Павутинна оболонка (лат. arachnoidea mater) — це одна з трьох менінгеальних оболонок центральної нервової системи (ЦНС), розташована між твердою оболонкою (dura mater) і м’якою оболонкою (pia mater). Вона отримала назву через свою тонку, ніжну структуру, що нагадує павутину, і відіграє ключову роль у циркуляції спинномозкової рідини (СМР). Ось докладний опис із точки зору висококваліфікованого лікаря:… Читати далі »
Тверда мозкова оболонка (лат. dura mater) — це одна з трьох оболонок, що оточують головний і спинний мозок, відома своєю міцністю та захисною функцією. Анатомічне визначення Тверда мозкова оболонка — це найзовнішня і найміцніша з трьох менінгеальних оболонок (dura mater, arachnoidea mater, pia mater), що захищають центральну нервову систему (ЦНС). Вона складається з щільної сполучної… Читати далі »
Точка Ланца (Lanz point) — це анатомічний орієнтир, який використовується в діагностиці гострого апендициту, хоча вона менш відома порівняно з точкою Мак-Бернея. Її клінічне значення полягає в локалізації болючості, що може вказувати на запалення апендикса, особливо при типовому його положенні. Анатомічне визначення Точка Ланца розташована між першою і другою третиною (праворуч) умовної лінії, що з’єднує… Читати далі »
Права клубова ямка (fossa iliaca dextra) — це анатомічна область у нижній правій частині живота, яка має важливе клінічне значення через розташування в ній апендикса та інших структур. Анатомічне визначення Права клубова ямка є топографічною зоною в правій клубовій ділянці (regio iliaca dextra), яка входить до дев’яти анатомічних регіонів живота. Її межі: Ця ямка утворюється… Читати далі »
Ліва клубова ямка (Fossa iliaca sinistra) — це анатомічна область у нижній частині живота зліва, яка є важливою для клінічної діагностики та розуміння топографії черевної порожнини. Ось докладний опис із точки зору висококваліфікованого лікаря: Анатомічне визначення Ліва клубова ямка — це заглиблення в передній черевній стінці, розташоване в лівій клубовій ділянці (regio iliaca sinistra), що… Читати далі »
Пілефлебіт (pylephlebitis) — це рідкісне, але надзвичайно серйозне ускладнення інфекційних процесів у черевній порожнині, що характеризується гнійним тромбофлебітом ворітної вени (vena portae) та її гілок. Цей стан часто асоціюється з високою летальністю через ризик сепсису та печінкових абсцесів. Патофізіологія Пілефлебіт виникає, коли інфекція з черевної порожнини поширюється на венозну систему портального кровообігу. Основні етапи: Причини… Читати далі »
Розлитий перитоніт — це гострий або хронічний запальний процес, що охоплює значну частину або всю парієтальну та вісцеральну очеревину черевної порожнини. Це життєзагрозливий стан, який зазвичай виникає як ускладнення перфорації порожнистого органа, травми чи іншого патологічного процесу. Патофізіологія Розлитий перитоніт розвивається, коли інфекційний чи хімічний подразник (бактерії, кал, шлунковий сік, жовч, кров) потрапляє в черевну… Читати далі »
Периапендикулярний абсцес — це гнійне ускладнення гострого апендициту, що характеризується утворенням обмеженого скупчення гною в тканинах, прилеглих до запаленого апендикса. Це серйозний стан, який виникає через прогресування запального процесу та потребує ретельної діагностики й адекватного лікування. Патофізіологія Периапендикулярний абсцес розвивається як наслідок невилікуваного або пізно діагностованого гострого апендициту, зазвичай на тлі перфорації (прориву) стінки апендикса.… Читати далі »
Симптом Сітковського (Sitkovsky’s sign), також відомий як симптом “позу хворого” або “больового полегшення при повороті”, є клінічною ознакою, що використовується в діагностиці гострого апендициту. Він був описаний українським хірургом Олександром Сітковським і базується на зміні інтенсивності болю залежно від положення тіла пацієнта. Механізм виникнення Симптом Сітковського пояснюється особливостями анатомічного розташування апендикса та його взаємодією з… Читати далі »
Симптом Образцова — це клінічний ознака, що використовується в діагностиці гострого апендициту, названий на честь українського хірурга Миколи Образцова. Він ґрунтується на специфічній реакції пацієнта при пальпації живота в поєднанні з активним рухом нижньої кінцівки. Механізм виникнення Симптом Образцова пов’язаний із подразненням запаленої парієтальної очеревини та м’язів у правій клубовій ділянці, де зазвичай розташований апендикс.… Читати далі »