Ласкаво просимо на наш сайт, присвячений медицині, а зокрема, анатомії та фізіології!
Медицина – це не лише наука, а й мистецтво, що починається з глибокого розуміння людського тіла та його функцій. На нашому ресурсі ми зібрали матеріали, які допоможуть вам освоїти ці знання, незалежно від вашого рівня підготовки.
Якщо ви – спеціаліст, наші тексти стануть корисним доповненням до професійної літератури, допоможуть освіжити або розширити знання, а також знайти відповіді на складні питання, які виникають у повсякденній практиці.
Якщо ви тільки починаєте свій шлях у медицині або просто цікавитеся анатомією та фізіологією, наші матеріали допоможуть вам відчути розглянуті питання доступними та зрозумілими для кожного. Матеріали викладену тут пояснюють складні речі простими словами, поєднуючи текст із візуальними матеріалами, що робить навчання захопливим і ефективним.
Аудіальне сприйняття інформації активує слухову пам’ять, що дозволяє запам’ятовувати почуте. Однак читання додає ще один важливий рівень обробки інформації – зорове сприйняття. Під час читання людина не лише бачить текст, а й часто аналізує його структуру, підкреслює важливі моменти та створює візуальні асоціації. Це допомагає закріплювати інформацію в довготривалій пам’яті. Крім того, читання дозволяє повертатися до матеріалу, що складно зробити лише через аудіальне сприйняття. Синергія зорового й аудіального сприйняття робить процес запам’ятовування більш ефективним. Зараз існує багато ресурсів з аудіолекціями, але текстових версій цих лекцій надзвичайно мало. Тексти на цьому сайті, хоч в деякій мірі зможуть компенсувати цей недолік, щоб допомогти вам не лише зрозуміти, але й закріпити знання.
Більша частина інформації є текстовими варіантами підкастів, які у той чи інший час були доступні (або доступні і на даний час) в мережі.
Наш сайт – це місце для тих, хто прагне дізнатися більше про медицину, незалежно від мети: професійного розвитку чи задоволення власної цікавості. Занурюйтеся у світ медицини разом із нами! Тут кожен знайде щось для себе.
Застереження
Уся інформація, розміщена на цьому сайті, має виключно довідковий та навчальний характер. Вона не є медичною порадою, не призначена для постановки діагнозу, призначення лікування або самолікування.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за будь-які наслідки, що можуть виникнути в результаті неправильного використання або тлумачення наданих матеріалів.
Для отримання медичної допомоги, діагностики чи лікування завжди звертайтесь до кваліфікованого спеціаліста.
Гастропарез (лат. gastroparesis), або затримка спорожнення шлунка, — це хронічний стан, при якому порушена моторна функція шлунка, що призводить до уповільненого проходження їжі в тонкий кишківник за відсутності механічної обструкції (наприклад, стенозу чи пухлини). Етіологія Гастропарез виникає через порушення роботи гладких м’язів шлунка, ентеральної нервової системи (ЕНС) або зовнішньої нервової регуляції. Основні причини: 1. Цукровий діабет (30–50% випадків): 2. Ідіопатичний гастропарез (35–40%): 3. Післяопераційний: 4. Неврологічні захворювання: 5. Системні хвороби: 6. Медикаментозний: 7. Інфекційний: Патогенез...
Синдром подразненого кишківника (СПК, лат. irritable bowel syndrome, IBS) — це хронічне функціональне розлад шлунково-кишкового тракту (ШКТ), яке характеризується рецидивуючим болем у животі, змінами у дефекації (діарея, закреп або їх чергування) та відсутністю органічних уражень (запалення, пухлин, структурних аномалій). Етіологія СПК є багатофакторним захворюванням із не до кінця з’ясованими причинами. Основні фактори: 1. Дисрегуляція осі “мозок-кишківник”: 2. Психоемоційні фактори: 3. Мікробіота: 4. Генетична схильність: 5. Дієта: 6. Запалення низького ступеня: Патогенез СПК не має єдиного...
Хвороба Гіршпрунга (лат. morbus Hirschsprung), також відома як вроджений агангліонарний мегаколон, є рідкісним вродженим захворюванням шлунково-кишкового тракту, що характеризується відсутністю гангліїв (нервових клітин) у підслизовому сплетенні Мейсснера та м’язовому сплетенні Ауербаха в дистальних відділах товстої кишки. Це призводить до порушення перистальтики, хронічної обструкції та розширення проксимальних ділянок кишки. Етіологія Хвороба Гіршпрунга є результатом порушення ембріонального розвитку ентеральної нервової системи (ЕНС): Патогенез 1. Агангліоз: Відсутність гангліїв у сплетеннях Мейсснера (plexus submucosus) і Ауербаха (plexus myentericus) в...
Сплетення Мейсснера, також відоме як підслизове сплетення (лат. plexus submucosus), є одним із двох основних нервових сплетень ентеральної нервової системи (ЕНС), що регулює функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Воно відіграє ключову роль у локальному контролі секреції, кровопостачання та чутливості слизової оболонки. Анатомічна будова Сплетення Мейсснера розташоване в підслизовому шарі (submucosa) стінки ШКТ, між слизовою оболонкою та м’язовим шаром. Воно присутнє по всій довжині травного тракту, але найбільш розвинене в тонкій і товстій кишках, де підслизовий шар...
