Розділ: Неврологія (68 публікацій)

Одинадцята пара черепно-мозкових нервів — додатковий нерв (Nervus accessorius)

Одинадцята пара черепно-мозкових нервів — додатковий нерв (Nervus accessorius, XI) Походження Додатковий нерв є виключно руховим і має унікальне походження, яке поєднує структури як мозкового стовбура, так і спинного мозку: Черепна частина приєднується до блукаючого нерва (X) для іннервації гортані, тоді як спинна частина формує основний стовбур додаткового нерва для іннервації м’язів шиї та плечей. Ядра отримують сигнали від моторної кори головного мозку через кортико-спинальні тракти для контролю рухів. Шлях Додатковий нерв має складний шлях […]

Десята пара черепно-мозкових нервів — блукаючий нерв (Nervus vagus)

Десята пара черепно-мозкових нервів — блукаючий нерв (Nervus vagus, X) Походження Блукаючий нерв є найдовшим і найбільш розгалуженим черепно-мозковим нервом, із змішаними функціями, що беруть початок у кількох ядрах довгастого мозку (medulla oblongata): Ці ядра інтегрують сигнали від кори мозку, гіпоталамуса, трійчастого (V) і язикоглоткового (IX) нервів для координації рухів, вегетативних функцій і чутливості. Шлях Блукаючий нерв виходить із довгастого мозку через бічні борозни (sulci laterales), нижче язикоглоткового нерва (IX), у вигляді 8–10 корінців, які […]

Дев’ята пара черепно-мозкових нервів — язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus)

Дев’ята пара черепно-мозкових нервів — язикоглотковий нерв (Nervus glossopharyngeus, IX) Походження Язикоглотковий нерв є змішаним нервом із кількома функціональними компонентами, які беруть початок у ядрах довгастого мозку (medulla oblongata): Ці ядра інтегрують сигнали від кори мозку, трійчастого нерва (V) і блукаючого нерва (X) для координації ковтання, смаку та регуляції кров’яного тиску. Шлях Язикоглотковий нерв виходить із довгастого мозку через бічні борозни (sulci laterales), між оливою (oliva) і нижньою мозочковою ніжкою, у вигляді кількох корінців. Ці […]

Восьма пара черепно-мозкових нервів — присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis)

Восьма пара черепно-мозкових нервів — присінково-завитковий нерв (Nervus vestibulocochlearis, VIII) Походження Присінково-завитковий нерв є виключно чутливим і складається з двох окремих функціональних компонентів, кожен із яких має власні ядра в мозковому стовбурі: Ці ядра отримують вхідні сигнали від внутрішнього вуха й передають їх до кори мозку, мозочка та спинного мозку для обробки слухової інформації та регуляції рівноваги. Шлях Присінково-завитковий нерв виходить із мозкового стовбура в мостомозочковому куті (angulus pontocerebellaris), на межі між мостом і довгастим […]

Сьома пара черепно-мозкових нервів — лицевого нерва (Nervus facialis)

Сьома пара черепно-мозкових нервів — лицевого нерва (Nervus facialis, VII) Походження Лицевий нерв є змішаним нервом із кількома функціональними компонентами, які беруть початок у різних ядрах у мосту (pons): Ці ядра отримують сигнали від кори головного мозку (моторна кора для рухів, лімбічна система для емоцій), мозочка та трійчастого нерва (для рефлексів). Шлях Лицевий нерв виходить із мозкового стовбура на межі між мостом і довгастим мозком, у мостомозочковому куті (angulus pontocerebellaris), поруч із присінково-завитковим нервом (VIII). […]

Шоста пара черепно-мозкових нервів — відвідний нерв (Nervus abducens)

Шоста пара черепно-мозкових нервів — відвідний нерв (Nervus abducens, VI) Походження Відвідний нерв бере початок у мосту (pons), а саме в ядрі відвідного нерва (nucleus nervi abducentis). Це ядро розташоване в нижній частині мосту, поблизу середньої лінії, у сірій речовині над дном четвертого шлуночка (fossa rhomboidea), у так званій лицевій горбистості (colliculus facialis). Ця горбистість утворена не лише ядром VI нерва, а й волокнами лицевого нерва (VII), які огинають ядро відвідного нерва, формуючи внутрішнє коліно […]

П’ята пара черепно-мозкових нервів — трійчастий нерв (Nervus trigeminus)

П’ята пара черепно-мозкових нервів — трійчастий нерв (Nervus trigeminus, V) Походження Трійчастий нерв є найбільшим черепно-мозковим нервом і бере початок у кількох ядрах, розташованих у різних частинах мозкового стовбура: Таким чином, трійчастий нерв є змішаним — має як чутливі, так і рухові компоненти, що координуються цими ядрами. Шлях Трійчастий нерв виходить із бічної поверхні мосту (pons) у вигляді двох корінців: Після виходу з мосту нерв утворює трійчастий ганглій (ganglion trigeminale), або півмісяцевий ганглій, який розташований […]

Четверта пара черепно-мозкових нервів — блоковий нерв (Nervus trochlearis)

Четверта пара черепно-мозкових нервів — блоковий нерв (Nervus trochlearis, IV) Походження Блоковий нерв бере початок у середньому мозку (mesencephalon), а саме в ядрі блокового нерва (nucleus nervi trochlearis). Це невелике ядро розташоване в сірій речовині навколо сильвієвого водопроводу (aquaeductus cerebri), трохи нижче ядра окорухового нерва (III), на рівні нижніх горбків чотиригорбкового тіла. Ядро отримує сигнали від кори головного мозку, мозочка та вестибулярної системи для координації рухів ока. Унікальною особливістю блокового нерва є те, що його […]

Третя пара черепно-мозкових нервів — окоруховий нерв (Nervus oculomotorius)

Третя пара черепно-мозкових нервів — окоруховий нерв (Nervus oculomotorius, III) Походження Окоруховий нерв бере початок у середньому мозку (mesencephalon), а саме в двох ядрах, розташованих у сірій речовині навколо сильвієвого водопроводу (aquaeductus cerebri) на рівні верхніх горбків чотиригорбкового тіла: Ці ядра отримують сигнали від кори головного мозку (зокрема, від премоторної зони), мозочка та вестибулярної системи, координуючи рухи ока та реакцію зіниці. Шлях Окоруховий нерв виходить із середнього мозку на його вентральній поверхні, в міжніжковій ямці […]

Друга пара черепно-мозкових нервів — зоровий нерв (Nervus opticus)

Друга пара черепно-мозкових нервів — зоровий нерв (Nervus opticus, II) Походження Зоровий нерв бере початок у сітківці ока (retina), яка є світлочутливим шаром, розташованим у задній частині очного яблука. Сітківка містить фоторецепторні клітини — палички (відповідальні за сприйняття світла в умовах низької освітленості) і колбочки (відповідальні за кольоровий зір і гостроту). Ці клітини передають сигнали через біполярні нейрони до гангліозних клітин, аксони яких і формують зоровий нерв. На відміну від більшості черепно-мозкових нервів, зоровий нерв […]