксони йдуть до гангліїв.
Периферичні структури
- Ганглії: На відміну від симпатичної системи, парасимпатичні ганглії розташовані близько до або всередині органів-мішеней (інтрамуральні ганглії). Наприклад:
- Ганглії ока (війковий ганглій для III нерва).
- Ганглії слинних залоз (піднижньощелепний, під’язиковий для VII, вушний для IX).
- Інтрамуральні ганглії серця, легень, кишківника (для X нерва).
- Ганглії малого тазу (для S2–S4).
- Постгангліонарні нейрони: Тіла в гангліях, короткі аксони йдуть до тканин органу.
Шляхи волокон
- Прегангліонарні волокна довгі, доходять до гангліїв біля або в органі.
- Постгангліонарні волокна короткі, що забезпечує локальну, точкову дію.
Нейротрансмітери
- Прегангліонарні волокна: Виділяють ацетилхолін (холінергічні), діють через нікотинові рецептори в гангліях.
- Постгангліонарні волокна: Також холінергічні, діють через мускаринові рецептори на органах-мішенях.
- Парасимпатична система не використовує норадреналін, на відміну від симпатичної.
Функції
Парасимпатична система сприяє відновленню та економії ресурсів:
1. Серцево-судинна система:
- Зниження частоти серцевих скорочень (брадикардія) через дію на синоатріальний вузол.
- Помірне звуження коронарних судин (зменшення потреб у кисні).
2. Дихальна система:
- Звуження бронхів, зменшення вентиляції (економія енергії).
3. Очі:
- Звуження зіниць (міоз) через скорочення кругового м’яза райдужки.
- Акомодація ока для ближнього зору (скорочення війкового м’яза).
4. Травна система:
- Стимуляція секреції слинних (VII, IX нерви) і травних залоз (X нерв).
- Посилення перистальтики кишківника й розслаблення сфінктерів.
5. Сечостатева система:
- Скорочення сечового міхура й розслаблення сфінктера для сечовипускання.
- У чоловіків — ерекція (розширення судин статевого члена).
6. Метаболізм:
- Сприяння накопиченню енергії (глікогенез).
Роль блукаючого нерва (X)
Блукаючий нерв забезпечує близько 75% парасимпатичної іннервації, впливаючи на:
- Серце (зменшення частоти скорочень).
- Легені (регуляція дихання).
- Травний тракт (від стравоходу до поперечної ободової кишки).
Регуляція
- Центральний контроль: Гіпоталамус (передні ядра), довгастий мозок.
- Рефлекси: Парасимпатична система бере участь у:
- Каротидному синусовому рефлексі (зниження тиску).
- Рефлексі Геринга-Бреєра (регуляція дихання).
- Акт дефекації й сечовипускання.
- Локальність: На відміну від симпатичної, ПНС діє більш вибірково, без системного розподілу.
Клінічне значення
Порушення ПНС можуть призводити до різних станів:
1. Вагусна дисфункція:
- Надмірна активність: Вагусний непритомний стан (брадикардія, гіпотензія при стресі чи болю).
- Недостатність: Тахікардія, порушення травлення.
2. Травми спинного мозку:
- Ураження S2–S4 призводить до втрати контролю над сечовипусканням і дефекацією.
3. Офтальмологія:
- Параліч III нерва: Розширена зіниця, порушення акомодації.
4. Гастропарез (gastroparesis): Зниження моторики шлунка через ураження блукаючого нерва (наприклад, при діабеті).
5. Дисфункція малого тазу: Імпотенція чи нетримання через ураження крижових нервів.
Діагностика
- Тести: Вимірювання пульсу (вагусний тонус), реакція зіниць на світло, проби з атропіном (блокує мускаринові рецептори).
- Рефлекси: Оцінка роботи блукаючого нерва (наприклад, рефлекс при натисканні на каротидний синус).
Терапія
- Холіноміметики (пілокарпін): Стимулюють ПНС (наприклад, при глаукомі).
- Атропін: Блокує парасимпатичні ефекти (використовують при брадикардії).
- Ваготомія: Перерізання блукаючого нерва (раніше при виразці шлунка).
Цікаві особливості
- Блукаючий нерв — найдовший і найвпливовіший у ПНС, його гілки досягають навіть селезінки.
- Парасимпатична система не іннервує шкіру чи скелетні м’язи, на відміну від симпатичної.
- Її активність переважає під час сну, сприяючи відновленню.
Висновок
Парасимпатична нервова система — це “гальмо” організму, яке врівноважує симпатичну активність, сприяючи спокою, травленню й регенерації. Її краніосакральне походження, холінергічна природа та локальна дія забезпечують точкову регуляцію органів. У клінічній практиці її дисфункція може проявлятися як у гострих станах (наприклад, вагусний колапс), так і в хронічних порушеннях (гастропарез).