Ентеральна нервова система (ЕНС), яку часто називають “другим мозком”, є частиною вегетативної нервової системи, що спеціалізується на регуляції функцій шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вона унікальна своєю відносною автономністю, складною організацією та здатністю функціонувати незалежно від центральної нервової системи (ЦНС). Анатомічна будова ЕНС охоплює нервові структури, розташовані в стінках ШКТ — від стравоходу до анального каналу. Вона складається з двох основних нервових сплетень і численних нейронів, які утворюють складну мережу. Основні сплетення 1. Підслизове сплетення (): 2...
Парасимпатична нервова система (ПНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи (поряд із симпатичною) і відповідає за стан “відпочинку і травлення”, сприяючи відновленню енергії та підтримці гомеостазу в спокійних умовах. Як досвідчений лікар, я опишу її анатомію, фізіологію, функції та клінічне значення максимально докладно. Анатомічна будова Парасимпатична система має краніосакральне походження, тобто її центри розташовані в головному мозку (стовбур) і крижовому відділі спинного мозку. Центральні структури Периферичні структури Шляхи волокон Нейротрансмітери Функції Парасимпатична...
Симпатична нервова система (СНС) є одним із двох основних підрозділів вегетативної нервової системи ( поряд із парасимпатичною), яка відіграє ключову роль у підготовці організму до стресових ситуацій, фізичних навантажень чи реакцій “боротьба або втеча”. Анатомічна будова Симпатична нервова система бере початок у центральній нервовій системі, а її периферичні компоненти розподілені по всьому тілу. Центральні структури Периферичні структури 1. Симпатичний стовбур (truncus sympathicus): 2. Превертебральні ганглії: 3. Постгангліонарні нейрони: Шляхи волокон Прегангліонарні аксони можуть: Нейротрансмітери Функції...
Вегетативна нервова система (ВНС), також відома як автономна нервова система, є частиною нервової системи, яка регулює функції внутрішніх органів, гладких м’язів, залоз і кровоносних судин, забезпечуючи гомеостаз організму. Вона працює переважно поза свідомим контролем, що вирізняє її від соматичної нервової системи. Загальна характеристика ВНС контролює “автоматичні” процеси в організмі, такі як: Вона поділяється на два основних функціональних підрозділи, які часто діють антагоністично: Анатомічна будова ВНС складається з центральних і периферичних компонентів: Шлях передачі сигналу На...
Спинальний ганглій (лат. ganglion spinale), також відомий як задній корінцевий ганглій (ganglion radicis posterioris), є важливою структурою периферичної нервової системи, пов’язаною зі спинномозковими нервами. Анатомія Спинальний ганглій — це невелике овальне або веретеноподібне потовщення, розташоване на задньому (дорсальному) корінці кожного спинномозкового нерва, зазвичай у межах міжхребцевого отвору або поблизу нього. Він присутній у всіх 31 парі спинномозкових нервів, за винятком першого шийного нерва (C1), де чутлива функція часто мінімальна або відсутня. Гістологічна будова Спинальний ганглій...
Спинномозкові нерви — це ключова частина периферичної нервової системи людини, яка забезпечує зв’язок між центральною нервовою системою (головним і спинним мозком) та рештою тіла. Загальна характеристика У людини є 31 пара спинномозкових нервів, які утворюються з корінців спинного мозку й виходять через міжхребцеві отвори хребта. Вони поділяються за сегментами спинного мозку: Кожен спинномозковий нерв є змішаним, тобто містить як чутливі (аферентні), так і рухові (еферентні) волокна, а також включає автономні (вегетативні) волокна, які регулюють функції...
Дванадцята пара черепно-мозкових нервів — під’язиковий нерв (Nervus hypoglossus, XII) Походження Під’язиковий нерв є виключно руховим і бере початок у довгастому мозку (medulla oblongata). Його джерелом є ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), розташоване в сірій речовині під дном четвертого шлуночка, у так званому трикутнику під’язикового нерва (trigonum nervi hypoglossi) в ромбоподібній ямці. Це ядро простягається вздовж довгастого мозку й складається з мотонейронів, які іннервують м’язи язика. Ядро отримує сигнали від моторної кори головного мозку...
Одинадцята пара черепно-мозкових нервів — додатковий нерв (Nervus accessorius, XI) Походження Додатковий нерв є виключно руховим і має унікальне походження, яке поєднує структури як мозкового стовбура, так і спинного мозку: Черепна частина приєднується до блукаючого нерва (X) для іннервації гортані, тоді як спинна частина формує основний стовбур додаткового нерва для іннервації м’язів шиї та плечей. Ядра отримують сигнали від моторної кори головного мозку через кортико-спинальні тракти для контролю рухів. Шлях Додатковий нерв має складний шлях...
