Інтерстиціальні клітини Кахаля (ІКК, англ. Interstitial Cells of Cajal, ICC) — це спеціалізовані клітини шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які відіграють ключову роль у регуляції його моторики. Їх називають “пейсмейкерами” кишечника, оскільки вони генерують електричні імпульси, що координують скорочення гладких м’язів. Розуміння їхньої функції важливе для діагностики та лікування порушень моторики ШКТ. Анатомія ІКК розташовані в стінці… Читати далі »
Гаустри (лат. haustra, від haurire — черпати) — це анатомічні утворення товстої кишки, що являють собою мішкоподібні випинання її стінки, розділені складками слизової та м’язовими перетяжками. Вони характерні для товстої кишки людини і відіграють важливу роль у її фізіології. Розуміння гаустрацій має значення для діагностики патологій кишечника (наприклад, при колоноскопії чи рентгені). Анатомія Гаустри —… Читати далі »
Кут Гіса (Hiss angle), або кардіодіафрагмальний кут, — це анатомічна структура, що утворюється на стику стравоходу та шлунку в ділянці стравохідного отвору діафрагми. З точки зору лікаря, розуміння його будови та функції має ключове значення для оцінки патологій, таких як гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРХ) і грижа стравохідного отвору діафрагми (ГСОД). Ось докладний опис. Анатомія Кут Гіса… Читати далі »
Сплетіння Ауербаха (лат. plexus myentericus), також відоме як міоентеральне сплетіння, — це частина ентеральної нервової системи (ЕНС), яка регулює моторику шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Розуміння його анатомії, фізіології та клінічного значення важливе для діагностики й лікування порушень травлення. Анатомія Сплетіння Ауербаха розташоване в стінці ШКТ між поздовжнім і циркулярним м’язовими шарами (тобто в tunica muscularis). Воно… Читати далі »
Канал Шлемма (лат. sinus venosus sclerae) — це анатомічна структура ока, яка відіграє ключову роль у регуляції внутрішньоочного тиску (ВОТ) шляхом відведення водянистої вологи з передньої камери ока в кровоносну систему. Анатомія Канал Шлемма — це кільцеподібний венозний синус, розташований у куті передньої камери ока, на межі рогівки та склери, у так званій склеральній борозні… Читати далі »
Сфінктер зіничного каналу (m. sphincter canaliculus iridocornealis) Анатомічна будова Сфінктер зіничного каналу — це м’язовий елемент, що розташований в області переходу між райдужкою ока і рогівкою, вздовж зіничного каналу. Цей сфінктер контролює відтік водянистої вологи з ока через канал, відомий як . Гістологія Функції Інервація Патології
Зовнішній сфінктер уретри (m. sphincter urethrae externus) Анатомічна будова Зовнішній сфінктер уретри — це поперечно-смугастий м’яз, який оточує сечовипускальний канал. Він є добровільно контрольованим м’язом і розташований нижче внутрішнього сфінктера. Гістологія Функції Інервація Патології
Внутрішній сфінктер уретри (m. sphincter urethrae internus) Анатомічна будова Внутрішній сфінктер уретри — це гладком’язове кільце, розташоване в ділянці внутрішнього отвору уретри (ostium urethrae internum), де сечовий міхур переходить у сечовипускальний канал. Гістологія Функції Патології
Зовнішній анальний сфінктер — це довільний поперечносмугастий м’яз, який оточує нижню третину анального каналу. Він перебуває під соматичним контролем і відіграє ключову роль у континенції, підтримуючи закриття анального каналу. Анатомія та структура: Функція: Іннервація: Клінічне значення:
Внутрішній анальний сфінктер — це кільцеподібний гладкий м’яз, який оточує верхні дві третини анального каналу. Він є мимовільним і контролюється автономною нервовою системою. Анатомія та структура: Функція: Іннервація: Клінічне значення: