Розділ: Глосарій (370 публікацій)

Саркоплазматичний ретикулум

Саркоплазматичний ретикулум (СР) — це спеціалізована форма ендоплазматичного ретикулуму, притаманна м’язовим клітинам (міоцитам), яка відіграє ключову роль у регуляції кальцієвого гомеостазу та м’язовому скороченні. Анатомія саркоплазматичного ретикулуму Саркоплазматичний ретикулум — це мережа мембранних трубочок, везикул і цистерн, що оточує міофібрили в м’язових волокнах. Його структура адаптована до швидкого транспорту і зберігання іонів кальцію (Ca²⁺). Основні анатомічні компоненти включають: 1. Поздовжні трубочки: 2. Термінальні цистерни: 3. Мережа СР: Молекулярний склад СР складається з фосфоліпідної подвійної мембрани, […]

Саркоплазма

Саркоплазма — це цитоплазма м’язових клітин (міоцитів), яка має унікальні властивості та спеціалізовані функції, пов’язані з м’язовим скороченням і метаболізмом. Що таке саркоплазма? Саркоплазма — це внутрішнє середовище м’язового волокна, що оточує міофібрили (структури, які складаються з актину, міозину та інших білків скорочення). Вона є гелеподібною субстанцією, яка заповнює простір між міофібрилами, сарколемою (плазматичною мембраною м’язової клітини) і внутрішньоклітинними органелами. Її склад і організація адаптовані для забезпечення швидкого скорочення, релаксації та енергетичного обміну м’язів. Склад […]

Міозин

Міозин — це значно більший і складніший моторний білок, ніж взаємодіючий з ним актин. Міозин належить до суперсімейства АТФаз. Найвідоміший тип у м’язовому скороченні — це міозин II, хоча існує понад 20 класів міозину з різними функціями. Структура міозину II включає: У скелетних м’язах молекули міозину II об’єднуються в товсті філаменти, де численні голівки спрямовані до актинових мікрофіламентів. Кожна голівка може “крокувати” по актину, використовуючи енергію АТФ. Механізм взаємодії: Теорія ковзних ниток Взаємодія актину і […]

Актин

Актин є глобулярним білком із молекулярною масою приблизно 42 кДа, який належить до сімейства консервативних білків, присутніх у всіх еукаріотичних клітинах. Він існує у двох основних формах: Актин утворює основу тонких фібрил у м’язових волокнах (саркомерах), де він взаємодіє з міозином. У скелетних м’язах актин асоціюється з регуляторними білками — тропоміозином і тропоніном, які контролюють доступність зв’язувальних сайтів для міозину залежно від рівня кальцію. Висновок Актин і міозин — це не просто структурні елементи, а […]

Адреналін

Адреналін (з лат. adrenaline, або епінефрін з англ. epinephrine) — це гормон і нейротрансмітер, який відіграє ключову роль у регуляції фізіологічних реакцій організму, зокрема в ситуаціях стресу. Хімічна природа Адреналін належить до класу катехоламінів — органічних сполук, що є похідними амінокислоти тирозину. Його хімічна формула — C₉H₁₃NO₃, а структурно він є 3,4-дигідрокси-α-[(метиламіно)метил] бензиловим спиртом. Адреналін має ароматичне бензольне кільце з двома гідроксильними групами (-OH) у позиціях 3 і 4, а також бічний ланцюг з аміно- […]

Яремний отвір (foramen jugulare)

Яремний отвір (foramen jugulare) — це анатомічна структура черепа, яка має важливе значення в нейроанатомії та судинній системі. Анатомічне розташування Яремний отвір розташований у задній черепній ямці, на межі між скроневою кісткою (pars petrosa ossis temporalis) та потиличною кісткою (os occipitale). Він знаходиться нижче і медіальніше від сосковидного відростка (processus mastoideus) і латеральніше від потиличного виростка (condylus occipitalis). Отвір утворюється внаслідок з’єднання двох частин: яремної вирізки скроневої кістки (incisura jugularis ossis temporalis) та яремної вирізки […]

Гастропарез (gastroparesis)

Гастропарез (лат. gastroparesis), або затримка спорожнення шлунка, — це хронічний стан, при якому порушена моторна функція шлунка, що призводить до уповільненого проходження їжі в тонкий кишківник за відсутності механічної обструкції (наприклад, стенозу чи пухлини). Етіологія Гастропарез виникає через порушення роботи гладких м’язів шлунка, ентеральної нервової системи (ЕНС) або зовнішньої нервової регуляції. Основні причини: 1. Цукровий діабет (30–50% випадків): 2. Ідіопатичний гастропарез (35–40%): 3. Післяопераційний: 4. Неврологічні захворювання: 5. Системні хвороби: 6. Медикаментозний: 7. Інфекційний: Патогенез […]

Синдром подразненого кишківника (СПК, irritable bowel syndrome, IBS)

Синдром подразненого кишківника (СПК, лат. irritable bowel syndrome, IBS) — це хронічне функціональне розлад шлунково-кишкового тракту (ШКТ), яке характеризується рецидивуючим болем у животі, змінами у дефекації (діарея, закреп або їх чергування) та відсутністю органічних уражень (запалення, пухлин, структурних аномалій). Етіологія СПК є багатофакторним захворюванням із не до кінця з’ясованими причинами. Основні фактори: 1. Дисрегуляція осі “мозок-кишківник”: 2. Психоемоційні фактори: 3. Мікробіота: 4. Генетична схильність: 5. Дієта: 6. Запалення низького ступеня: Патогенез СПК не має єдиного […]

Хвороба Гіршпрунга (morbus Hirschsprung)

Хвороба Гіршпрунга (лат. morbus Hirschsprung), також відома як вроджений агангліонарний мегаколон, є рідкісним вродженим захворюванням шлунково-кишкового тракту, що характеризується відсутністю гангліїв (нервових клітин) у підслизовому сплетенні Мейсснера та м’язовому сплетенні Ауербаха в дистальних відділах товстої кишки. Це призводить до порушення перистальтики, хронічної обструкції та розширення проксимальних ділянок кишки. Етіологія Хвороба Гіршпрунга є результатом порушення ембріонального розвитку ентеральної нервової системи (ЕНС): Патогенез 1. Агангліоз: Відсутність гангліїв у сплетеннях Мейсснера (plexus submucosus) і Ауербаха (plexus myentericus) в […]

Сплетіння Мейсснера (plexus submucosus)

Сплетення Мейсснера, також відоме як підслизове сплетення (лат. plexus submucosus), є одним із двох основних нервових сплетень ентеральної нервової системи (ЕНС), що регулює функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Воно відіграє ключову роль у локальному контролі секреції, кровопостачання та чутливості слизової оболонки. Анатомічна будова Сплетення Мейсснера розташоване в підслизовому шарі (submucosa) стінки ШКТ, між слизовою оболонкою та м’язовим шаром. Воно присутнє по всій довжині травного тракту, але найбільш розвинене в тонкій і товстій кишках, де підслизовий шар […]